Україні загрожує дефіцит потужностей для зберігання зерна

03-трав-2022

В Україні за результатами 2021/22 МР можуть сформуватися перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону і не дозволить вивільнити суттєву частку ємностей зерносховищ для приймання нового врожаю.

Таку оцінку озвучили аналітики ІА «АПК-Інформ» з урахуванням поточних темпів експорту, внутрішньої переробки та втрат. 

«Якщо врахувати втрати зернових вантажів, що залишилися в портах та у пошкоджених сховищах у регіонах, де ведуться активні бойові дії, то рівень перехідних залишків на кінець сезону-2021/22 можна оцінити у 21,3 млн т», — пояснюють вони. 

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 р. загальна потужність зберігання в країні становила 75 млн т, включаючи 30,5 млн т потужностей підприємств, що займаються переробкою та зберіганням, і 44,5 млн т — безпосередньо у сільгоспвиробників. Враховуючи потужності в областях з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише 60,9 млн т ємностей для зберігання. Таким чином, перехідними залишками поточного сезону залишаться заповненими 35% доступних потужностей зерносховищ, підрахували спеціалісти.

Сумарний валовий збір зернових та олійних культур в Україні в 2022 р. аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують на рівні 55,9 млн т. Таким чином, дефіцит ємностей для приймання нового врожаю оцінюється на рівні 16,3 млн т. 

«При цьому темпи посівної кампанії та агрокліматичні умови сприяють підвищенню прогнозів виробництва зернових та олійних культур в Україні, що ще більше ускладнюватиме ситуацію без належної реалізації наявних запасів», — підсумували експерти. 

Більше новин
Торгівля агропродукцією в ЄС зростає
20-жовт-2020

Незважаючи на економічну кризу, викликану Covid-19, і невизначеність, пов'язану з Brexit, протягом першого півріччя ЄС має позитивне сальдо торгівлі агропродовольчими товарами в розмірі €27,4 млрд.

Про це повідомляє прес-служба Єврокомісії.

«В перші шість місяців 2020 року торгівля агропродовольчими товарами з Євросоюзу продовжила рости, так імпорт склав €62,7 млрд (зростання на 2,5%), експорт — €90,2 млрд (на 3%)», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що експорт з ЄС показав високі темпи зростання в Китаї, в країнах Близького Сходу і Північної Африки. Поставки в Китай зросли на €2,23 млрд. Це відбулося за рахунок продажів свинини, експортна вартість якої збільшилася на €1,74 млрд, а також пшениці, м'яса субпродуктів і дитячого харчування. «В регіоні Близького Сходу і Північної Африки вартість агропродовольчого експорту особливо зросла в Саудівській Аравії (на €484 млн), Алжирі (€385 млн) і Марокко (€313 млн). Це було обумовлено високим попитом на ячмінь і пшеницю», — зауважили у Єврокомісії.

Що стосується торгівлі ЄС із Великобританією, вартість експорту до Великобританії в першій половині 2020 року впала на €521 млн, причому основними категоріями продуктів стали вино, м'ясо птиці, фрукти, овочі та масло. Значне падіння також було зафіксовано у вартості експорту ЄС до США (падіння на €440 млн), Гонконгу (на €245 млн) та Сінгапуру (на €219 млн).

«Brexit надав серйозний вплив на вартість імпорту з Великобританії, який впав на €863 млн. Найбільше постраждали спиртні напої і лікери, макаронні та кондитерські вироби, шоколад і кондитерка. Також було зафіксовано зниження на €304 млн вартості імпорту агропродовольчих товарів з США. Це сталося за рахунок падіння споживання сої в ЄС», — додали аналітики. Разом з тим, вартість закупівлі товарів з України знизилася до €328 млн, а для Індії на €241 млн. Позитивна динаміка торгівлі була зафіксована відносно імпорту з Індонезії, Канади та Малайзії.

«Збільшення вартості закупівель з Індонезії (€574 млн) і Малайзії (€326 млн) було обумовлено пальмовою олією. У той же час як високий імпорт ріпаку та соєвих бобів привів до зростання вартості імпорту з Канади на €535 млн», — підкреслили фахівці. Крім того, відбулося збільшення вартості імпорту з Бразилії на €496 млн за рахунок сої, і Туреччини на €364 млн за рахунок цитрусових, а також фруктів і овочів.

Детальніше
Інулін визнаний ще однією альтернативою кормовим антибіотикам
17-груд-2019

Додавання інуліну в комбікорми для бройлерів дозволяє відмовитися від використання антибіотиків, не ставлячи під загрозу при цьому виробничі показники, відзначається в дослідженні, організованому кількома університетами Бразилії.

Інулін являє собою органічну речовину з групи полісахаридів, яка зустрічається в польових рослинах, таких як лопух і кульбаба, а також безлічі видів квітів.

У серії досліджень інулін ефективно запобігав спалаху некротичного ентериту у птиці - захворювання, що викликається бактерією, яка, як правило, потрапляє в організм разом з комбікормом. За словами вчених, необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти всі корисні властивості інуліну.

За матеріалами FeedNavigator

Детальніше
Держпродспоживслужба буде підтримувати виробників ветпрепаратів та кормових добавок у виведенні на закордонні ринки
24-груд-2020

22 грудня, відбулась онлайн-зустріч Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької із представниками Асоціації виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Про це повідомляють у Держпродспоживслужбі.

Під час заходу обговорювались ключові питання узгодження форм співпраці між Асоціацією та Держпродспоживслужбою, проблеми ринку ветеринарних препаратів, зокрема, мова йшла про «тіньовий» сегмент ринку ветпрепаратів в Україні та його наслідки для галузі, тваринництва і держави у цілому.

Відтак, Владислава Магалецька виступила за відкритий діалог, та попросила надати конкретні факти щодо обігу незареєстрованої ветеринарної продукції задля подальшого з’ясування та відповідної реакції з боку Служби.

Окрему увагу приділили допомозі у виведенні вітчизняної продукції на закордонні ринки та підтримці вітчизняних виробників при перереєстрації препаратів, що вже були на ринку. Не оминули й питання обмежень реєстрації імпортних препаратів.

Також, було проговорено оновлення нормативно-правової бази, в тому числі, системи реєстрації препаратів.

На завершення, Владислава Магалецька вкотре наголосила на своїй чіткій позиції щодо неприпустимості присутності фальсифікату на Українському ринку та запевнила, що Держпродспоживслужба буде робити все, задля підтримки українського виробника.

«Ми всіляко будемо підтримувати наших виробників, особливо у їх виведенні на закордонні ринки. А щодо фактів контрабанди, Держпродспоживслужба буде активно співпрацювати із Службою безпеки України за цими напрямками. Реакція буде жорсткою та беззаперечною», — наголосила Голова Держпродспоживслужби.

Детальніше
Озвучено схему розподілу дотацій органікам
15-квіт-2021

У 2021 році на державну підтримку виробників органічної сільськогосподарської продукції виділено 50 млн грн, які будуть спрямовані за двома напрямками, пише agroportal.ua.

Про це повідомила заступник директора директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів — начальник головного управління з питань підакцизної продукції та органічного виробництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Людмила Хомічак під час круглого столу «Підтримка органічного виробництва в Україні: механізм 2021 року та нові перспективні напрямки».

«Виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь передбачається в розмірі 30 млн грн, на бюджетну субсидію з розрахунку на одну голову великої рогатої худоби — 15 млн грн, а на відшкодування вартості витрат проведення сертифікації органічного виробництва — 5 млн грн», — зазначає Людмила Хомічак.

За її словами, розроблений Мінекономіки проєкт використання коштів для державної підтримки виробників органічної сільськогосподарської продукції вже надісланий на\ облдержадміністрації для опрацювання та внесення пропозицій.

«Така державна підтримка розрахована приблизно на виплату 300 виробникам за напрямком на одиницю оброблюваних угідь, субсидія з розрахунку на одну голову ВРХ передбачає виплати на 3 тис. голів, і відшкодуванням вартості витрат проведення сертифікації зможуть скористатися близько 300 виробників», — повідомляє Людмила Хомічак.

Вона відзначила, що абсолютні показники, які характеризують органічне виробництво, незначні, але в динаміці за два роки площі земель під органічним виробництвом збільшилися на 62%, а загальна кількість операторів — на 55%.

«Це досить динамічний рух, враховуючи, що в Україні не була завершена законодавча база для функціонування повноцінного ринку органічного виробництва. Впевнена, що завершення формування законодавства дасть поштовх для більш прискореного розвитку органічного сектору», — переконана Людмила Хомічак.

Для довідки: відповідно до експертної оцінки в Україні під органічним землеробством знаходиться 468 тис. га, що складає 1,1% від земель сільськогосподарського призначення. Працює 618 операторів і 470 сільськогосподарських виробників.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок