Україна знизила ціну на експортну курятину

«Завершився моніторинг АЧС на продовольчих ринках України. Усього в його ході перевірили 3 тис. туш свиней — для діагностики відбирали тканини селезінки та лімфовузли. Умовно-позитивними виявилися 0,1% зразків — менше 3-х туш. Це добрий результат», — розповів Володимир Лапа, очільник Держпродспоживслужби у ході обговорення під час Міжнародного Дня Свиноферми.

«Насправді, результати моніторингу, який відбувався в рамках проекту «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні: ІІ етап», виявилися оптимістичнішими ніж очікувалося. Вони означають, що побоювання щодо надзвичайно високої циркуляції вірусу у готовій продукції не справдилися», — додав він.

Як зазначив Василь Говгера, міжнародний економіст у секторі агробізнесу, ЄБРР, проект технічної допомоги «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні» реалізується ФАО та ЄБРР, спільно з Асоціацією «Свинарі України» вже кілька років:

«За 4 роки існування проекту, його бюджет складає майже 1 млн дол. Близько 250 тис дол. витрачено на закупку обладнання й супутніх матеріалів, переданих регіональним ветеринарним лабораторіям Сум, Миколаєва та Житомира. Крім того, в рамках проекту відбувалося навчання для лаборантів у кращій референс-лабораторії світу в Іспанії, симуляційні вправи для ветеринарів у 12 областях України, під час яких відтворювали алгоритм дій при виявлення спалаху. Цьогоріч до моніторингу хвороби на продовольчих ринках залучили студентів аграрних вишів, вони працювали разом із представниками регіональних ветеринарних лабораторій».

«Це проект пілотний, він унікальний, адже моніторинг у такому форматі ще ніхто не проводив», — додав він.  

Володимир Поліщук, національний консультант ФАО зауважив: «Цей проект  — інвестиція в майбутнє. Ми хотіли показати студентам як  здійснюється санітарно-ветеринарна експертиза в реальному часі, як відбирати зразки.

У 2012-му, коли в Україні стався перший спалах АЧС, ми мали  лише двох  фахівців у центральній лабораторії, які могли провести діагностику захворювання. Сьогодні «запас надійності»  — близько 30 спеціалістів».

pigua.info

В Україні в січні-лютому 2021 р. зросли витрати на виробництво сільськогосподарської продукції  на 26,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 р.

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише kurkul.com.

Зазначається, що витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 20,4%, а тваринницької — на 40,1%.

Згідно зі статистикою, витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, використовувані в сільськогосподарському виробництві, за два місяці поточного року зросли на 19,7%.

У 2020 році Уряд направив вже 670,4 млн грн на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

22 червня Мінекономіки затвердило новий розподіл коштів у розмірі 104,5 млн грн сільгоспвиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва у грудні 2019 року та січні-травні 2020 року.

Кошти отримають 1 017 аграрія, які за вказаний період придбали 1 684 одиниць сільгосптехніки та обладнання на загальну суму 501,7 млн грн.

Попередньо у поточному році Уряд вже виділив кошти у сумі в 565,9 млн грн для погашення заборгованості перед аграріями за жовтень-листопад 2019 року.

Таким чином, загальна сума профінансованої компенсації на сьогодні склала 670,4 млн грн.

Якщо розглядати динаміку виробництва комбікормів великими підприємствами в Україні, то після зниження обсягів виробництва в сезоні-2016/17 із 2018/19 МР простежується поступовий підвищувальний тренд.

Про це повідомляють аналітики АПК-інформ.

У сезоні-2019/20 в Україні було вироблено близько 6,3 млн тонн кормів, що на 2% перевищує середній показник за попередні 5 сезонів.

«Але під впливом скорочення поголів'я ВРХ і свиней, а також коливань цін на фуражні зернові загальний обсяг кормової бази (включаючи концентровані корми та кормосуміші) з кожним сезоном знижується, і в 2019/20 МР даний показник, за нашими оцінками, склав лише 1,7 млн тонн, що поступається на 6% рівню попереднього сезону», — зазначила аналітик АПК-Інформ Вікторія Рожко.

Вона пояснила, що великий вплив на попит на фуражне зерно та формування привабливості цін на нього має розвиток олієдобувної галузі, яка генерує кормові компоненти у вигляді шротів і макухи.