Україна у серпні на 2% збільшила експорт

Чого чекають та що планують в перший місяць осені гравці ринку свинини «розвідували» аналітики Асоціації «Свинарі України».

На початку вересня Асоціація «Свинарі України» (АСУ) провела моніторинг настроїв та очікувань сотні найактивніших операторів промислового свинарства (загальне поголів'я яких на початок року становило близько 2,5 млн гол. чи 70% промислового свинарства, а маточне — близько 200 тис. гол. чи 90%, відповідно).

«Як і місяцем раніше, 8 з 10 промислових свиногосподарств (80 підприємств, що утримують близько 1,7млн свиней) продовжують роботу в штатному режимі. У тому числі 5 вагомих операторів ринку, які на початку 2022-го утримували близько 3% промислового свинопоголів'я (орієнтовно 100 тис. гол.), намагаються підтримувати роботу в умовах окупації. 20% респондентів (понад 0,5 млн гол. сукупно, в т. ч. близько 50 тис. свиноматок) розглядають та/чи втілюють плани розвитку:

• 4 підприємства (6% поголів'я вибірки чи близько 160 тис. гол.) завершують будівництво/реконструкцію виробничих приміщень
• 4 оператори планують репопуляцію та/чи «перезапуск» виробництва після «кризового» скорочення до початку війни;
• решта (близько 400 тис. гол. загального поголів'я) планують нарощувати виробництво: половина — за рахунок власної відгодівлі, інша — завдяки збільшенню маточного поголів'я» — коментують в АСУ.

Щодо перепон, більшість операторів (70 із сотні опитаних підприємств, які утримують близько 1,3 млн свиней) відзначають, що упродовж серпня нових бар'єрів для ведення стабільної роботи не з’явилося.Окрім індивідуальної проблематики, яку відзначають близько 20% респондентів (близько 650 тис. загального поголів'я), нагальними перешкодами для ведення сталої роботи у кінці серпня-на початку вересня були невизначеність, пов’язана із продовженням бронювання працівників, а також ускладнення заготівлі кормів через стримування рослинниками реалізації зернових нового врожаю в очікуванні вищих цін.

Асоціація «Свинарі України» 

Останнім часом в Україні прослідковується позитивна тенденція розвитку козиних ферм. Переважно функціонують малі фермерські господарства, які мають в утриманні 20−100 голів кіз. Для збільшення поголів'я важливо створити сприятливі умови.

Індивідуальна діяльність фермерських господарств є досить обмеженою, адже самостійно достатньо складно вирішувати кошторисні і об'ємні роботи, які пов’язані з забезпеченням засобами виробництва, матеріально — технічними ресурсами; з транспортним, ремонтним, будівельним, ветеринарним обслуговуванням; з племінною роботою тощо. Невеликі господарства поодинці не можуть успішно займатись реалізацією виробленої продукції, і не можуть впливати на рівень цін, у зв’язку з малими обсягами виробництва, в яких не зацікавлені переробні підприємства. За наявності умов зберігати і переробляти свою продукцію, можна реалізувати її досить вигідно. Але переважна більшість малих господарств не мають таких можливостей. Тому виникає потреба об'єднати зусилля задля підвищення конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Кооперація створює додаткові можливості для досягнення ринкових переваг, дозволяючи уникати посередницьких послуг, спільно використовувати об'єкти соціальної та виробничої інфраструктури і за рахунок цього знижувати собівартість продукції. Кооперація створює додаткові робочі місця, а також спонукає до раціонального використання природних ресурсів.

Кооперативи забезпечують професійну підготовку своїх членів, що в подальшому конвертується в розвиток кооперативу.

Відбувається економія за рахунок масштабу. Зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів. Зазвичай пов’язаний з поглибленням розподілу праці.

Прогалини у розвитку

Проблемою є недостатня поінформованість серед населення про переваги об'єднання. Відсутність ініціативних людей, які б спонукали до дій. Недовіра до новаторства. Недосконала законодавча база.

Необхідно проводити просвітницьку роботу про переваги діяльності безпосередньо на селі. Забезпечити підтримку на державному рівні.

Важливо зазначити, що 13.09.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки».

Документ підготовлений Мінагрополітики в співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання. У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Перспективи галузі

На сьогоднішній день в Україні культура споживання продукції з козячого молока не надто поширена. Але ситуація змінюється. Українці стали більш прискіпливо обирати продукти, зважаючи на якість і користь.

Сьогодні є всі передумови для стрімкого розвитку галузі козівництва. Конкуренція на ринку майже відсутня. Звичайно, є багато питань які потребують вирішення, але об'єднавши зусилля можна досягнути високих результатів.

milkua.info за матеріалами ГС «Вівчарство та козівництво України»

Україна в січні-травні 2021 року відправила на експорт 19,23 тис. тонн яєць, що в 2,6 рази менше, ніж за такий же період минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт за перші п'ять місяців цього року скоротився в 2,2 рази, в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, - до $ 21,27 млн.

Головними покупцями українських яєць в січні-травні 2021 року було ОАЕ (37,8%), Латвія (28%) і Ізраїль (8,5%).

Як повідомлялося, виробництво яєць з початку року скоротилося на 13,8%.

agrotimes.ua

Зміцнення торговельно-економічних зв’язків між Україною та Канадою є важливим пріоритетом для України. 

Про це повідомив Олексій Любченко ексміністр економіки України, під час зустрічі з питань перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою з Ларисою Ґаладзою, Надзвичайною та Повноважною Послом Канади в Україні, передає прес-служба Міністерства економіки України.

«В Україні відбуваються історичні події. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до США презентував політичну рамку — План трансформації України та Національну стратегію „Україна-2030“. Також ми напрацювали два середньострокові документи: прогноз соціально-економічного розвитку на три роки й трирічну бюджетну декларацію. Ці документи містять чіткі параметри взаємодії держави з бізнесом. Основна мета — зростання ВВП та зайнятості», — коментує Любченко.

Крім того, урядовець поінформував про інституційні зміни, які дозволять інвесторам по-новому поглянути на Україну. Зокрема, запроваджені важливі кроки — закони про інвестиційних нянь, індустріальні парки. Найближчими днями Верховна Рада у другому читанні розгляне законопроекти, які нададуть індустріальним паркам інвестиційного змісту — податкові пільги, можливості ввезення обладнання, підключення комунікацій тощо. Створюється зовсім нове інвестиційне середовище.

«Національна стратегія „Україна-2030“, яка схвалена Володимиром Зеленським, є важливим політичним документом через те, що вона визначає перспективи розвитку України з точки зору дипломатії та інвестицій», — наголосила Лариса Ґаладза.

Під час зустрічі сторони домовилися розпочати переговори щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з метою аналізу подальшого розвитку та поглиблення її положень і поширенню її дії на сфери, наразі не охоплені нею, зокрема такі як транскордонна торгівля послугами, фінансові послуги, інвестиції, телекомунікації, тимчасове перебування та інші предметні галузі.

«Також були обговорені актуальні питання щодо судової реформи в Україні, продовження реформи корпоративного управління та процесів відбору представників наглядових рад у важливі для економіки підприємства, питання приватизації, енергоефективності тощо», — підсумували у міністерстві.

milkua.info