Україна та Білорусь розширюють співпрацю в аграрній сфері

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

Експерти ФАО спільно з фахівцями Держпродспоживслужби проведуть дослідження на вміст залишків протимікробних препаратів у продукції тваринного походження.

Ця робота триватиме у рамках проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)», повідомили в асоціації «Свинарі України», яка такоє є учасником проєкту.

За словами координатора проєкту з проведення опитування Олександра Рєвнівцева, цього тижня розпочнеться навчання для спеціалістів Держпродспоживслужби, які братимуть участь у дослідженні. Потім фахівці відомства проведуть забір 350 зразків харчових продуктів тваринного походження та дослідять їх на вміст залишків протимікробних препаратів.

Окрім того, у рамках проєкту проведуть опитування серед більш ніж 600 респондентів щодо використання антибіотиків у тваринництві.

Як повідомлялося, у Бельгії з 2011 року на 40% скоротили використання антибіотиків у тваринництві.

milkua.info

Українські підприємства за січень-липень 2017 року виробили 29,7 тис. т свіжої чи охолодженої яловичини, що на 1,5% більше показника за аналогічний період минулого року.

Про це свідчать дані Держстату.

При цьому в липні 2017 р вироблено 4,2 тис. т свіжої яловичини, що на 22,9% менше показника липня 2016 року і на 4,1% менше червня 2016 р.

Відзначимо, що за січень-липень Україна виробила 7,5 тис. т замороженої яловичини, а за липень — 1,2 тис. т.

Нагадаємо, що в Україні в 2017 р. виробництво м'яса (вирощування худоби та птиці) знизиться в порівнянні з 2016 р. на 1,3% і складе 3,17 млн ​​т.

milkua.info

Темпи зростання українського органічного виробництва в 5,4 разу вищі, ніж у країнах Європи, та майже в 5 разів вищі, ніж у світі.

Про це повідомила начальник відділу технологій виробництва харчових продуктів Мінагрополітики Валентина Заєць, передає agropolit.com.

За її словами, зараз Україна посідає 20-те місце у світі та 11-те місце в Європі за площею сільськогосподарських угідь, зайнятих під органічним виробництвом.

В Україні виробляється широкий спектр органічної продукції, причому під зерновими перебуває 45,4% загальної площі органічних угідь.

Майже все вирощене з України експортується, адже рівень споживання на внутрішньому ринку невисокий — близько € 0,68 на душу населення, у порівнянні з € 10−11 у світі.

«З експортом органічної продукції все складається чудово — € 99 млн в 2017 р. Постачання орієнтовані переважно на країни Європи: Нідерланди, Німеччину, Великобританію, Італію, Австрію, Польщу, Швейцарію, Бельгію, Чехію, Болгарію, Угорщину. Дуже цінують українські органічні продукти в Америці та країнах Азії. Туди йде приблизно € 4 млн із загального експорту», — додала Валентина Заєць.