Україна та Угорщина узгодили ветеринарний сертифікат для ввезення в Україну свіжих та охолоджених шкір та шкур ВРХ

Видання Reuters навело окремі моменти зі звіту, опублікованого керівництвом Закордонної сільськогосподарської служби (FAS) Міністерства сільського господарства США в Пекіні.

"У 2022-му році прогнозують зменшення виробництва свиней в Китаї на 5%. Низькі ціни та спалахи АЧС в 2021-му році призвели до значного забою тварин та затримці відновлення поголів'я. Виробництво свинини у 2022-му році скоротиться на 14%, оскільки на ринок потрапить менше свиней, а державна політика, спрямована на обмеження коливання цін, ненавмисне підірве відновлення виробництва. Імпорт свинини зросте до 5,1 млн тонн, оскільки споживчий попит на свинину перевищує внутрішнє виробництво".

PigUA.info за матеріалами https://www.reuters.com/

У 2020 р. збережено державну підтримку АПК для подальшого стимулювання галузі та досягнення соціально-економічного ефекту.

Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, пише прес-служба міністерства.

Зокрема, в бюджеті закладено втрати в сумі в 4 млрд грн за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки та компенсація відсотків кредитів. Таке рішення прийнято 13 квітня на позачерговому засіданні Верховної Ради України. За внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проголосували 249 народних депутатів.

«При активній позиції аграрного комітету ми повністю зберегли державну підтримку аграрної галузі. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту і відкриття нових експортних ринків. Ми очікуємо, що нинішня підтримка дозволить залучити близько 14,7 млрд грн інвестицій в економіку України і створити більше 85 тис. нових робочих місць", — зазначив Ігор Петрашко.

Він вважає, що закладені внутрішні інвестиції в агросектор матимуть мультиплікативний ефект і позитивно вплинуть на розвиток суміжних галузей економіки.

Так, на підтримку шляхом здешевлення кредитів, згідно з повідомленням, закладена сума в розмірі 1,2 млрд грн. За словами Ігоря Петрашко, це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів і зменшить їх вартість до 5%. Очікується, що сукупний обсяг залучених кредитних ресурсів складе 16,4 млрд грн.

На підтримку галузі тваринництва виділено 1 млрд грн. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм і комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць.

У повідомленні наголошується, що 1 млрд грн залишився на компенсації із закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва Це збільшить обсяги реалізації вітчизняної техніки мінімум на 15% в 2020 році. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 році від учасників програми і суміжних виробництв складуть близько 2 342,3 млн грн, з яких понад 550 млн грн — це податки на фонд оплати праці.

У свою чергу на програму розвитку фермерства та кооперативів заплановано направити 400 млн грн. Підтримка цього сегмента спрямована на збільшення кількості об'єктів місцевої переробки сільськогосподарської продукції, збільшення рівня зайнятості сільського населення, підвищення рівня знань і умінь сільського населення у виробництві сільськогосподарської діяльності.

На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства виділено 400 млн грн. Очікується збільшення нових насаджень інтенсивного типу на площі понад 4,0 тис. га, збільшення продукції з високою доданою вартістю за рахунок будівництва об'єктів зі зберігання та переробки, нарощування експортного потенціалу, скорочення обсягів імпорту та створення нових робочих місць.

Загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд дол. США — такими є результати «Огляду збитків від війни в сільському господарстві України», підготовленого Центром досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України в рамках «Огляд збитків від війни в сільському господарстві України».

Ключові цифри:

• У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю — 2,135 млн дол. США. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень — мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Вартість обстеження земель з високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 мільйонів доларів США.
• Південні регіони, які зараз потерпають від окупації РФ та важких боїв, також є регіонами з найбільш розвиненою іригаційною інфраструктурою. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженої іригаційної інфраструктури становить 225 мільйонів доларів США.
• Окрім прямого пошкодження земель — окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. США залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.
• Сільськогосподарська техніка та обладнання також зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол. США.
• Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол. США.
• Оціночна вартість загиблих тварин складає понад 136 мільйонів доларів США. Свійські тварини гинуть не лише безпосередньо від активних бойових дій, але й від обмеженого фізичного доступу на ферми, обмеженої можливості для закупівлі кормів та надання ветеринарних послуг. Орієнтовна кількість тварин, які загинули внаслідок агресії РФ у постраждалих районах становить 42 тис. голів овець і кіз, 92 тис. голів великої рогатої худоби, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. голів птиці.

З повним текстом Огляду збитків від війни в сільському господарстві України можна ознайомитися за посиланням (.pdf, 2.13 Мб).

minagro.gov.ua

Такої низької кількості виробництва, споживання і переробки молока в Україні не було останні 100 років.

Про це зауважив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, пише прес-служба організаторів.

«Згідно статистичних даних, виробництво молока в Україні складає близько 9 млн т, проте такого об'єму немає. Фактично ми маємо не більше 6 млн т», — пояснив експерт.

Серед основних стратегічних цілей розвитку молочної галузі до 2030 року Чагаровський відзначив:

Зміни до маркетингових стратегій через виробництво інноваційних конкурентоспроможних продуктів (органічні, функціональні, не на молочній основі, виробництво молочних продуктів для В2 В та HoReCa).

Необхідність модернізації переробних підприємств для збільшення енергоефективності та підвищення екологічних стандартів.

Створення центру підготовки фахівців для галузі.

Захист внутрішнього ринку, який передбачає об'єднання зусиль в боротьбі проти фальсифікатів, введення дзеркальних квот на імпорт молочних продуктів з ЄС, тарифне квотування на імпорт та паритетне відкриття ринку для Білорусії.

Створення проекту кооперації виробників та переробників.

На його думку, щоб зупинити зменшення виробництва молока і збільшення залежності від імпорту, необхідно докласти виробникам і переробникам спільних зусиль:

«Необхідно укладати річні контракти між виробником і переробником з прогнозованою ціною на сировину шляхом встановлення цінових кордонів та розробити механізми регулювання імпорту. Окрім того, потрібно привести базові показники молочної сировини до європейських норм», — підсумував Чагаровський.

milkua.info