Україна: Спалах АЧС на Буковині

У вівторок, 28 липня, в рамках робочої поїздки до Полтавської області Прем’єр-міністр Денис Шмигаль ознайомився з діяльністю приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Урожай».

Про це йдеться на сайті Урядового порталу.

Окрім Глави Уряду, були також присутні Віце-прем’єр-міністр — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.

Прем’єр-міністр відзначив орієнтованість підприємства на вирощування української селекції та заявив, що вона має гарні перспективи: «Продукція українських виробників дуже якісна, і цей напрямок варто розвивати».

Як підкреслив Прем’єр-міністр, під час бюджетного процесу державі вдалося зберегти 4 млрд грн на підтримку аграріїв. І цього року Уряд має низку пріоритетів.

«Перше, це здешевлення кредитів для АПК. По-друге, компенсація вартості за сільгосптехніку вітчизняного виробництва. Це дуже успішна програма, по якій вже вибрано 670 млн грн. А також підтримка переробки», — сказав Денис Шмигаль.

Основою майбутнього аграрного сектору в Україні, за словами очільника Уряду, має бути переробка. Цьогоріч на державну підтримку переробки сільськогосподарської продукції передбачено 1 млрд грн.

«На цьому має бути великий акцент, бо це конвертація в додану вартість, що є збільшенням прибутку для аграрія та для держави. У наступних роках сподіваюсь на збільшення відповідного фінансування», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також зауважив, що Уряд буде працювати над програмами з підтримки малих та середніх українських сільгоспвиробників.

«Міністерству економіки вже поставлене завдання переглянути програми державної підтримки на 2021 рік та розробити механізм страхування аграріїв, який надасть певні гарантії та впевненість. Рішення наразі опрацьовуються, щоб наступного року ми мали ефективний механізм захисту представників галузі», — заявив Прем’єр-міністр.

25 березня, на засіданні Кабінету Міністрів України прийняли зміни до постанови КМУ № 211 «Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19», які знімають запроваджену на час карантину заборону зі здійснення певних видів діяльності. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Ми постійно ведемо діалог з бізнесом, ми почули бізнес і врахували їх пропозиції. Спільно напрацьовані зміни є важливими з точки зору забезпечення продовольчої, економічної та енергетичної стабільності держави. Нам важливо забезпечити українців усім необхідним на час карантину, зберегти робочі місця, і разом з тим, дотримуватися заходів безпеки», — прокоментував рішення Уряду Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, на період карантину знята заборона щодо оптової торгівлі харчовими продуктами, торгівлі ветеринарними препаратами, здійснення ветеринарної практики, продажу кормів, пестицидів і агрохімікатів, насіння і садивних матеріалів, а також деяких інших видів діяльності. 

Крім того, Уряд пом’якшив умови пасажирських перевезень,  які здійснюються підприємствами для виробничих потреб.

Обов’язковою умовою здійснення зазначених вище видів діяльності та пасажирських перевезень, є забезпечення персоналу, водіїв і пасажирів засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Наразі Держпродспоживслужба спільно із європейськими колегами розробляє законопроект про ветеринарну медицину.

Про це повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, передає прес-служба відомства.

У ході семінару з питань удосконалення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії представники центрального апарату та головних управлінь Держпродспоживслужби обговорили правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюються з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та благополуччя тварин.

Читайте також: Аграрії обговорили співпрацю з виробниками мінеральних добрив

Учасники семінару проаналізували нормативно-правове забезпечення Держпродспоживслужби у сферах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, європейський досвід роботи у даній сфері тощо.

Пан Кобаль наголосив, що у 2017 році необхідно провести роботу з імплементації та введення в дію у 2018 та 2019 роках норм 33 директив та регламентів ЄС.

Він зазначив, що за останні півроку фахівці Держпродспоживслужби брали активну участь у розробці п’яти законопроектів: «Про безпечність та гігієну кормів» (законопроект № 2845), проект закону України про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (реєстр № 4611), «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстр. № 4126-1), «Про внесення змін до деяких законів щодо відстеження маркування ГМО та обліку відстеження маркування харчових продуктів, кормів та кормових добавок, вироблених та отриманих з ГМО» (наразі знаходиться на розгляді Уряду), «Про внесення змін до закону України „Про ідентифікацію і реєстрацію тварин“».

Тексти всіх законопроектів, у розробці яких брали участь фахівці Держпродспоживслужби, оприлюднені на сайті служби.

pigua.info

На півночі Фінляндії завдяки фінансовій підтримці ЄС запустили проект по відродженню рідкісної зараз породи лапландських корів.

Білі лапландські корови за розміром менше інших порід, проте на їх самооцінку це ніяк не впливає. Господиня молочної ферми Хелена Імпійо добре знайома з норовливим характером цих тварин.

«Найчастіше лапландські корови стають ватажками в стаді. При цьому вони дуже чутливі і вимагають ніжності і уваги. Практично так само, як собаки. Вони страшенно вибагливі і вимагають особливого ставлення, інакше — образи неминучі», — розповідає власниця молочної ферми Хелена Імпійо.

Якщо ображена корова не дає себе доїти, то повернути її розташування можна, наприклад, обнявши її і погладивши. Також сприяють налагодженню взаєморозуміння лакричні і шоколадні цукерки, які корови цієї породи дуже люблять. Мабуть тому їх молоко набагато солодше і смачніше ніж молоко інших порід корів.

«Молока лапландські корови дають менше, ніж інші, однак воно солодше і смачніше. У ньому високий відсоток жиру і протеїнів. А вміст в ньому амінокислот корисний для організму людини», — заявляє Пяйві Соппела, керівник проекту Lappari.

Головним мотивом проекту, який фінансується з бюджету ЄС є занепокоєння про зникнення породи. Лапландських корів залишилося менше двох сотень. Але переробники не виключають використання такого молока в якості сировини для виготовлення, наприклад, морозива. Уже є перші заявки на поставки сировини.

Підготовленно milkua.info за матеріалами Yle