Україна відповідає викликам глобального продовольчого ринку, - Олена Ковальова

Протягом січня-серпня українські імпортери використали квоти безмитного завезення свинини з Європейського союзу у повному обсязі. Про це повідомляє аналітичний відділ АСУ за даними веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби України.

«Станом на 1-ше вересня до України завезли 20 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней з країн ЄС. Це відповідає обсягам квоти на безмитну поставку свинини з країн Європейської співдружності, встановлених в рамках економічної частини Угоди про асоціацію. Оскільки цьогоріч ці ліміти вибрані, кожен наступний кілограм європейської охолодженої свинини коштуватиме імпортерам на 12% дорожче за рахунок мита, а морожене м’ясо свиней подорожчає на 10%», — зазначають в Асоціації «Свинарі України».

«Однією з причин пожвавлення імпортної активності у кінці літа вважаємо саме незначні залишки безмитної квоти, які заохотили операторів «запастися» дешевшою м’ясною сировиною. Зазначимо, що цьогоріч квоти вичерпалися за вісім місяців, тоді як у попередні роки це ставалося ближче до кінця року — у листопаді-грудні», — констатують аналітики.

Окрім ЄС, Україна має аналогічні домовленості про безмитні поставки свинини з Канади та Великої Британії. Згідно із домовленістю про ЗВТ Україна цьогоріч може імпортувати до 14,4 тис. т канадської свинини, субпродуктів та жиру, але наразі надійшло лише 1,3 тис. т (9%), а останні поставки були ще в травні. Відповідно до міжнародних угод, поставки свинини в обсягах до 1,7 тис. т з Великої Британії також не обкладатимуться імпортним митом, проте досі таких закупівель не здійснювали. 

«Якщо завезення м’ясної сировини з цих країн стане економічно привабливим для імпортера, надходження мороженої свинини навряд матиме істотний вплив на вітчизняний ринок свинини. Крім цього, очікувані зміни валютних курсів восени також сприятиме підвищенню вхідного бар’єру для імпортної сировини», — вважають в АСУ.

pigua.info

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

Закупівельні ціни на молоко у вересні традиційно демонструють підвищений тренд. Цьому слугує ряд факторів: сезонне зниження виробництва молока, девальвація гривні, яка дає змогу хоч якось підтримати експорт та незначне пожвавлення внутрішнього ринку з початком холодів.

Середня ціна на екстраґатунок на кінець вересня склала 9,60 грн з урахування ПДВ, що на 1,3% вище ціни фіксованої на початку місяця. Загалом, діапазон цін коливався в межах 9,10−9,90 грн/кг. Середнє значення вересня склало 9,54 грн/кг, що практично відповідає показникам минулого року. Чого не скажеш про решту ґатунків — вони в порівнянні з минулим роком подешевшали.

Середня ціна на вищий ґатунок у вересні склала 8,75 грн, що на 2,8% нижче, показників минулого року. Перший ґатунок коштував 8,14 грн, що на 5,4% нижче ціни вересня минулого року.

Така різниця в ціноутворенні в першу чергу залежить від потреби в молоці найвищої якості.

В першій декаді жовтня варто очікувати продовження росту цін на молоко екстраґатунку до 9,90−10 грн/кг з урахуванням ПДВ за велику партію. Більшого зростання можна буде очікувати лише за умов пожвавлення експортної торгівлі, що наразі малоймовірно.

За підсумками серпня світові ціни на молоко перебувають на рівні 34,4 дол./100 кг ЕСМ (дані IFCN), що на 10% нижчі, ніж в минулому році. В Україні середня ціна на молоко у серпні склала 26,9 дол./100 кг, що на 1,1% нижче ціни серпня минулого року.

Аналітичний відділ АВМ

Українська вчена, доцентка кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Вікторія Оліферчук відкрила новий у світі рід ендофіту.

Про це повідомляє  «Бізнес Мережа Cільських Жінок України» у Facebook.
Як зазначається, новий для науки рід зможе відновити тисячі гектарів заповідних територій на сході та півдні України, знищені через війну, а також ґрунти, деградовані після видобування корисних копалин, та агроценози, де довгі роки використовувались інтенсивні технології обробітку землі.
«Ще у 2002 році я з чорного трюфеля виділила штам симбіотичного гриба-ендофіта, на основі якого згодом був вироблений препарат «Міковітал», — розповіла Вікторія Оліферчук.
Препарат застосовували по всій території України на полях, у садах, на різних культурах, і скрізь спостерігались чудові показники приросту рослин, їхньої продуктивності та врожайності, а також відновлення мікоризного симбіозу, покращення живлення рослин, збереження вологи, покращення загального імунітету рослин.
«Весь цей час думала, що це так проявляє себе штам трюфеля, задепонований мною в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України під назвою Tuber melanosporum VS1223. А нещодавно вдалося провести генетичний аналіз, секвенувати штам. Світовий GenBanc підтвердив, що це абсолютно новий для науки рід. Я його назвала Vitasergia svidasoma. В GenBanc йому присвоєно спеціальний номер, за яким його можна знайти, — PRJNA807518 (Vitasergia svidasoma PRJNA807518)», — уточнила Вікторія Оліферчук. 
Зараз вона працює над повним описом роду та виду, патентує його, і скоро люди не тільки в Україні, але й в усьому світі зможуть ним користуватися.
«В органічному виробництві треба працювати на основі науково обґрунтованої технології, дуже системно. Не можна в ґрунт вносити все підряд, адже це відбивається на ньому, на рослинах, і в кінцевому результаті — на людському здоров’ї. Треба грамотно підбирати організми, щоб вони працювали не сезон, а постійно, щоб створена Богом симбіотична система — мікориза — лише підсилювала свої корисні властивості у ґрунті», — вважає науковець.

Для довідки: мікоризні гриби є основою трофічних (харчових) взаємозв’язків в екосистемах та основою життя рослин на Землі. Вони є також основою регуляції обміну поживними речовинами та відповідальні за покращення властивостей ґрунту. Основним процесом, який забезпечує депонування (збереження) вуглецю в екосистемі є утворення мікоризи. Від складу мікоризних асоціацій у ґрунті — його видової, трофічної, просторової структури — залежить склад газів, що виділяється в атмосферу та їх співвідношення. Отже наявність мікоризи є основою для збереження клімату планети.

agroportal.ua