Інулін визнаний ще однією альтернативою кормовим антибіотикам

Під час зустрічі заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим представники країн домовилися про подальший розвиток взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Узбекистаном.

Про це повідомляє пресслужба МЕРТ, пише agropolit.com.

Серед іншого, сторони домовилися про співпрацю в аграрному секторі в частині нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції, кондитерських виробів тощо. Крім того, Україна націлена на посилення співробітництва в галузі сільгоспмашинобудування — постачання на ринок Узбекистану сільськогосподарської техніки різної модифікації, обладнання для комбікормових заводів, доїльних залів та утримання великої рогатої худоби, обладнання для птахівництва.

У свою чергу, Україна розраховує на посилення товарообігу із Узбекистаном, зокрема продукції металопрокату, трубної продукції, обладнання та спецтехніки для потреб нафтогазової промисловості.

«За 7 місяців 2021 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Узбекистаном збільшився на 59,5% — до $ 335,3 млн. Зокрема, експорт українських товарів склав $ 216,7 млн (+ 48,8%). Проведення найближчим часом Восьмого засідання Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва дозволить нашим країнам визначити перспективні галузі для налагодження взаємозв'язків та реалізації проектів», — зазначив Тарас Качка.

Україна та Об'єднанні Арабські Емірати зацікавленні у поглибленні торгово-економічних відносин в АПК та у розвитку нових спільних проектів.

Про це йшлось під час зустрічі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої та заступником голови Еміратської частини Міжурядової комісії, заступником Міністра закордонних справ і міжнародного співробітництва Мохаммеда Шараф.

«За результатами 2017 року товарообіг аграрними та харчовими товарами між Україною та ОАЕ склав $180 млн, з яких $170 млн припадає саме на експорт українських продуктів. Ми раді відмітити позитивну динаміку в розвитку наших торговельних відносин та продовжуватимемо нашу активну співпрацю з колегами з ОАЕ для того, щоб обсяги двосторонньої торгівлі зростали і надалі. При цьому, ми вбачаємо значний потенціал у реалізації двосторонніх проектів в АПК, від зеленої енергетики та зрошування до логістики та інфраструктури», — про це заявила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що важливим завданням у торговій площині є диверсифікація товарної структури як українського експорту до ОАЕ, так і нашого імпорту з цієї країни. Як зазначила Ольга Трофімцева, серед товарних груп, які можуть в більших обсягах експортуватись на ринок ОАЕ, є мед, кондитерські вироби та вироби з шоколаду, м’ясо та субпродукти, овочі та фрукти, бобові та вироби з них, весь спектр органічних продуктів та багато інших.

Зі свого боку Мохаммед Шараф додав, що ОАЕ дійсно бачать в Україні дуже сильного гравця на світових аграрних та харчових ринках і цінують нашу країну як надійного партнера, який може ефективно та на основі довгострокових взаємовигідних відносин бути важливою складовою забезпечення продовольчої безпеки ОАЕ.

Восени поточного року, за словами Ольги Трофімцевої, очікується візит Міністра з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища ОАЕ Тані Ахмед Аль Зеюді. В рамках його приїзду планується підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об'єднаних Арабських Еміратів у сфері сільського господарства та продовольства. Мета якого — сприяння активізації двостороннього торговельно-економічно та інвестиційного співробітництва в агросфері.

Довідково: Експорт українських аграрних товарів до ОАЕ становив $170,2 млн у 2017 році. Ключові товари: олія — $57,8 млн, яйця пташині — $30,1 млн, насіння масляничних культур — $28,9 млн, м’ясо та субпродукти з нього — $19,1 млн, зернові злаки — $9,7 млн, овочі — $3,6 млн, цукор — $2,2 млн. Імпорт становив майже $10 млн: чай та кава — $9,1 млн, тютюн — $0,5 млн, ефірні масла — $0,3 млн.

Прес-служба Мінагрополітики

Розширення співпраці та збільшення товарообігу між Лівією та Україною обговорили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Повірений у справах Держави Лівія в Україні Бенісса Адел.

Пан Бенісса Адел підкреслив важливість зміцнення співробітництва та збільшення товарообігу між Лівією та Україною. Зокрема, він висловив зацікавленість у експорті з України до Лівії соняшникової олії. Також під час зустрічі обговорювалася можливість експорту до Лівії зернової та плодово-ягідної продукції українських виробників.

Владислава Магалецька наголосила, що Держпродспоживслужба всіляко підтримує розширення переліку товарів у двосторонній торгівлі: «Ми отримуємо відповідні запити українських виробників. Впевнена, співпраця між Лівією та Україною має великий потенціал».

Раніше обидві країни погодили форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту з України до Лівії великої рогатої худоби, м’яса птиці й продуктів з нього. Крім того, зараз узгоджується ветеринарний сертифікат на експорт молока та молочних продуктів.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

З липня поточного року Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) проводить кампанію з інформування та супроводу агровиробників щодо фіксації збитків, завданих військовою агресією російської федерації. Одним з важливих етапів на шляху до коректного документування злочинів стала презентація 2 листопада 2022 року Інтерактивної мапи руйнувань в українському агросекторі.

Так, до повномасштабної війни частка с/г виробництва у ВВП країни становила 10%, а з урахуванням переробної галузі — 16%. В той же час, загальні втрати внаслідок прямих збитків в агросекторі України склали $ 30 млрд. Про це під час презентації Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України заявив Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

«Агропромисловий комплекс є одним з локомотивів економіки України. Торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд і складала 41% від всього експорту. За різними оцінками, прямі втрати активів в агросекторі становлять понад $ 6 млрд, загальні втрати склали більше $ 30 млрд. Пошкоджено більше 5% земельного фонду, а це понад 2 млн га земель», — зазначив Сергій Кубах.

За кожний злочин росії проти України, окупанти мають понести покарання, в тому числі і у вигляді відшкодування завданих війною збитків, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Для цього аграріям потрібно допомогти фахово зібрати докази руйнувань та завданих збитків та передати у міжнародні суди.

«Близько 60% агропідприємств Херсонської області пошкоджені або знищені. Одна із загальних проблем для виробників — це пошкодження с/г угідь та велика кількість вибухівки на полях. 70% території с/г угідь області потребують розмінування і відповідного відновлення. Лише за останній місяць ЗСУ збільшили деокуповану частину Херсонщини майже вдвічі. Ми як представники української влади відразу приступаємо до вирішення проблем з розмінування, забезпечення аграріїв всім необхідним для проведення вже весняної посівної. Також допомагаємо із фіксацією злочинів. Для цього відновлюємо роботу правоохоронних органів України. Ми зобов’язані допомогти аграріям зібрати всі докази злочинної діяльності окупантів для міжнародних судів», — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

Всі задокументовані злочини відтепер фермери можуть додавати на Інтерактивну мапу. Ці дані будуть корисні, як приклад, українським агровиробникам для коректної фіксації власних збитків, а також міжнародній спільноті для розуміння масштабів нанесеної російським вторгненням шкоди. На основі зібраних даних в подальшому світові організації зможуть приймати політичні та юридичні рішення щодо репарацій, а інвестиційні та благодійні фонди — доєднатись до відновлення агропідприємств.

«Сучасний світ не знав такого масштабу війни. Як наслідок, і завданих нею збитків. Міжнародні юристи не мають єдиного підходу, як доводити у судах скоєні злочини. Інтерактивна мапа — це інструмент, який збирає всю інформацію щодо постраждалих агропідприємств в Україні та постійно наповнюється», — розповів заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі - agrirecovery.com.ua.

Крім того, для правильної фіксації збитків ВАР спільно із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методологію.

Детальна інструкція, як коректно задокументувати пошкодження та втрачену вигоду, доступна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1XDL55-uTEjkq38h0D4GFfYEc2sWi9GsP?hl=ru

«Команда ВАР разом із USAID-АГРО, юридичними компаніями України та світу розробили методологічні рекомендації. Це певний перелік правил та дій, які потрібно зробити підприємству, щоб задокументувати руйнування на території господарства. В подальшому матеріали дадуть змогу вимагати в українських та міжнародних судах відшкодування з боку російської федерації», — додав Дмитро Кохан.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. На сьогодні вже близько 100 агропідприємств звернулися із запитами до фахівців контактного центру.

Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org