Україна впевнено рухається до відновлення довоєнних показників експорту

За період з 16 по 22 травня 2020го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про реєстрацію 205 вогнищ особливо небезпечних хвороб у світі.

Знову реєстрували випадки африканської чуми коней у Таїланді (2 вогнища). Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили ветеринарні служби Угорщини (114 вогнищ), Латвії (5), Молдови (1) Румунії (25), Південної Кореї (7 осередків) і ПАР (2 вогнища).

Високопатогенний грип птахів підтипу H5N8 виявили на території Угорщини (10 вогнищ) і раніше благополучного щодо захворювання Іраку (1 осередок). У Тайвані відзначили вогнище пташиного грипу підтипу H5N5.

Нові вогнища геморагічної хвороби кроликів відзначили в Мексиці (11 вогнищ) і США (23). У Франції виявили вогнище інфекційної анемії коней. Надійшли також відомості про поширення лейшманіозу в собак у Вірменії (1 осередок) і сибірської виразки серед овець в Азербайджанській Республіці (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України провели практичний вебінар для аграріїв щодо реєстрації та участі у програмі підтримки — отримання засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів).

Фахівці надали покрокову інструкцію, детальну дорожню карту — як правильно зареєструватись та подати заявку. У вебінарі взяли участь понад 220 аграріїв з різних регіонів України.

Нагадаємо, ФАО та Мінагрополітики нададуть 30 000 поліетиленових зернових рукавів. Засоби зберігання зможуть отримати агровиробники: юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ФОП), які обробляють землі на території України, окрім тимчасово окупованих. Кількість рукавів розраховується відповідно до оброблюваної площі.

Подання заяв на участь у програмі здійснюється за допомогою Державного аграрного реєстру (https://www.dar.gov.ua/).

Основні вимоги до учасників програми:

• площа землі в офіційній обробці(у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;
• використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;
• розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;
• самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області, або у сусідній області(з Дніпропетровської — для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, забирати з Миколаївської — для сільгоспвиробників з Херсонської області).

До участі у програмі заохочуються зокрема малі та середні агровиробники.

Прийом заявок триває до 9 жовтня. Після обробки та аналізу всіх отриманих заявок, учасники програми отримають підтвердження про надання допомоги через ДАР, а також будуть повідомлені про адресу складу для самостійного транспортування рукавів на територію аграрного господарства.

Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176−11#Text

З додатковими запитаннями чи відгуками можна звертатися:

• Продовольча та сільськогосподарська організація ООН(ФАО) — з питань участі у програмі підтримки: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org
• З технічних питань щодо реєстрації через систему ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.ua

minagro.gov.ua

Використання β-кислот хмелю в якості дієтичної добавки для курчат-бройлерів може надавати позитивний вплив на окислювально-відновні реакції в їх організмі і покращувати характеристики кінцевої продукції.

До таких висновків прийшла в рамках спільного дослідження група вчених з Бразилії, Бельгії та Данії. Результати їх роботи були опубліковані в міжнародному журналі Food Research International.

Згідно з висновками дослідників використання цієї дієтичної добавки позитивно запобігає окислення міофібриллярних білків. В рамках серії тестів було встановлено, що бройлери, отримували β-кислоти хмелю, мали в своєму організмі концентрацію білкових карбонілі нижче в порівнянні з птицею, що не одержувала таку добавку.

Таким чином, на основі β-кислот хмелю можна розробити серію кормових добавок, які будуть ставитися до класу фітогенетиків - засобів рослинного походження, роблять висновок дослідники.

За матеріалами Science Direct

7 липня 2017 року ще два українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Таке право отримало підприємство з виробництва молока і молокопродуктів та з виробництва риби і рибної продукції. 

Тепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 283 українські підприємства, в тому числі 103 виробників харчових продуктів, в тому числі м'ясо птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

З початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього),Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього).

Упродовж 2016-2017 років Держпродспоживслужба проводила переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

Держпродспоживслужба