Україна втратила до 15% тваринництва через війну

У свіжому звіті аналітичної платформи IFCN, учасником якої є Аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ), оприлюднено дані про ТОП-20 молокопереробних підприємств світу.

«Цікаво, що два підприємства із ТОП-3 — це кооперативи! Як і переважна більшість всього топ-списку», — зазначають господарства-учасники АВМ.

Сприятливі умови для створення та функціонування кооперативів особливо важливі у галузях, що мають довгий термін окупності, зокрема для молочної галузі.

Віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк підкреслює, що влітку було прийнято оновлену редакцію закону № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію». Вчора Президент підписав Закон № 3295 «Про державну підтримку сільського господарства України», згідно якого с/г кооперативи зможуть бути реципієнтами будь-якої програми державної підтримки. Проте ці інструменти підтримки створення та функціонування сільськогосподарських кооперативів будуть неповними без змін у податковій політиці щодо кооперативів.

«Асоціація виробників молока вітає схвалення Урядом закону „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів“, котрий нарешті дасть можливість виробникам об'єднуватися в ефективні кооперативи, отримувати більші прибутки та інвестувати їх у розвиток», — наглошує Ганна Лавренюк.

Зміни до ПКУ включають:

• заміна термінів «сільськогосподарський виробничий кооператив» та «сільськогосподарський обслуговуючий кооператив» на терміни «сільськогосподарський кооператив, що діє без мети отримання прибутку», та «сільськогосподарський кооператив, що діє з метою отримання прибутку»;
• запровадження нового терміну «патронажні дивіденди сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою отримання прибутку»;
• додається положення, згідно з яким не сплачується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з коштів, отриманих фізичною особою-членом кооперативу, який діє без мети отримання прибутку, що повертаються йому як надлишково сплачена ним вартість наданих кооперативом послуг. Також не сплачується ПДФО з частки члена кооперативу у статутному капіталі і поворотного цільового внеску, що повертаються йому після припинення членства у кооперативі;
• визначаються особливості 3-х річного перехідного періоду до діючих сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів, а також кооперативних об'єднань, а саме приведення їх установчих документів у відповідність до вимог Закону № 819.

Про Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів» на офіційному сайті Мінекономіки читайте тут.

avm-ua.org

Галузеві експерті вважають, що правильна дежавна підтримка молочної галузі дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Поки що цьогорічним бюджетом на підтримку аграріїв передбачено 4,4 мільярда гривень. Серед напрямків фінансування — часткова компенсація вартості тваринницьких об'єктів і вартості будівництва та реконструкції об'єктів зі зберігання та переробки зерна. Більшість же коштів зарезервовано для здешевлення кредитних ставок фермерам, які після відкриття ринку землі захочуть придбати наділи.

«Натомість, оцінюючи ефективність держпідтримки виробників молока, майже 40% власників та керівників агропідприємств висловлюються за впровадження механізму виплати дотацій за кожен кілограм реалізованої продукції. Більше третини учасників ринку вважають дієвим протекціоністським механізмом зниження ставки ПДВ на молоко і молочні продукти. Чекають від держави і започаткування звичних для Європи програм компенсації вартості придбання дрібними й великотоварними фермерами племінного поголів'я. Важливою ініціативою господарники називають закріплення у майбутньому законі про обіг сільгоспземель норми щодо „понадлімітного“ права купівлі фермерськими господарствами двох гектарів землі у розрахунку на кожну корову, яку вони утримують. Відповідно, невелике фермерське господарство зможе використовувати свій основний наділ для рослинництва і вирощування власних кормів, а додатково купити іще 30−50 гектарів — для випасу худоби», — йдеться на сайті асоціації.

Усе це, за розрахунками галузевих експертів, дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів. А це — не лише підвищення обсягів споживання молока і молочної продукції нашими співвітчизниками (у 1989 році на кожного українця припадало в середньому 300 літрів набілу на рік, зараз — не більше 140 літрів), а й неабиякі експортні перспективи.

За оцінками Світового банку, Україна входить до переліку із 5-и країн, які до 2030 року потенційно можуть увійти до ТОП-10 провідних виробників молока. Адже за найближче десятиліття світовий попит на молочну продукцію, за розрахунками, зросте на чверть. Насамперед, за рахунок ОАЕ, Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Китаю, раціон населення яких на 80% складається з молока і продуктів його переробки. При цьому нинішні світові «молочні» лідери — Нова Зеландія, Австралія, ЄС, США — майже досягнули піку своїх можливостей і вже не зможуть задовольняти підвищений попит. Україна ж може за кілька років наростити виробництво більш ніж удвічі — до 20 мільйонів тонн на рік, — і навіть увійти до п’ятірки світових лідерів. Головне допомогти у цьому аграріям.

Наразі ж наша країна перебуває на 22 місці рейтингу виробників молока у світі. І ризикує «скотитися» іще нижче, якщо такими ж темпами вирізатимемо корів.

Уряд Польщі затвердив нові правила, виділивши додатково 50 мільйонів євро виробникам корів і свиней для поліпшення умов вирощування цих тварин.

Рада міністрів прийняв проект внесення змін в закон про підтримку розвитку сільських районів за участю Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських районів в рамках «Програми розвитку сільських районів на 2014−2020 роки», представлений міністром сільського господарства.

Проектом виділено 50 мільйонів євро на напрям «Благополуччя тварин» з «Програми розвитку села на 2014−2020 роки». Фермери, які тримають корів і свиней, зможуть подати заявку на додаткову фінансову підтримку, якщо вони поліпшать добробут тварин. Йдеться про збільшення площі змісту на одну тварину як мінімум на 20% в порівнянні з мінімальної необхідної площею, або організації доступу тварин до пасовища або вільному випасу.

Згідно з проектом закону, розмір субсидій складе 595 злотих на рік на одну молочну корову, для збільшення простору утримання тварини в приміщенні ферми, 329 злотих для «годує» корови для забезпечення корови додатковим кором, 185 злотих для молочної корови.

Закон повинен набути чинності 15 березня 2020 року, і в цей день набуде чинності указ міністра сільського господарства, в якому будуть викладені детальні умови і порядок надання субсидій. Фермери зможуть подати заявки на підтримку з 15 березня по 15 травня цього року.

Уряд пояснює, що фінансова підтримка призначена для компенсації фермерам витрат на підвищення стандартів утримання тварин. Ця програма повинна стати додатковим фінансовим стимулом для 65 000 фермерів.

ІНФАГРО

Сівба озимої пшениці під урожай 2023 р. триває у країнах північної півкулі на тлі занепокоєння щодо доступності основних сільськогосподарських ресурсів та несприятливих погодних умов.

Хоча високі ціни на врожай сприяють збереженню площ на рівні вище середнього, говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). 

Так, у США сівба озимої пшениці йшла швидкими темпами і станом на середину листопада була майже завершена. Наразі посуха вражає приблизно три чверті площ посівів озимої пшениці, й прогнозується, що такі умови збережуться у деяких регіонах до початку наступного року. 

У ЄС посів озимої пшениці триває за погодних умов, що сприяють сходам і врожаю. У деяких регіонах все ж таки спостерігається дефіцит опадів.

В Україні прогнозується зменшення посівів пшениці порівняно із середнім п’ятирічним показником на 40%, оскільки війна продовжує обмежувати доступ до полів і спричиняє серйозний дефіцит ресурсів. 

Скорочення посівів озимої пшениці очікується в росії, де рясні дощі перешкоджали підготовці полів, а відносно нижчі внутрішні ціни спричинять скорочення площ. При цьому площі під озиминою знизяться до середнього порівняно з минулим роком рівня. 

Високі внутрішні ціни на пшеницю в країнах Азії сприятимуть збільшенню посівних площ. У Китаї та Індії прогнозують, що посіви пшениці складуть вище середніх. У той же час у Пакистані можливе скорочення площ. 

Крім того, ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2022 р. до 2 756 млн т (на 2% менше, ніж у 2021 р.) за рахунок скорочення урожаю кукурудзи в Україні, де частина зернової залишиться у полях через подорожчання доробки зерна. Аналітики також знизили прогноз світового виробництва пшениці, але, незважаючи на це, новий показник у 781,2 млн т залишиться рекордно високим. 

agroportal.ua