Україна призупинила імпорт яловичини та ВРХ з Іспанії

Міністерство охорони здоров'я 17 лютого 2021 р. опублікувало наказ щодо внесення змін до максимальних рівнів залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження.

Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Як зазначається, документом пропонується приведення у відповідність показників безпечності м'яса птиці до європейських норм. В першу чергу це пов'язано зі зміною законодавства про безпечність та гігієну кормів. Проєкт стосується дозволу на використання лікувальних кормових добавок для профілактики кокцидіозу — хвороби, яка без профілактики призводить до загибелі 80-90% всього молодняку птиці.

За інформацією компанії, проєкт наказу вже погоджений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Водночас, як стало відомо, Державна регуляторна служба, завданням якої є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності готує проєкт відмови щодо даного наказу.

«Однак, непогодження даного нормативного акту призведе до, фактично, заборони реалізації м'яса птиці як на території України, так і за її межами. Адже продукція харчування, котра заборонена до споживання всередині країни, заборонена і до експорту», — пояснюють в ЄБА.

Європейська Бізнес Асоціація надіслала листа до Міністерства охорони здоров'я та Державної регуляторної служби з проханням підтримати запропоновані зміни та не допустити заборони використання кормових добавок для відгодівлі птиці в Україні.

«Зазначимо, що м'ясо птиці є одним з найбільш доступних видів м'яса та належить до соціальних продуктів. Так, в Україні за офіційними даними Держстату в 2019 році споживали 53,6 кг м'яса на 1 особу, з яких м'ясо птиці складало 26 кг, або 49%. Водночас дані кормові добавки не є шкідливими для людини (в тому числі, і використовуються в європейських країнах), проте дуже важливі для вирощування птиці, і їх використовують протягом усього циклу її життя — до 2-3 днів перед забоєм», — пояснюють експерти.

Проте, як попереджають у ЄБА, дана ситуація може призвести до втрати поголів'я птиці, що, в свою чергу, може призвести до різкого та неконтрольованого підвищення цін на цю категорію продуктів.

agroportal.ua

Компетентні органи у сфері ветеринарії України та Республіки Білорусь продовжать розвивати двостороннє співробітництво з метою сприяння збільшення присутності на ринках обох країн сільськогосподарської та харчової продукції, а також зняття бар’єрів у взаємній торгівлі. Така домовленість була досягнута під час 25-го засідання Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торгово-економічного співробітництва та закріплена у спільному Протоколі, який  18 липня 2017 року підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко і заступник Прем'єр-міністра Республіки Білорусь Володимир Семашко.

Від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів участь у роботі Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії взяли Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль.

За результатами засідання було вирішено, що Держпродспоживслужба та Департамент ветеринарії та продовольства Міністерства сільського господарства Білорусі продовжать роботу щодо поставок тварин, птиці, продукції, сировини, репродуктивного матеріалу від них, кормів для тварин і птиці.

Загалом сторони позитивно оцінили рівень розвитку співробітництва в аграрній сфері між Україною та Республікою Білорусь і домовилися й надалі нарощувати експортного-імпортний потенціал в торгівлі продукцією АПК.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Одним з пріоритетів України є розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри до стандартів безпеки продовольчих продуктів.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський у відеовиступі на Саміті ООН з продовольчих систем у Нью-Йорку (США), повідомляється на сайті глави держави.

«Україна є одним із глобальних лідерів на ринку продовольства. Ми усвідомлюємо свою відповідальність у гарантуванні продовольчої безпеки. Україна — надійний партнер і навіть у найбільш панічні періоди поширення COVID-19 не створювала жодних обмежень для постачання продуктів харчування», — зазначив Президент.

За його словами, наша країна усвідомлює, який внесок може зробити в забезпечення більш сталого та справедливого споживання, і активно працює над цими завданнями.

«Нашим пріоритетом залишатиметься розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри щодо застосування напрацьованих стандартів безпеки продовольчих продуктів. Важливим є подальший сталий розвиток національних продовольчих систем. Маємо значний потенціал для збільшення своєї ролі у формуванні сталого постачання харчової продукції», — наголосив Президент.   

Володимир Зеленський нагадав, що Україна вже здійснила низку важливих і успішних кроків на шляху реалізації цього амбітного плану. Зокрема, наша країна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки та очолила Міжнародну раду по зерну. Крім того, з 1 липня в Україні запрацював повноцінний ринок землі.

Також, за його словами, серед пріоритетів напрацьованого в Україні проекту національної дорожньої карти трансформації продовольчих систем — ініціатива «Здорове харчування для всіх».

Серед інших важливих завдань Зеленський назвав рух у бік кліматичної нейтральності виробництва. На думку глави держави, цієї мети реально досягти у горизонті 2050 року. 

«Однак її досягнення не повинне перетворитися на надмірні субсидії для заможних аграріїв із розвинутих країн. Допомогу мають отримувати ті, хто справді цього потребує: фермери з країн, що розвиваються. Кліматична політика не повинна призводити до подальшої економічної нерівності», — наголосив Володимир Зеленський.

Крім того, переконаний Президент, необхідно зміцнювати внутрішній ринок і стимулювати експорт.

«Наша мета на цьому шляху — забезпечення продовольчої безпеки, перехід до стійких моделей виробництва та збуту, а також розвиток необхідних фінансових інструментів», — зазначив глава держави.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) планує розпочати в Україні роботу над двома важливими проблемами — це антимікробна резистентність та необхідність скорочення харчових відходів.

Про це розповів координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

«Перша проблема є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків», — розповів він.

Малков наголосив, що на це є дві причини — неправильне використання самих антибіотиків, або ж вони можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають для регуляції росту та інших цілей.

«Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її», — наголосив експерт ФАО.

Другий масштабний проект — це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат. Малков пояснив, як ФАО планує його запуск в нашій країні.

«Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів — відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від „сміттєвої“ проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів'ян», — розповів він.

А також зауважив, що спільно із місцевою владою потрібно буде вибудувати систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Довідка:

ФАО є міжурядовою організацією, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член — Європейський союз. ФАО, штаб-квартира якої знаходиться в Римі (Італія), представлена ​​більш ніж в 130 країнах. Україна приєдналася до ФАО в 2003 році і співпрацює з різними проектами ФАО як в країні, так і в регіоні. Починаючи з 2015 року ФАО здійснює свою діяльність в Україні за двома напрямками: Програма реагування на надзвичайні ситуації, що реалізується на території, охопленій збройним конфліктом на сході України, і Програма розвитку сільського господарства у всій країні.

agravery