Україна в червні знизила експорт яєць на 17%

Аналітики FAO прогнозують, що виробництво кукурудзи зросте на 1,9% до рекордного за всю історію рівня в 1 160 млн т.

Загальний обсяг використання фуражного зерна сягне нового піку в 2020/21 році на рівні 2 745 млн т, що на 2,6% вище порівняно з 2019/20 роком.

Виробництво кукурудзи зросте на 1,9% до рекордного за всю історію рівня в 1 160 млн т. Загальний обсяг використання фуражного зерна сягне нового піку в 2020/21 році на рівні 2 745 млн т, що на 2,6% вище порівняно з 2019/20 роком. Споживання кормів з кукурудзи зростає на 1,6%, чому сприяє очікуваний високий попит в Аргентині, Бразилії та Китаї.

У  свою чергу, попередні прогнози на сезон 2020/21 рр. вказують на збільшення попиту на олійні культури та продукти їх переробки.

Прогнозують, що в 2020/21 рр. світове виробництво олійного насіння підніметься до нового рекорду завдяки помітному зростанню виробництва сої.

Очікують, що світове споживання кормів з ячменю збільшиться на 3,6%, в той час як активне зростання споживання сорго в Китаї, викликаний високими внутрішніми цінами на кукурудзу, призведе до збільшення світового споживання кормів близько 16%.

У 2020/21 році (липень / червень) прогнозують зростання світової торгівлі фуражним зерном на 4,7% порівняно з попереднім роком. Зростання попиту на корми і внутрішніх цін, а також збільшення імпорту ЄС після скорочення врожаю, стимулюватиме торгівлю кукурудзою на 3,7%, — додають аналітики.

Підвищення попиту на імпорт ячменю в ЄС і Марокко повинні стимулювати зростання світової торгівлі цією культурою.

Світове виробництво насіння соняшнику може впасти до трирічного мінімуму через несприятливі погодні умови в Чорноморському регіоні, в той час як світове виробництво ріпаку може залишитися на низькому рівні в зв'язку з третім поспіль зниженням виробництва в ЄС.

Щодо пальмового масла, світове виробництво відновить зростання в 2020/21 році після рекордного зниження в 2019/20 роках, викликаного загостренням нестачі робочої сили серед мігрантів в основних країнах-виробниках після пандемії COVID-19.

pig333.com

У минулому році виробництво охолодженої і замороженої яловичини скоротилося на 20% (до 61,8 тис. т).

Про це свідчать дані рейтингу на Latifundist.com.

В Україні яловичина користується меншим попитом, ніж курятина і свинина, і за підсумками останніх років не перевищує 5% від загального виробництва м'яса. У 2019 року структура реалізації м'яса в живій вазі була наступною: курятина — 69,5%, свинина — 22,9%, яловичина — 7,4%.

У ТОП-10 виробників яловичини в Україні в минулому році увійшли:

«Козятинський м'ясокомбінат» — частка на ринку 14%;

«Агро-Продукт» — 10%;

«Житомирський м'ясокомбінат» — 8%;

«Рачінмясопром» — 5%;

«Конотопм'ясо» — 4%;

«Пустомити м'ясо» (входить до складу групи Ukrlandfarming) — 3%;

«Гайсин-м'ясокомбінат» — 3%;

«ВКП «Вербівське" — 2%;

«Лубнимясо» — 2%;

«Янтас» — 2%.

Дохід з одного гектара у органічному виробництві залишився приблизно на рівні $1300-1600.

Про це зазначає кандидат сільськогосподарських наук, директор з виробництва продукції органічного рослинництва ПСП ім. Т.Г. Шевченка («Аснова Холдінг») Андрій Вдовиченко у своїй колонці на AgroTimes.

За його словами, собівартість конвекційного виробництва у порівнянні з 2020 р. виросла в середньому на 60% (з $550-650 до $850-1050 на 1 га), а собівартість органічного залишилась приблизно на тому самому рівні ($300-350 на 1 га).

Експерт наголошує, що це пов’язано переважно з прямим експортом органічної продукції до країн Європи в основному через автомобільний або залізничний транспорт, а також з відсутністю будь-яких обмежень з боку європейських та інших країн на органічну продукцію з України.

«Ця тенденція буде зберігатись і в подальшому, особливо враховуючи нинішню тенденцію до заміни російських та білоруських органічних продуктів на українські на світових ринках», — зазначив Андрій Вдовиченко.

agroportal.ua

Міністр сільського господарства Кшиштоф Юргель звертає увагу європейської влади на той факт, що боротися з африканською чумою свиней в Польщі надзвичайно важко, насамперед через східних сусідів.

На думку міністра, Росія, Україна і Білорусь не борються з вірусом. Білоруська влада взагалі офіційно заявляє, що хвороби у них немає. В Україні, в свою чергу, немає грошей, щоб проводити моніторинг хвороби хоча б так, як в Польщі. Обов’язкова стратегія боротьби з АЧС на Україні, в Білорусії і Росії.

«Оскільки Польща знаходиться на кордоні з Євросоюзом, щоб захистити Європу від напливу цього вірусу, потрібна підтримка і політичні кроки», — заявив Юргель.

На сході Польщі постійно відстрілюють кабанів. На поточний момент відстріляно більше 10 тис. особин, проте їх ще чимало і вони є носіями вірусу. Випадки АЧС у кабанів, а їх в сумі вже 346, чітко вказують на проблему, яка виникає через занадто велику популяцію.

Ветеринари обіцяють максимально скоротити чисельність диких свиней і інтенсифікувати акції зі збору останків тварин, які можуть містити вірус.

Польська влада постійно говорить про «імпорт АЧС» з кабанами з Білорусії. Влада навіть зверталась до Європейської комісії з питанням про будівництво паркану на 418 км польсько-білоруського кордону, подавши заявку про співфінансування цього проекту Брюсселем.

Але поки, на думку єврочиновників, такий захід є необґрунтованим і непропорційним існуючій небезпеці. Проект також не підтримує і прикордонна служба самої Польщі, вказуючи на те, що «значна частина кордону — ландшафти, що знаходяться під охороною, і проведення будь-яких робіт було б важким, а в деяких регіонах і зовсім неможливим завданням».

В результаті, міграція інфікованих диких тварин, помножена на людський фактор, виражений в недотриманні свинарями заходів протиепізоотичної безпеки, призвела до низки спалахів АЧС на свинофермах країни, що почалися минулого тижня і триваючих вже на цьому.

Два дні тому головний ветеринарний лікар Польщі повідомив про виявлення чергового вогнища захворювання в малому господарстві.

Це 31-й випадок за всю історію поширення вірусу по країні і 8-ий в цьому році. 

pigua.info за матеріаламиАгро Перспектива