Україна може встановити новий рекорд з експорту агропродукції до ЄС

24-жовт-2017

У січні–вересні 2017 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав $5,8 млрд, майже на третину — 31,2% — перевищивши відповідні показники минулого року. При цьому додатне для нашої держави сальдо становить $2,6 млрд, що на $1 млрд більше, ніж торік.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, обсяг завезеної з країн ЄС до України агропродовольчої продукції за 9 місяців 2017 року збільшився проти торішніх показників на 11,4%. У вартісному вимірі він становив $1581 млн — близько половини вітчизняного імпорту сільгосппродукції у $3,2 млрд.

«Обсяги експорту вітчизняного агропродовольства до країн — членів ЄС лише за 9 місяців 2017 року вже досягли рівня 12 місяців 2016 року і становили $4,2 млрд», — зауважив Пугачов.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2017 року обсяги експорту української сільськогосподарської та харчової продукції до ЄС можуть перевищити рекордні показники експорту агропродовольства у цей регіон докризових 2012 та 2013 років у $5 млрд.

За словами експерта, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн — Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті складає близько 75%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

Пугачов додав, що вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти по меду, пшениці, кукурудзі, ячменю, вівсу, ячмінній крупі, борошну, цукру, оброблених томатах, яблучному і виноградному соках.

Крім того, з 1 жовтня 2017 року набули чинності додаткові торговельні преференції Євросоюзу для України на три роки. Згідно з ними, зростають обсяги безмитних квот на мед (на 2,5 тис. т), виноградний сік (на 0,5 тис. т), ячмінну крупу (на 7,8 тис. т), оброблені томати (на 3 тис. т) і овес (на 4 тис. т).

Також з 1 січня 2018 року вступлять у дію преференції щодо зернових — кукурудзи (625 тис. т), пшениці (65 тис. т) та ячменю (325 тис. т).

Нагадаємо, Україна вже увійшла до топ-10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

milkua.info за матеріалами iae.org

Більше новин
Держпідтримку АПК буде переглянуто в бік збільшення програм із викупу земель
10-вер-2019

Про це повідомив голова комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради Микола Сольський, пише Agroreview із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Наразі ми визначаємося, який саме формат вони матимуть, але вже можу запевнити, що значна частина піде на програми, пов'язані з викупом землі", - наводяться його слова в повідомленні Громадської коаліції за скасування земельного мораторію.

Як повідомлялося, в бюджеті-2019 за програмами державної підтримки АПК передбачено 800 млн грн на підтримку фермерів, 244,5 млн грн - кредити фермерським господарствам, 127,2 млн грн - здешевлення кредитів для аграріїв, 400 млн грн - підтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників і ягідників.

На програму підтримки тваринництва, зберігання і переробки сільгосппродукції, а також рибництва у 2019 році заплановано 3,5 млрд грн, на програму фінансової підтримки сільгоспвиробників (дотації на придбання с/г техніки, обладнання, вагонів) - близько 881,8 млн грн.

Детальніше
Свинарство в Україні укрупнюється
27-трав-2021

1 437 сільськогосподарських підприємств утримували свиней станом на початок 2021 г. Це на 114 підприємств або 7,4% менше, ніж рік тому.

Про це йдеться в повідомленні Асоціації свинарів України.

Як зазначається, протягом 2015-2019 рр. галузь щорічно залишали в середньому понад 200 операторів ринку або 9-13% їх сукупної чисельності.

«При цьому в 2021 року кількість поголів'я в промисловому секторі збільшилася майже на 10%», - уточнили в асоціації.

Такий приріст забезпечило нарощування потужностей господарствами з поголів'ям понад 10 тис. свиней. У цьому сегменті кількість тварин, що утримуються зросла більш ніж на 300 тис. гол. - до 2,34 млн гол. Тому на початку року більше 65% промислового поголів'я свиней в Україні «сконцентрувалося» на 77-виробничих майданчиках. У той же час, позитивну динаміку продемонстрували менші оператори: кількість свиногосподарств з поголів'ям від 5 до 10 тис. голів збільшилося на десяток в порівнянні з минулим роком, а частка утримуваного ними поголів'я свиней додала 1%.

«Частка свиногосподарств з поголів'ям менше 5 тис. гол. Одночасного утримання скорочується найбільше протягом останніх років. Тому поки нарощування потужностей промислового сектора забезпечує 144 найбільших підприємства. Значить, вітчизняне свинарство, як і глобальне, продовжує розвиток шляхом укрупнення», - коментують аналітики профільної Асоціації.

agroportal.ua

Детальніше
Переробники закликають міняти стандарти якості сої
31-жовт-2018

Питання якості, стандартів на сою, соєвий шрот і масло в Україні потрібно переглядати. Переробникам важко конкурувати на світових ринках і дотримуватися міжнародних вимог якості на вироблену продукцію, що має ту сировину, з якою сьогодні доводиться працювати.

Про це заявила завідувачка лабораторії Глобинського переробного заводу «Астарта-Київ» Лариса Шевчук під час масложирової конференції.

«Соєвий шрот є ключовим продуктом для нашого переробного підприємства, його частка в структурі виробництва становить 70%, ще 20% припадає на соєву олію. В сьогоднішніх умовах ми змушені застосовувати індивідуальний підхід до кожної тонни сої, яка заходить на виробництво. Це вимагає поділу сировини на елеваторах, а також продукції при виготовленні. Такий процес збільшує собівартість виготовлення шроту і впливає на ціну», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами, Глобинський завод переробляє 50% сої виробництва холдингу «Астарта-Київ», а решта надходить від сільгоспвиробників.

«Для виготовлення якісної продукції сировина повинна відповідати за якістю базисними нормам. У нас є можливість досліджувати у власній лабораторії сировину на фізико-хімічні показники, а також наявність ГМО. За кількістю перевіреної нами сої, що надходить в лабораторію на дослідження, в ході вхідного контролю, ми бачимо, що близько 70% сої, все ж ГМО-соя », - констатує Лариса Шевчук.

І пояснює, що ГМО-сої на ринку України багато не через вирощування генно-модифікованих сортів, а в основному через перехресне забруднення, яке відбувається під час збирання сої з ГМО-соєю.

«Технологія переробки даної сировини досить важка, і в результаті ми отримуємо різні кінцеві продукти з різною якістю. Тому на сьогоднішній день на підприємстві проводимо поділ ГМО-сої і не ГМО. Це трудомісткий процес, але в результаті ми можемо проводити не ГМО-шрот і не ГМО-масло. Хоча попит на цю продукцію на ринку не великий», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами також одним з важливих показників є норма вологості в сої. Ранні сорти сої, які надходять на переробку мають вологу 6-8%, при допустимій нормі 11-12%. Це теж значно впливає на переробний процес, адже порушується технологія виробництва.

ptichki.net

Детальніше
Кормовиробництво: світова продовольча безпека та стабільність економіки під загрозою
05-квіт-2022

Експерти б’ють тривогу: війна в Україні не омине бюджет кожного домогосподарства у світі і змусить уряди реагувати. Під питанням продовольча безпека всього світу та стабільність глобальної економіки. 

Вторгнення 24 лютого росії в Україну поставило під загрозу всю світову продовольчу безпеку. Складний ланцюг постачання пошкоджено настільки, що кожна країна у світі прямо чи опосередковано відчує на собі вплив війни. Адже Україна є одним з найбільших експортерів зерна та насіння соняшнику і продуктів його переробки у світі, а санкції проти росії практично унеможливлюють торгівлю всіма складовими виробництва сільськогосподарської продукції (нафта, метали, добрива та їх складові).

ВІЙНА — ДОДАТКОВИЙ ФАКТОР ТИСКУ НА ЦІНУ ПРОДОВОЛЬСТВА

Війна в Україні не стала єдиним фактором тиску на ціни харчових продуктів у світі. На них і без того тиснула ціла низка чинників:

  • Проливні дощі в Німеччині, надмірна спека в Канаді та посуха в деяких частинах Південної Америки негативно вплинули на прогноз урожайності в поточному році.
  • COVID-19, адже не вистачало робочої сили. Пом’якшення обмежень на пересування людей завдяки вакцинації призвело до повернення попиту, а це підштовхує ціни вгору.
  • Ланцюги постачання були порушені, що також пов’язано зі значно вищими витратами на морські вантажні перевезення.
  • Витрати на техніку стрімко зростали через дефіцит комплектуючих, тому що через пандемію багато виробництв знизили темпи роботи.
  • Зростання цін на енергоносії сприяло зростанню транспортних витрат та значно вищим цінам на добрива. Природний газ є необхідною сировиною для аміаку та нітратів
  • Інфляція. У США рівень інфляції за період січня 2021/22 років зріс на 7,5%, що є найвищим показником за 40 років. В Європі рівень інфляції коливається від 4−6%, залежно від країни.

На думку експертів, світова економіка стоїть на межі обвалу і розв’язання воєнного конфлікту буде вирішальним у подальшому розвиткові подій.

НАФТА

Після офіційної заяви США про відмову від імпорту російської нафти, як реакцію на вторгнення ерефії в Україну, ціни на неї підскочили до рекордних значень.

4 березня травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській ICE за підсумками торгів виросли на 10% — до 130 дол./барель, а квітневі ф’ючерси на нафту WTI на нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) на 9,5% — до 126,2 дол./барель, додавши з 24 лютого 38% та 37%, відповідно.

З ініціативою відмовитися від російської нафти виступила також Канада. ЄС, у свою чергу, пообіцяли в найкоротші терміни знайти альтернативні ринки для її закупівлі, адже на даний момент повністю відмовитися від неї не можуть.

Утім, після заяви ОПЕК про те, що на ринку достатньо нафти, ціни опустилися на 10−15%.

Генеральний секретар ОПЕК Моххамад Баркіндо заявив, що хоча ф’ючерси на нафту після вторгнення росії до України і подорожчали на 30%, фізичного дефіциту нафти немає.

Заява посла ОАЕ у США Юсуфа аль-Утейбу про те, що країна підтримує збільшення видобутку та планує просувати відповідне рішення в ОПЕК, призвела до різкого зниження цін на нафту в першій декаді березня.

Переговорні процеси, які тривають в Туреччині також вплинули на зниження ціни в кінці березня. Травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській ICE Futures 29 березня впали на 2% — до 110,2 дол./барель, а на нафту WTI на нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) на 17,7% — до 104,2 дол./барель.

В Україні ж на початку квітня складається досить напружена ситуація з пальним. За даними гравців ринку, залишки на нафтобазах були використані за останні пару тижнів. Ринок ожив і аграрії пожвавилися, почали атакувати АЗС, бо на них зараз ресурс дешевше, ніж на нафтобазах.

«Нас чекає дефіцит пального у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав у своєму фейсбук керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін.

Експерт зазначив, що через війну поставки пального морем заблоковані, також, відповідно, не надходить пальне з Білорусі і ерефії, на які припадала левова частка ринку. При цьому, окупанти здійснили обстріли основних нафтобаз у Київській, Рівненській та інших областях, а також нафтопереробних заводів.

Залишилися тільки поставки з Європи, де немає зайвого ресурсу і вкрай складна логістика.

«Висновок поки такий: нас чекає дефіцит пального у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав у своєму фейсбук керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін.

ДОБРИВА

На фоні різкого зростання цін на газ та нафту в другій половині 2021 року ціни на мінеральні добрива різко підскочили. При цьому, поточна ситуація ще більше вливає на ріст цін. Крім того, росія виробляє величезну кількість поживних речовин, таких як поташ і фосфат, — ключових інгредієнтів у добривах, які дозволяють рослинам і культурам рости.

Половина населення світу отримує їжу в результаті використання добрив у рослинництві, і якщо їх вилучити з поля, для деяких культур урожайність впаде на 50%. А перебої з поставками, які вже є на даний час, будуть напряму впливати на ріст цін кормів та продовольчого зерна в поточному році.

У кінці березня російська сторона вдалася до маніпуляцій і заявила про те, що зупинить експорт складових для виробництва добрив, щоб змусити світ послабити санкції.

Половина населення світу отримує їжу в результаті використання добрив у рослинництві, і якщо їх вилучити з поля, для деяких культур урожайність впаде на 50%. Перебої з поставками, які вже є на даний час, будуть напряму впливати на ріст цін кормів та продовольчого зерна в поточному році.

Український ринок для поточної посівної кампанії забезпечений мінеральними добривами і на ринку навіть присутній їх профіцит, хоча ціни дещо «кусаються».

«Питання з азотними добривами для України повністю вирішене. За нашими оцінками, станом на 30 березня поточний профіцит добрив сягає близько 200 тис. тонн. Є великі складські запаси і вітчизняні компанії продовжують без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів на купівлю добрив», — заявляють в Group DF.

Середня ціна тонни аміачної селітри коливається в межах 27 300−27 500 грн. КАС-32 продають по 27 000−27 500 грн./т, а сульфат амонію — по 20 800 грн.

ОЛІЯ

Після вторгнення росії майже всі олієпереробні заводи та порти України призупинили свою діяльність, а західні країни запровадили санкції, які зупинили експорт з країни-агресора. Частка чорноморського регіону у світовому експорті соняшникової олії становить 80%.

Блокування росією морських портів України зупинило експорт вітчизняних товарів та призвело до різкого зростання цін на пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію на світових ринках. За даними graintrade, з початку війни російські військові підбили два іноземні суховантажні судна, що знаходилися в портах України. Після цього інші судна не ризикували виходити в море, щоб не потрапити під обстріли з боку росіян.

Під тиском світового співтовариства росія пообіцяла відкрити гуманітарний коридор для виходу іноземних суден з портів України у відкрите море. Світові ціни попиту на соняшникову олію відреагували на цю заяву і після досягнення рекордного рівня 2200−2300 дол./т (умови FOB) в кінці березня знизилися на 200−300 дол./т — до 1900 дол./т з поставкою у квітні.

Індія, що є основним покупцем соняшникової олії, найбільше страждає від блокування експорту з України і в березні імпортувала лише 30−40 тис. тонн російської соняшникової олії, тоді як в портах України знаходиться 360 тис. тонн соняшникової олії для індійських покупців. За даними асоціації SEA, у 2021/22 МР (починаючи з листопада) станом на 14 березня Індія імпортувала 715,9 тис. т соняшникової олії з України та 121,3 тис. т з росії.

Україна продовжує експортувати соняшникову олію малими партіями наземними маршрутами, а також через дунайські порти Ізмаїл та Рені.

В середині березня ціни попиту на соняшникову олію в Україні знизилися до 1500−1550 дол./т.

За даними Latifundist. com, частина посівних площ під технічні культури у 2022-му році скоротиться. Так, під соняшник аграрії планують виділити 5 млн. га посівних площ, що на 22,5% менше, ніж минулого року. На посів сої — 1,1 млн. га (скорочення посівних площ до 12%), ріпаку — 0,85 млн. га (до 15,8% від кількості посівних площ у 2021 році).

За результатами дослідження, у разі розвитку найгірших сценаріїв Україна загалом може втратити до 34,1% посівних площ на територіях з активними бойовими діями та тимчасовою окупацією.

Аграрії зазначають, що для здійснення посівної зерна на складах достатньо. Єдина проблема, з якою зіштовхуються виробники, — логістика. Особливо гостро стоїть це питання в регіонах, де активно ведуться бойові дії.

До початку війни Україна експортувала 31,6 тис. т соняшнику (0,5% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.), 10,2 тис. т ріпаку (11,2% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.) та 153,4 тис. т сої (10,7% від загальної кількості зібраного врожаю). Станом на 1 березня 2022 року на складах залишилося: бобів сої — 1278 тис. т, із них 399 тис. т на території із бойовими діями; насіння ріпаку — 81,1 тис. т, із них 26 тис. т на території із активними бойовими діями; насіння соняшнику — 6 121,1 тис. т, із них 2 852,3 тис. т на території із активними бойовими діями.

Загалом в Україні, за даними Latifundist.com, близько 70 заводів із переробки соняшнику, базова потужність яких 1 753 800 т/місяць або близько 58 тис. т/добу. З початком війни в регіонах із активними бойовими діями близько 34 переробників зупинили виробництво. Так, олійноекстркаційні заводи в Харківському регіоні та Одесі припинили роботу на невизначений термін. Потужності зупинилися й у припортових містах. Зокрема поблизу Маріуполя зупинився завод «Сателіт» китайської корпорації COFCO. Загалом підприємства в «гарячих» регіонах виробляли 29,3 тис. т продукції за добу.

На початок березня аграрії мали не зовсім оптимістичні сценарії щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами під посів соняшнику. За даними дослідження Latifundist.com, лише 43% сільгоспвиробників були забезпечені насінням, комплексними добривами — 40%, азотними — 38%, ЗЗР — 25%, паливом — 20%.

Це підтверджується тим, що зараз дуже складно знайти насіння соняшнику. З іншого боку, через втрату частини посівних площ, де ведуться бойові дії, вдалося покрити потреби областей, де ситуація більш стабільна. За оцінками постачальників насіння, ЗЗР та добрив, середній бізнес на 60−70% забезпечений матеріально-технічними ресурсами для посіву соняшнику.

ЗЕРНО

В Україні через військові дії заблоковані порти, а від російського зерна відмовляються покупці, щоб уникнути фінансових санкцій, труднощів з оплатою після відключення SWIFT.

Березневі ф’ючерси на пшеницю в Чикаго та Парижі за період з 24 лютого по 4 березня зросли на 55%, перетнувши історичний максимум 2008 року.

Березневі ф’ючерси на пшеницю в Чикаго та Парижі за період з 24 лютого по 4 березня, всього за кілька днів від початку війни, зросли на 55%, перетнувши історичний максимум 2008 року.

Після тривалого переговорного процесу, який продовжується і зараз, світовий ринок почав реагувати поступовим зниженням цін на пшеницю.

Травневі ф’ючерси у США 29 березня знизилися:

  • на 4,4% або 15,71 дол./т — до 372,7 $/т на м’яку озиму пшеницю в Чикаго;
  • на 4,7% або 16,9 дол./т — до 376,4 $/т на тверду озиму пшеницю в Канзас-Сіті;
  • на 3,6% або 13,41 дол./т — до 383,2 дол./т на тверду яру пшеницю в Міннеаполісі;
  • на 0,9% або 3,75 дол./т — до 388,75 дол./т на чорноморську пшеницю в Чикаго.

Травневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго в кінці березня впали на 3,2% — до 285,9 дол./т на тлі зниження цін на нафту та в надії на відновлення експорту з України.

Травневі ф’ючерси на чорноморську кукурудзу в Чикаго впали на 1,3% — до 364,5 дол./т, втративши за тиждень 2,6%.

При цьому, досить важко говорити про відновлення експорту через порти з України в короткостроковій перспективі, адже акваторія замінована.

Крім того, обіцянки відкрити коридори для виведення іноземних кораблів з портів України не дали результатів. Жодне судно не наважилося покинути порти з огляду на ризик натрапити на дрейфуючі міни.

Загарбники вигадали новий спосіб морського розбою — використання безконтрольних дрейфуючих мін, які вже були виявлені та знешкоджені біля берегів Туреччини і Румунії. Таким чином росіяни намагаються залякати перевізників, щоб вони відмовлялися заходити до малих чорноморських та дунайських портів.

МЗС України 29 березня офіційно заявило, що таких боєприпасів на озброєнні ВМС ЗСУ станом на початок 2022 року не було і що міни було захоплено російськими військами в Криму під час анексії 2014 року, а тепер використано для провокацій та дискредитації України перед міжнародними партнерами.

За даними Latifundist.com, станом на 2 квітня, кукурудза зупинилась на рівнях 245−255 дол./т на базисі DAP (кордон Польщі). Пропозиція кукурудзи все ще суттєво перевищує попит по всіх експортних напрямках. Відтак, на базисі DAP-Константа (Румунія) зернова знизилась з 316 до 300 євро/т з поставкою в квітні-травні.

Також експерти зазначають, що продовольча пшениця в суттєвому надлишку на локальному ринку, тому знизилась в ціні для переробних підприємств протягом тижня з 8500 грн./т до 7600 грн./т на базисі DAP. Експортний попит в напрямку кордону залишається обмеженим.

На українському експортному ринку фуражного ячменю (базис FOB) в кінці березня спостерігалося зростання цін на зерно майбутнього врожаю. Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Зазначається, що підтримку цінам надають прогнози скорочення посівних площ під ярими та збиральних площ під озимими зерновими в цілому та під ячменем через проведення бойових дій в Україні.

За словами аналітиків, очікується, що валовий збір ячменю поточного року може зменшитися на 51% — до 4,6 млн т. В той час як загальні запаси ячменю врожаю-2021 всередині України станом ще на 1 лютого становили лише 1,26 млн т.

За підсумками 12 тижня (21−27 березня) індикативи цін пропозиції на фуражний ячмінь на базисі FOB із постачанням у липні-серпні з портів Чорного моря зросли в середньому на 5 дол./т, досягнувши 375−405 дол./т.

Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок