Українські підприємці планують змінювати ринки збуту, у пріоритеті — ЄС

У першому півріччі 2017-го експорт свинини з Бразилії скоротився на 2%, порівняно з роком раніше.

Після скандалу з бразильською свининою, який розгорівся у березні*, лише в квітні та травні експорт впав на 16% та 24% відповідно. Незначне покращення ситуації з поставками відбулося в червні (+1% до 2016).

Весняний скандал значно відобразився на співпраці з Китаєм. У другій чверті цього року поставки м’яса свиней до Піднебесної знизилися на 2/3, порівняно з квітнем-червнем 2016-го. Одним із факторів скорочення відвантажень стали й менші імпортні апетити з боку Китаю.

У січні-червні просів й експорт свинини до Гонконгу — на 25%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте, в червні скорочення дещо призупинилося. Так, поставки свинини за цим напрямком зменшилися лише на 6% (до 2016-го).

Певні перебої у співпраці з Аргентиною, Уругваєм, Анголою та Сінгапуром були відчутні переважно у квітні.

Водночас, Росія закріпилася на позиції найбільшого реципієнта бразильської свинини (45% відвантажень за перше півріччя 2017-го). Хоча в квітні-травні об’єми поставок до РФ зменшилися, в червні експорт зріс на 50%, порівняно з 2016-м.

Як зазначають бразильські аналітики, скандал не вплинув на ціну продукції. В першому півріччі 2017-го експортні ціни збільшилася на 32% (до 2520 дол. США/ т). Це призвело до збільшення вартості експорту на 29% в рік (740 млн доларів США). Однак через здорожчання бразильської валюти, ціна зросла лише на 15%.

Якщо Бразилія не відновить позиції найбільшого постачальника свинини до Китаю, її частку на ринку можуть переділити конкуренти — країни ЄС та Північної Америки.

* У середині березня розгорівся скандал навколо низки м’ясопереробних компаній Бразилії. Зокрема вони звинувачувалися в корупції та експорті продукції, непридатної для споживання людьми. Відтак, ключові імпортери свинини (Китай, Гонконг, Євросоюз) тимчасово закрили свої ринки для бразильського м’яса.

Pigua.info за матеріалами pork.ahdb.org.uk

Світове виробництво зернових у 2022 р. становитиме 2784 млн т, що на 16 млн т менше торішнього рекорду. Це перше скорочення показника за останні 4 роки.

Про це говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначається, найбільше зниження передбачається для кукурудзи, за нею йдуть пшениця та рис, тоді як обсяги виробництва ячменю та сорго, ймовірно, зростуть. 

«Прогнози базуються на умовах посівів, які вже знаходяться в землі, і тих, які ще планують посіяти», — уточнили в ФАО.

Прогнозується також незначне зниження світового споживання зернових у 2022/23 р., приблизно на 0,1% — до 2 788 млн т, що стане першим скороченням за 20 років. Зниження в основному пов’язане з передбачуваним зниженням використання кормів пшениці, грубого зерна та рису, тоді як глобальне споживання зернових продуктів харчування, як очікується, зростатиме разом із кількістю населення Землі. 

Прогнозується, що світова торгівля зерновими скоротиться на 2,6% — до 463 млн т, що є трирічним мінімумом, навіть якщо перспективи міжнародної торгівлі рисом залишаються позитивними.

Крім того, нові прогнози вказують на зниження запасів, внаслідок чого співвідношення світових запасів зернових до використання впаде до 29,6% у 2022/23 р. (30,5% у 2021/22 МР). 

«Цей новий рівень буде найнижчим за дев’ять років, але все ще значно перевищує 21,4-відсотковий мінімум, зареєстрований у 2007/08 р. Очікується, що запаси кукурудзи знизяться, тоді як запаси пшениці зростуть», — прогнозують експерти.

agroportal.ua

Динаміка попиту на молоко і молочну продукцію буде залежати від відновлення економіки і результатів вакцинації, які можуть компенсувати навіть зниження державної підтримки населення і попит в першій половині 2021 року буде рости. Такі прогнози представлені в звіті Rabobank, пише The DairyNews.

Слабкий долар буде стимулювати зростання споживання в дефіцитних регіонах і знижувати ціни на продукти в євро. В цілому прогнозується економічне зростання в багатьох регіонах світу після рецесії 2020 року.

У той же час динаміка зростання виробництва молока в ключових країнах-експортерах молока (ТОП-7) сповільниться в порівнянні з 2020 роком. Rabobank прогнозує зростання 2,7 млн ​​тонн молока в 2021 році — для порівняння в 2020 році зростання складе 4,5 млн тонн.

Найбільш постраждалим сектором залишиться громадське харчування, так як обмеження в зв'язку з другою хвилею все ще діють. Попит в роздрібних мережах, навпаки, зростає в період обмежень через зростання домашнього вжитку.

Ціни на біржові молочні продукти залишаються високими після зростання в другому та третьому кварталі 2020 року навіть на тлі сезонного піку виробництва молока в Океанії, ключовий фактор-попит на азіатських ринках, які успішно справляються з пандемією і демонструють економічне зростання. На ціни також позитивно впливає зниження запасів у США і ЄС. Згідно Європейської програми підтримки приватного зберігання запаси сиру знизилися на 43%, СЗМ на — 56%.

При цьому імпорт молочної продукції з боку Китаю знизиться в 2021 році, з огляду на зростання виробництва на 6% в наступному році і невелике зниження запасів у другій половині 2020 року. У 2021 році очікується зниження імпорту в перерахунку на молоко майже вдвічі на тлі зниження темпів зростання попиту з 9% в першій половині 2021-го (зростання в порівнянні з низькою базою першої половини 2020 року) до 3% у другій половині 2021 року. Китай вирішує проблему самозабезпеченості молоком, це підвищує важливість інших ринків у світовій торгівлі.

Ще одним фактором, що підсилює невизначеність на молочному ринку, залишається Брексит. Перехідний період закінчується 31 грудня 2020 року, що може створити перебої в торгівлі в першому кварталі 2021 року. У Великобританії вже очікується двозначне падіння ВВП в 2020 році, жорсткий Брексит може викликати негативну реакцію фінансових ринків і девальвацію британського фунта по відношенню до євро.

У 2021 році за прогнозами Rabobank ціни на корми залишаться високими. Rabobank прогнозує ціни на сою на Чиказькій біржі 12−12,4 доларів за бушель, ціни на кукурудзу будуть вище 4,2 доларів за бушель.

Відповідний Закон 22 травня 2020-го року опублікували у виданні «Голос України». 

Так, ЗУ № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачає поширення пільги ПДВ на ввезення племінних чистопорідних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Зокрема, у пункті 197.18 статті 197 Кодексу слова «суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 цього Кодексу» замінили словами «сільськогосподарськими виробниками» (код пільги зі сплати податку на додану вартість 149 згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року N 1011 (із змінами)).

Прес-служба Асоціації «Свинарі України»