Україна збільшила експорт м'яса птиці на 42,5%

За період з 12-го по 18-те вересня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення з 14 країн світу про появу 189 вогнищ особливо небезпечних хвороб.

Офіційні джерела раніше благополучного щодо захворювання Казахстану повідомили про спалахи високопатогенного грипу птахів серед дикої та свійської птиці (8 осередків). Високопатогенний грип птахів також продовжують відзначати у В'єтнамі (2 вогнища) та Росії (8). Блютанг зафіксували у Греції (28 вогнищ) і раніше благополучному Люксембурзі (1 осередок).

Звіти про спалахи африканської чуми свиней продовжують надходити від ветеринарних служб Угорщини (10 вогнищ), Латвії (7), Польщі (40), Росії (25) і Румунії (59).

Боротьба з лихоманкою Західного Нілу триває в Німеччині (8). На території Тайваню зареєстрували нові вогнища інфекційного вузликового дерматиту (14).

Про осередки сказу повідомили ветеринарні служби Малайзії (5). Про нові осередках коронавірусної інфекції COVID-19 повідомили офіційні джерела США (5). На території Сінгапуру зафіксували вогнище лейшманіозу, а ветеринарні служби Киргизстану відзначили вогнище сибірської виразки.

 arriah.ru

Полчища сарани в цьому сезоні зробили вкрай негативний вплив на зернову галузь на Близькому Сході, в Азії та Східній Африці. Незважаючи на вжиті заходи, близько 60 мільйонів комах продовжують тероризувати регіон. На тлі цього вчені з Пакистану розробили технологію переробки сарани, яка дозволяє використовувати муку в якості компонента для виробництва комбікормів.

За словами дослідників, регіон сьогодні екстрено потребує нових джерелах білка. У найближчі місяці сільгоспвиробники можуть зіткнутися з гострим браком сировини, при цьому середній вміст білка в сарані становить 70%. Пакистанські вчені платять гроші місцевим фермерам, пропонуючи їм ловити сарану і доставляти їм, щоб вони могли переробляти її в сировину.

За матеріалами AllAboutFeed

Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану.

З метою організації бронювання військовозобов’язаних підприємств, установ і організацій просимо врахувати наступну інформацію.

У преамбулі до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня
2022 року № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу” (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 218, від 20 травня 2022 року
№ 615) (далі – постанова) зазначено, що нормативно-правовий акт Уряду прийнято у відповідності до статей 12 та 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон).

Статтею 25 Закону встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Це стосується зокрема і відповідних сфер управління та галузей агропромислового сектору національної економіки щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.

Деталі у новині: minagro.gov.ua

 Тому державі вкрай потрібна підтримка міжнародних інституцій та партнерів у розширенні торговельних відносин.

На цьому наголосив заступник Міністра економіки — Торговий представник України Тарас Качка під час онлайн-заходу «Допомога у торгівлі під час війни — кейс України», організованого під егідою Європейської Комісії.

«Внаслідок неспровокованого та невиправданого військового вторгнення рф економіка України зазнала безпрецедентних руйнувань. За останніми даними Kyiv School of Economics непрямі економічні втрати у війні оцінюються у 126 мільярдів доларів. Значні виклики постали, зокрема, у сфері міжнародних торговельних відносин. За перше півріччя цього року експорт з України скоротився на 23,7% у порівнянні з першим півріччям 2021 року. В умовах війни для нашої держави вкрай важливо забезпечувати безперервність міжнародної торгівлі, що дозволяє отримувати валютні надходження та стабілізувати макрофінансові показники. Тож розширення торговельної співпраці з міжнародними партнерами має велике значення. Європейський Союз вже значною мірою лібералізував торгівлю з Україною, що дозволило нам збільшити постачання українських товарів автомобільним та залізничним транспортом. Очікуємо, що інші країни світу, міжнародні організації підтримають аналогічні заходи, адже розширення торговельних відносин з Україною має взаємовигідний характер», — зазначив Тарас Качка.

PigUA.info за матеріалами facebook.com