Україна працює над приєднанням до низки конвенцій ЄС для спрощення торгівлі

Народні депутати зареєстрували у парламенті законопроєкт (№7548), який звільняє від оподаткування ввізним митом імпорт мішків, рукавів та спецобладнання для зберігання зернових прямо на полях.

Про це повідомив автор законопроєкту, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, повідомляє партія «Слуга народу».

За його словами, в Україні вже зібрали і намолотили понад 1 млн т врожаю. Очікуваний прогноз — близько 50 млн т. Однак темпи експорту минулорічного врожаю низькі — близько 2,2 млн т за червень. Це означає, що потужностей працюючих елеваторів не вистачить, аби зберегти збіжжя минулого і цього років.

«На жаль, частина аграріїв уже продають зібране нижче собівартості. Деякі навіть не знають, чи збирати взагалі. Це не вихід із ситуації, а удар по кожному господарству, продбезпеці держави та всього світу. Якщо ми зараз не активізуємося, а експортні шляхи не розширяться, у жовтні наші елеватори переповняться, аграрії розпродадуть урожай за безцінь, не зможуть виплачувати орендну плату і зрештою відмовляться сіяти наступного року. Аби цього не сталося, маємо сьогодні створити всі умови, аби зберегти врожай і підтримати наших аграріїв. Пільгові умови для закупівлі рукавів — один із таких способів», — зазначив Олександр Гайду.

За оцінками експертів, Україні зараз потрібно до 80 тис. таких рукавів. Звільнення від ввізного мита здешевить їхню вартість та пришвидшить процедуру закупівлі.

agroportal.ua

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier

2017 рік для молочарів був найприбутковішим за останні 5 років. Прибутковість від виробництва молока по відношенню до 2016 року збільшилась на 32,5%. Такі цифри озвучує на своїй сторінці у facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів ВРХ, отримав додатково2−3 млн грн. прибутку за 2017 рік. По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років!», — пише Андрій Ярмак.

Також пан Андрій зазначає, що минулий рік був і найстабільнішим. Тому, що загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було.

«Значить професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік — це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива. Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за нашими попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році», — зазначає пан Ярмак.

Світовий ринок за прогнозами Андрія Ярмака, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах — хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні:

збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;

здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки;

занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. На думку Андрія Ярмака, варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять 4−6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

milkUa.Info

Світові ціни на добрива майже досягли рекордного рівня і можуть залишатися високими протягом 2022 р. Це може негативно вплинути на сільгоспвиробництво і в 2023 р.

Про це говориться у звіті Міністерства сільського господарства США (USDA).

Як зазначається, добрива займають 20-35% виробничих затрат залежно від культури. 

«російське вторгнення в Україну погіршило і без того обмежену ситуацію з поставками добрив і спричинило обмеження імпорту та експорту, що посилює ризик дефіциту», — говориться у повідомленні. 

Експерти зазначають, що разом Китай, росія, Сполучені Штати, Індія та Канада виробляють понад 60% світових поживних речовин для добрив. Зростання цін на пальне призвело до скорочення випуску ще з 2021 р.

Війна росії проти України спричинила введення торгових обмежень та переформатування логістичних ланцюгів. 

В USDA підкреслили, що сектор добрив вразливий до збоїв, оскільки експортерів мало. П’ять країн/регіонів експортують понад 60% усіх добрив — росія, Канада, Європейський Союз, Китай і білорусь. При цьому на росію та білорусь припадає майже 25% світового експортного ринку всіх добрив.

В результаті імпортери добрив скоротили закупки, а це, ймовірно, негативно вплине на урожай, адже аграріям доведеться переглядати норми внесення та посівні площі. 

«Глобальні перспективи на 2023 рік виглядають ще жахливішими. Оскільки російсько-українська війна триває, а постачання добрив залишається обмеженим, високі ціни, ймовірно, матимуть сильніший вплив на рішення щодо посіву рослин у 2023 році», — прогнозують в USDA.

agroportal.ua