Україна, Угорщина, Румунія, Словаччина та Молдова спільно працюють над ліквідацією АЧС

5 липня відбулись слухання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, присвячені перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на тему: «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію». Участь від Мінекономіки взяли заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка та заступник Міністра Михайло Лев.

Тарас Качка зауважив, що на сьогоднішній день окремі частини торговельної частини Угоди про Асоціацію вже майже вичерпали свій потенціал.

«Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію, торкаючись не тільки торговельної та економічної частини. Ми зацікавлені у поглибленій торговельній лібералізації, модифікації правил СФЗ, укладанні Угоди АСАА та інших амбітних та перспективних положеннях, які сприятимуть подальшій інтеграції України до Європейського Союзу», — зазначив Тарас Качка.

Торговий представник України підкреслив, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС формувалась на базі торгової статистики 2000-х років, і більше не відповідає економічним реаліям сьогодення та не надає додаткових можливостей для подальшої торговельної та виробничої кооперації.

Заступник Міністра зазначив, що Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України і Мінекономіки продовжує тісну взаємодію зі стороною ЄС з метою інтенсифікації торгівлі.

me.gov.ua

Компанія ТОВ «Європейський Протеїн Україна» побудувала в смт. Рокитне (Київська область) завод з виробництва високопротеїнових добавок нового покоління.

Загальна сума інвестицій в проект складає близько $10 млн.

Потужності заводу дозволяють забезпечити потреби як внутрішнього ринку, так і ринків Європи, Близького Сходу і Азії.

У компанії відзначають, що в світі на даний момент всього два подібних заводи. На даному підприємстві впроваджена система управління якістю відповідно до міжнародних стандартів GMP.

Для довідки: Спільне будівництво заводу почалося в квітні 2016 року. Засновники ТОВ «Європейський Протеїн Україна» — німецька компанія Agrolife GmbH і датська компанія Fermentationexperts AS.

delo

Українським виробникам харчової продукції потрібно впроваджувати норми Кодексу Аліментаріус (Codex Alimentarius), які є базовими планками безпеки та гарантування чесної практики в торгівлі.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, що виробники тваринницької продукції мають запровадити систему HACCP до 1 січня 2019 р. Система призначена для управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції та контролю безпечності.

За словами Ольги Трофімцевої, потрібно розуміти, що такі стандарти, як НАССР чи ISO, є базовою передумовою для підприємства, яке хоче бути цивілізованим гравцем на ринку.

Заступник міністра відзначила, що, окрім загальновідомих стандартів, мало говорять про Codex Alimentarius.  

«Якщо виробники планують почати впроваджувати міжнародні стандарти безпеки та якості, то спочатку потрібно працювати на рівні базової планки цього Кодексу, а потім добудовувати HACCP, європейські стандарти. Якщо є плани виходити на зовнішні ринки, то потрібно бути готовим до того, що імпортер дасть перелік документів, які потрібні. І тут один HACCP точно не допоможе. Загалом сьогодні у мене враження, що ми не відстаємо від графіку впровадження даної системи», — підсумувала Ольга Трофімцева.

 AgroPolit.com

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства працює над механізмом підтримки кредитування в агропромисловому комплексі.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

 «Спільно з профільними асоціаціями та уповноваженими банками ми напрацьовуємо алгоритми державної підтримки кредитування в АПК за трьома напрямами. Ми зберегли кредитування малих виробників, адже фокус державної аграрної політики — саме на підтримці малого та середнього бізнесу.

Також передбачено відшкодування кредитів на тваринництво і на купівлю земель сільськогосподарського призначення. Порядки використання коштів за цими напрямами будуть прийняті впродовж лютого», — зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У державному бюджеті на 2020 рік зафіксована сума у 4,2 млрд грн на підтримку галузі АПК, з яких 1,2 млрд грн передбачається виділити на програму зі здешевлення кредитів.

Зокрема, програма включатиме:

компенсацію відсотків за кредитами для с/г підприємств, які мають щорічний оборот до 20 млн грн. Цей напрям не матиме обмежень щодо цільового використання кредитів. Держава компенсуватиме до 1,5 облікової ставки НБУ, кінцева вартість кредиту для сільгоспвиробника не перевищуватиме 5%;

компенсацію відсотків за кредитами, залученими на розвиток тваринництва, в тому числі «нішеві» напрями — вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво та інші. Передбачається, що сума кредитів не має перевищувати 10-15 млн грн;

компенсацію відсотків за кредитами, залученими під купівлю земель с/г призначення. Напрям буде розповсюджуватися на сільгоспвиробників різних форм господарювання. Сума компенсації відсотків не буде перевищувати 5 млн грн на рік.

На сьогодні в Україні діють 38 уповноважених банків, через які реалізується програма державної підтримки сільгоспвиробників.