Україна: експорт продукції тваринництва в Аргентину

14-груд-2020

Попри географічну віддаленість Україна має тісні торговельні взаємини з Аргентиною. Так, Україна імпортує звідти кілька видів м’яса, а Аргентина закуповує такі вітчизняні продукти тваринництва, як колаген та желатин.

Обговорення співпраці між країнами відбулося цього тижня під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з послом Аргентинської Республіки в Україні Еленою Летісією Мікусінські.

«Між компетентними органами України та Аргентини вже погоджено форму ветеринарного сертифіката для експорту колагену та желатину, виготовленого зі шкір жуйних тварин. З Аргентини до України імпортується м’ясо птиці, риба та морепродукти, а також відновлено імпорт свіжого м’яса свійської ВРХ. Робота, яка велась півтора роки, стосовно погодження останнього, була підкреслена обома сторонами як позитивний крок для посилення торговельних зв’язків між країнами», — повідомляє Держпродспоживслужба.

dpss.gov.ua

Більше новин
СОТ змусила ЄС збільшити квоти на ввезення м'яса птиці з Китаю
29-трав-2019

Китай рекордно наростив експорт курятини в країни Європейського Союзу (ЄС). Про це пише xinhuanet, передає УНН.

Повідомляється, що в квітні поточного року експорт м'яса птиці з Китаю в Європу досяг шестирічного максимуму.

"У квітні поточного року провінція Шаньдун експортувала в ЄС 4 тис. 97 тонн продукції птахівництва на суму 100 млн юанів (14,5 млн США), що на 32,2% і 48% більше у ваговому і грошовому вираженні, ніж роком раніше", - пише видання, уточнюючи, що сьогодні Шандун є єдиною провінцією, що здійснює поставки м'яса птиці в ЄС.

Відзначається, що Китаю вдалося наростити експорт м'яса птиці в Європу завдяки збільшенню тарифних квот. Тривалий час ЄС відмовлялася збільшувати квоти, посилаючись на спалахи пташиного грипу, які вирували в Азії в період з 2006 по 2008 рік. Згодом спалаху припинилися, але ЄС не поспішав збільшувати квоти на експорт китайського продукту.

У зв'язку з цим, у квітні 2015 року Китай звернувся до Світової організації торгівлі (СОТ) зі скаргою на ЄС. Суперечка між Китаєм і ЄС тривав кілька років.

У квітні 2018 року Китай і ЄС досягли остаточної угоди про нові тарифні квоти, які на сьогодні складають 5 тис. На куряче м'ясо і 6 тис. тонн на качине.

У той же час збільшувати квоти на експорт курятини Україні, яка є одним з головних постачальників м'яса птиці в ЄС, Європа не поспішає. Єврокомісія внесла відповідну пропозицію ще в березні, але бунт підняли місцеві фермери. Останнім все важче стало конкурувати з Україною і українською курятиною "за доступною ціною".

Дійшло до того, що європейці в відкритій формі стали дискредитувати Україну і публікувати в місцевих ЗМІ фейки.

"Квотний" питання обговорюється нині в Європі, про деталі переговорів поки не повідомляють. Національні інтереси відстоює Представництво України в ЄС.

Джерело: УНН

Детальніше
Аграрії не допускають зриву посівної у прикордонних областях
23-лют-2022

Ситуація на cході України, а також на кордонах Сумської та Чернігівської областях залишається надзвичайно напруженою.

В компанії ІМК було створено антикризовий штаб, який напрацював ряд заходів та план дій для різних сценаріїв, навіть найгіршого — повномасштабних бойових дій.

Про це AgroPortal.ua повідомив операційний директор компанії ІМК Олександр Вержиховський.

«Ми покладаємось на Збройні Сили України і впевнені, що вони дадуть відсіч у випадку повномасштабного вторгнення, а ми в свою чергу забезпечимо повноцінне проходження посівної кампанії-2022, виконуючи таким чином нашу роль у підтримці України, наших працівників та їхніх родин, а також продовольчої безпеки держави в цілому», — зазначає Олександр Вержиховський.

За його словами, паралельно із цим компанія ІМК готова надавати всю необхідну та посильну допомогу ЗСУ, залучаючи для цього всі наявні резерви, звісно, за можливості, без зриву посівної кампанії.

Олександр Вержиховський наголосив, що зриву посівної кампанії в ІМК не допускають, незважаючи на здійснення господарської діяльності частково у ризикованих, прикордонних із країною-агресором регіонах.

Детальніше
З 1 липня 2018 року в Україні не буде молока другого сорту
29-бер-2018

Завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», вони зможуть адаптуватися до нових вимог до якості молока. Про це заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Володимир Лапа нагадав, що, згідно з новим ДСТУ, в Україні залишиться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Такі вимоги зазначені у відповідному Договорі з ЄС. Ця норма почне діяти з 1 липня 2018 року.

«Думаю, дещо революційно підходимо до європейських норм. Зрозуміло, що більші вимоги, то важче їх виконувати. Тут питання обґрунтованості й часових рамок. Потрібно дати можливість підготуватися. Всі країни Східної Європи пройшли через ці зміни, але у них виділялися кошти на допомогу в переобладнанні», — коментує він.

Голова Держпродспоживслужби вважає, що завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», можливість адаптуватися до нових вимог цілком реальна.

«В Україні цього року також виділена достатньо суттєва підтримка на потреби аграрного комплексу. Зокрема, один мільярд гривень на розвиток фермерства та кооперативів. Тому можливості адаптуватися до нових вимог є. Проте, наразі, це проект, який ще має бути затверджений», — каже він.

biz.censor

Детальніше
УМІ: яких прибутків очікувати виробникам молока — Ярмак
07-лют-2018

Молочний ринок України швидко змінювався впродовж 2017 року. Тому зниження УМІ в січні на 4,1% в порівнянні зі стандартним для січня зростанням на 2−4% абсолютно не здивувало експертів.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у facebook.

«Просте правило українського ринку молока до останнього часу говорило, що УМІ в січні ніколи не падає. А якщо УМІ падає в січні, значить щось потужне відбувається на світових ринках та/або на ринку України», — пише пан Ярмак.

Зниження УМІ на його думку відбулося виключно за рахунок відчутного зростання цін на фуражні кормові та шроти.

«Якщо говорити відверто, то особливого зростання цін на ці товари насправді не було. Просто була стрімка девальвація української валюти, на яку, так само стрімко, реагували ціни фуражних зернових та протеїнових шротів, що, переважно, експортуються.

Ми вже давно не бачили співвідношення євро до долара на рівні 1,25. І це на руку тим молочарям, що орієнтується на експорт до країн ЄС. Оскільки гривня девальвувала не тільки до євро, а й до долара США, то це, теоретично, на руку й тим, хто експортує до інших країн світу. Однак все не так просто — виробники молока ще швидше відчули зростання витрат на корми, і не так вже просто з ними торгуватися, бо вони за останні роки наростили м’язи. Чимало підприємств зараз вже мають потужні об'єми молока, а кооперація великих виробників потроху додатково зміцнює їхні позиції.

Але правда така, що світовий ринок молока, не зважаючи на нещодавнє зміцнення, лишається відносно слабким. Будь-яке зміцнення цього ринку, як правило, зумовлено тимчасовими емоційними чинниками. Фундаментально на ринку і далі забагато молока, і ціни, фундаментально, і далі досить високі», — розмірковує пан Андрій.

Підтримка девальвацією, скоріш за все, зможе лише допомогти стабілізувати ринок молока, але не зупинить зниження УМІ, яке може відбутися і в лютому, і лише прискориться в березні-травні.

Прибутки в січні 2018 року знизилися лише на 0,5% у порівнянні з першим місяцем минулого року.

«Чи може український виробник підвищити ефективність за рік на пів-відсотка? Звичайно може — потенціал у нас чималий! А рівень прибутку в січні був другим найвищим за останні чотири роки, і на цілих 28% перевищував прибутки січня 2016 року, тому причин для смутку немає жодних», — пише Андрій Ярмак.

Які чинники потрібно враховувати на думку пана Ярмака у 2018 році:

В 2018 році не буде таких високих цін на масло в світі і в ЄС в тому числі, а значить може не бути й такого потужного експорту масла з України;

В цьому році виробництво якісного молока зросте досить відчутно, а це буде потроху тиснути на ціни, адже маркетинг нашої готової продукції на експортні ринки і далі лишається відносно примітивним;

Виробництво молока в господарствах населення перестало падати. Невідомо як вплине психологічний фактор про очікувану відміну другого ґатунку, але, скоріш за все не суттєво. Думаю, що цей фактор також можна вважати негативним для ринку молока;

Погода в регіоні Океанії та Південно-Східної Азії може налагодитися, що також може вбити чи не єдиний позитивний фактор на ринку.

Отже, підсумовує Андрій Ярмак, українським виробникам молока потрібно готуватися до менш прибуткового року, ніж попередній. А значить потрібно пришвидшувати роботу зі створення власних переробних потужностей, націлених на експорт дорогої і якісної продукції.

milkUa.Info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок