Аграрії не допускають зриву посівної у прикордонних областях

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

27 березня Кабінет Міністрів України прийняв проект розпорядження «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2 801 540 „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“ на 2019 рік».

Метою розпорядження є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів'я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема, зерна.

Зокрема, кошти планується спрямувати за такими напрямами:

— часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (рибництво) — 50,0 млн гривень;

— часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів — 100,0 млн гривень;

— спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м'ясного та м’ясного напряму продуктивності - 700,0 млн гривень;

— спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби — 700,0 млн гривень;

— часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме: телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м'ясного і м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок та сперми бугаїв і ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність — 250,0 млн гривень;

— часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції - 850,0 млн гривень;

— часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна — 850,0 млн гривень.

Нагадаємо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою 2 801 540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» передбачені видатки загального фонду у розмірі 3 500,0 млн грн.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розподіл коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» (код 2 801 540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України та має бути погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

minagro

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує в Бюджетній резолюції закласти державну підтримку на розвиток промисловості в 15-17 млрд грн на рік із 2021 року. Про це заявив Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Милованов подав таку пропозицію Парламентському комітету з питань розвитку економіки.

«Ми плануємо десь 15−17 млрд грн виділяти на рік підтримки для розвитку промисловості», — повідомив міністр.

За словами пана Милованова, така держпідтримка надаватиметься високотехнологічній промисловості на конкурсній основі.

«Вона має бути ефективною. Це не дотації, це державна підтримка тих, хто для нас найбільш перспективний», — вважає урядовець.

agravery.com

Оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах.

Про це свідчать результати опитування ключових гравців м’ясопереробної галузі аналітиками асоціації «Свинарі України».

Так, представники підприємств назвали ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло:

1. Платоспроможність населення залишається одним із найбільш «болючих» питань для операторів м’ясопереробки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо — перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликало пожвавлення торгівлі. В результаті цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини.
2. Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, з початку війни затримку платежів низка торговельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задовго до війни — на початку лютого. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками ритейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім того, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. Така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
3. Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори сходу та центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Водночас підприємства сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо-збутових зв’язків.
4. Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнюють логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні постачання готової продукції.
5. Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їхню потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.

agroportal.ua