Україна пропонує рішення, яке вдвічі збільшить пропускну здатність зернового коридору

Очікуваної стабілізації цін на молоко в Україні у лютому не відбулося. Всі ґатунки показали зниження.

«Екстра гатунок тепер дешевшає найменше — мінус 4 коп. за місяць — 11,07 грн/кг з урахуванням ПДВ. Ціну на вищий гатунок переробники опустили найбільше — мінус 25 коп. — до 9,40 грн/кг, перший гатунок подешевшав на 11 коп. та коштував 9,14 грн/кг», — повідомила Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).

В переробників досі залишаються достатні обсяги товару на складах, а стабілізація гривні не сприяє експорту. До того ж, всі страхують себе на період Посту. Як відомо, саме в цей період споживання молочних продуктів і, відповідно, продажі значно скорочуються.

Наразі ринок рухається за минулорічним сценарієм, коли зниження ціни відбувається в лютому-березні, але стабілізація і укріплення починається в літні місяці. Розрив поточних цін з минулим роком по всіх гатунках складає близько -2,7%.

milkua.info

Уряд вніс зміни до програми «Доступні кредити «5-7-9» для підтримки мікро та малого бізнесу.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

«Отримати державну фінансову підтримку відтепер можуть суб"єкти будь-якої діяльності з річним доходом до 100 млн грн. Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн», — сказав він.

Також голова уряду зазначив, що розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою.

«Зокрема на діяльність, пов'язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва)», — пояснив Шмигаль.

Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.

Також прем'єр уточнив, що для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців.

«Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку», — підсумував він.

«Зміни, внесені в програму, стосуються практичної допомоги тим мікро- і малих підприємств, які зараз зіткнулися з питанням обслуговування кредитного навантаження. Суть відновлення програми в тому, що мікро- і малий бізнес зможе відносно своїх існуючих кредитів звернутися в банк і держава компенсує процентну ставку, тобто підприємство буде платити 0%», — прокоментував зміни міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

Також програма розширена і на можливості кредитування для рефінансування існуючих заборгованостей. Умовами для отримання саме такої позики є:

збереження не менше 60% фонду оплати праці і 80% чисельності персоналу порівняно зі станом на 1 березня 2020 року;

розмір річного доходу від господарської діяльності, не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро;

відсутність станом на 1 березня 2020 недіючих кредитів.

agroportal.ua

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Згідно із даними митної статистики ДФСУ, за перший квартал 2018-го обсяги імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) у 3 рази перевищують об’єм його зовнішніх поставок. Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, упродовж січня-березня періоду на внутрішній ринок України надійшло 1,8 тис. т імпортної свинини сукупною вартістю 3,07 млн дол. США. Натомість експорт склав майже 0,6 тис. т, а валютні надходження за такі поставки обмежилися 1,4 млн дол. США.

В аналітичному відділі АСУ відзначають, що рік тому ситуація була інакшою: «За перші три місяці 2017-го вітчизняні трейдери експортували 1,88 тис. т свинини, тоді як імпорт склав лише третину згаданих обсягів — 0,66 тис. т. Цьогорічна ситуація діаметрально протилежна. Тож замість позитивного зовнішньоторгового сальдо, як торік, маємо від’ємне, яке складає 1,7 млн дол. США».

Експерти пояснюють, що причиною такої «рокіровки» стала менша внутрішня пропозиція свинини: «Менші обсяги наявної на ринку сировини штовхають внутрішню ціну вгору. Таким чином, цінова привабливість вітчизняної свинини, наприклад, для Грузії, зменшується, а нижча ціна імпортної все більше зацікавлює м’ясопереробників».

Експорт-імпорт свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) у січні-березні 2017-2018 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДФСУ та ДССУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info