ЄБА: Україна може залишитись без курятини

10-бер-2021

Міністерство охорони здоров'я 17 лютого 2021 р. опублікувало наказ щодо внесення змін до максимальних рівнів залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження.

Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Як зазначається, документом пропонується приведення у відповідність показників безпечності м'яса птиці до європейських норм. В першу чергу це пов'язано зі зміною законодавства про безпечність та гігієну кормів. Проєкт стосується дозволу на використання лікувальних кормових добавок для профілактики кокцидіозу — хвороби, яка без профілактики призводить до загибелі 80-90% всього молодняку птиці.

За інформацією компанії, проєкт наказу вже погоджений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Водночас, як стало відомо, Державна регуляторна служба, завданням якої є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності готує проєкт відмови щодо даного наказу.

«Однак, непогодження даного нормативного акту призведе до, фактично, заборони реалізації м'яса птиці як на території України, так і за її межами. Адже продукція харчування, котра заборонена до споживання всередині країни, заборонена і до експорту», — пояснюють в ЄБА.

Європейська Бізнес Асоціація надіслала листа до Міністерства охорони здоров'я та Державної регуляторної служби з проханням підтримати запропоновані зміни та не допустити заборони використання кормових добавок для відгодівлі птиці в Україні.

«Зазначимо, що м'ясо птиці є одним з найбільш доступних видів м'яса та належить до соціальних продуктів. Так, в Україні за офіційними даними Держстату в 2019 році споживали 53,6 кг м'яса на 1 особу, з яких м'ясо птиці складало 26 кг, або 49%. Водночас дані кормові добавки не є шкідливими для людини (в тому числі, і використовуються в європейських країнах), проте дуже важливі для вирощування птиці, і їх використовують протягом усього циклу її життя — до 2-3 днів перед забоєм», — пояснюють експерти.

Проте, як попереджають у ЄБА, дана ситуація може призвести до втрати поголів'я птиці, що, в свою чергу, може призвести до різкого та неконтрольованого підвищення цін на цю категорію продуктів.

agroportal.ua

Більше новин
Птицеводы Великобритании сократили использование антибиотиков на 71%
05-лип-2017

 Британский совет по птицеводству (ВРС) опубликовал свой отчет об использовании антибиотиков в секторе птицеводства.

Основываясь на обеспечении устойчивого использования антибиотиков, британский сектор мяса птицы стремится защитить здоровье и благосостояние птиц, защитить эффективность производства и обеспечить доверие потребителей продуктов питания, сообщают эксперты ВРС.

2016 год стал огромным успехом для британской мясной промышленности с несколькими крупными достижениями. Сектор, фактически, прекратил профилактическое использование антибиотиков, прекратил использование колистина и согласился на новые стандарты применения антибиотиков в рамках программы Red Tractor Poultry Assurance (вступила в силу в октябре 2017 года).

В период с 2012 по 2016 год британский сектор производства мяса птицы сократил использование антибиотиков на 71% (23,72 тонн в 2016 году). За тот же период производство мяса птицы увеличилось на 11% (1,79 млн тонн в 2016 году).

Председатель ВРС Джон Рид сказал: «Мы очень рады достигнутому прогрессу, но предстоит еще большая работа. Наше управление постоянно проверяет методы применения антибиотиков на фермах для обеспечения устойчивого использования антибиотиков в нашей цепочке поставок ».

Использование антибиотиков и устойчивость к противомикробным препаратам у людей и животных - одна из самых серьезных проблем в области здравоохранения, с которой мы сталкиваемся в глобальном масштабе. Следующая задача для сектора заключается в изучении связи между использованием антибиотиков и резистентностью в цепочке производства птицы, подчеркнул Джон Рид.

www.poultryukraine.com

Детальніше
На чверть менше посівів і мінус 15% до врожайності пшениці. Чи є привід для хвилювання?
16-лист-2022

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua

Детальніше
Топ—5 хай—тек трендів в тваринництві
15-трав-2018

Тривимірний друк, датчики і великі дані — всі ці технології здавалися неймовірними ще 10 років тому. Зараз вони пророкують глобальні зміни в сільському господарстві.

Доктор Лоуелл Кетлетт, декан Університету штату Нью—Мексико, каже, що значне збільшення у виробництві м'яса зажадає «продовження застосування все нових і нових технологій».

Ось п'ять тенденцій, які, на його погляд, є найбільш значущими в тваринництві:

Датчики

Фразу «для цього є спеціальний додаток» тепер можна застосувати практично до чого завгодно. Замінюючи поточний об'єктив камери молекулярною лінзою, можна використовувати електричні імпульси, які можуть змінювати фокус 60 разів в секунду. Це розробляється для миттєвого аналізу крові, фізичного моніторингу здоров'я серця і швидкості обміну речовин.

«Інфрачервоні лазери можуть забезпечити ще більшу деталізацію. Всі ці технології змінять підхід до підтримки здоров'я тварин. І мікропроцесори, які коштують близько $1000, в даний час можуть заповнювати профілі ДНК менш ніж за дві години. Це змінює все, що стосується здоров'я людей і тварин», — говорить він.

Телефон Кетлетт зараз в 32 мільйони разів потужніший, ніж комп'ютер, який доставляв людей на Місяць. Це відкриває багато можливостей. Наприклад, в технології розпізнавання осіб, яка може стати засобом визначення здоров'я тварин. Уже дві великі фірми, Cargill і Zoetis, які працюють над цією технологією для тварин. Google робить те ж саме, але для здоров'я людини.

Робототехніка і безпілотники

В останні роки в робототехніці були зроблені великі успіхи. Вони більш чутливі і спритні в наданні допомоги по догляду за тваринами і моніторингу.

Автоматизовані доярі і роботи, що займаються доглядом за тваринами, — це два швидкозростаючих сектора в сільському господарстві. Комерційні дрібні роботи доступні менш ніж за $1000 і можуть перевозити до 2 кг корисного навантаження на відстань до 10 км.

«Потужність комп'ютера, для будь—яких цілей і пропозицій — нескінченна. Ми буквально підірвали двері до робототехніки», — каже Кетлетт.

Тривимірний друк

«Можливо, ніяка нова технологія не пропонує більше можливостей для виробництва в усьому світі, ніж здатність «друкувати» нові продукти. Вже можливий «друк» печінки і нирок людини. І що ще більш важливо: нові вакцини і ліки були частково надруковані з використанням «біологічних будівельних блоків», — каже Кетлетт.

Зв'язок людини і тварин

Ті, хто працює в тваринництві, повинні уважно за цим стежити. Кетлетт пояснює, що нові медичні дослідження показують, «як люди і тварини змінюються фізично, коли взаємодіють один з одним. Йдеться про хімічні сполуки. Вони стануть ще однією важливою областю для нових проектів на об'єктах інтенсивного тваринництва».

Великі дані/хмарні сховища

Можливість збирати великі обсяги даних з, здавалося б, незв'язаних між собою областей, «назавжди змінить здоров'я людей і тварин. У майбутньому, коли виникне спалах якогось захворювання, через кілька годин вакцина буде «надрукована», а спалах буде контролюватися». Технологія пропонує великі перспективи в галузі тваринництва.

Приготуйтеся до змін

«У міру того, як швидкість і здатності комп'ютерів будуть рости, здатність збирати і використовувати інформацію про всі аспекти сільського господарства буде також активно розвиватися. Значення знань про всі аспекти життя тварин перевищить фактичну цінність самого продукту. Інформаційна революція пов'язує глобальних, місцевих виробників і споживачів разом способами, які здавалися неможливими ще десять років тому. Приготуйтеся до революції даних — революції, яку ми раніше ніколи не бачили», — прогнозує доктор Кетлетт.

aggeek

Детальніше
Експорт соєвого шроту впав на 30%
11-серп-2021

Експорт соєвого шроту з України у вересні-червні 2020/21 МР склав 436,2 тис. т, що на 30% за аналогічний показник минулого року.

Про це йдеться в повідомленні «УкрАгроКонсалт».

Як зазначається, останні два місяці експорт тримається на високому рівні за рахунок стабільно високих закупівель з боку ключових імпортерів - Білорусі та Польщі.

«Експортний потенціал 2020/21 МР збільшений до 470 тис. т (-31% до 2019/20 МР)», - відзначають експерти.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 38% і Білорусь - 34%.

Уточнюється, що вперше в 2020/21 МР соєвий шрот експортований в Данію.

Зростання обсягів експорту відзначався в напрямку таких ринків як Німеччина (+ 452%), Молдова (+ 84%) і Грузія (+ 33%).

Зниження темпів експорту зареєстровано в Туреччину (-90%), Угорщину (-57%) і Польщі (-17%).

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок