Україна повністю забезпечує внутрішній ринок м’ясної продукції

16-вер-2022

14 вересня відбувся всеукраїнський м’ясний форум MEAT FORUM-2022, який зібрав учасників ринку — представників великих компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробників, представників ритейлу. Також участь взяли профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Під час дискусії учасники проаналізували стан ринку м’яса та м’ясних продуктів в Україні та динаміку довоєнних та післявоєнних продажів. Також обговорили ситуацію на ринку м’яса у поточному році, чинники впливу на цінову політику, тенденції розвитку та трансформації галузі, канали збуту та логістику в умовах війни, а також окреслили проблемні моменти та шляхи їх вирішення.

«Вдячна учасникам ринку за те, що продовжують працювати в таких складних умовах, забезпечують продовольчу безпеку держави, забезпечують виробництво м’ясних продуктів. На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно за рахунок м’яса птиці. Споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кг м’яса на одну людину на рік. Цей показник співставний з минулим роком в довоєнний час», — зазначила заступник директора департаменту аграрного розвитку — начальник управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус.

За її словами, зараз на ринку спостерігаються нові тенденції. Вперше ми маємо позитивне експортне сальдо. Тобто у грошовому виразі, експортовано продукції на більшу вартість, ніж імпортовано.

Змінилася тенденція і в структурі. Якщо раніше майже половина поголів'я тварин утримувалась домогосподарствами, то зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Наразі ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: більш дорогі види продукції заміщують доступніші. Половина з 2 млн тонн загального фонду споживання м’яса — це птиця, свинина становить 37 відсотків фонду споживання, яловичина — 13 відсотків», — наголосила Олена Дадус.

Сьогодні в Україні за спостереженнями експертів та інформацією учасників ринку переробні підприємства переорієнтовуються — збільшують частку у готовій продукції м’яса птиці, зокрема це стосується м’ясних консервів.

Як зазначила Олена Дадус, наразі є кілька завдань для переробної галузі — забезпечити внутрішній ринок, надати населенню України можливість споживати в достатній кількості й за доступною ціною продукцію, в тому числі і м’ясну. Переробний бізнес зацікавлений у виході на зовнішні ринки. Є попит на українську продукцію і можливості її постачати.

Окремим блоком обговорили забезпечення ЗСУ лінійкою м’ясної продукції та логістику.

Учасники форуму відзначили дієвість державних інструментів підтримки й розвитку галузі. Підтримано пролонгацію дії програм кредитування та державних гарантій для представників переробної галузі, в тому числі на наступний рік.

minagro.gov.ua

Більше новин
Боротьбу з нодулярним дерматитом «внесли» в бюджетні витрати
16-лют-2018

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого 2018 прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів».

Як наголошується, документ розроблений з метою оптимізації переліку захворювань, профілактики, діагностики та ліквідації яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також з метою підвищення ефективності і своєчасності здійснення обов'язкових планових протиепізоотичних заходів, спрямованих на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в Україні.

«Зокрема, рішенням уряду в згаданий вище перелік додано захворювання нодулярний дерматит. З огляду на ризики занесення нодулярного дерматиту на територію України, прийняття постанови дозволить оперативно здійснювати заходи з профілактики цього захворювання та недопущення його поширення», — йдеться в повідомленні відомства.

Загалом, прийняття постанови сприятиме ефективному виконанню Держпродспоживслужбою покладених на неї повноважень і забезпечення епізоотичного благополуччя, відзначають у відомстві.

Для довідки: в державному бюджеті на 2018 року на проведення протиепізоотичних заходів передбачено 687 млн ​​грн.

consumer

Детальніше
Виробництво яєць в січні-березні - 3,5 млрд. штук
24-квіт-2018

 Виробництво яєць в січні-березні 2018 року склало 3 510,7 млн. штук проти 3 432,5 млн. штук у січні-березні 2017 року. Виробництво яєць збільшилось на 2,3%.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Виробництво яєць в сільськогосподарських підприємствах склало 2 147,8 млн. штук проти 2 064,8 млн. штук у січні-березні 2017 року.

Виробництво яєць в січні-березні 2018 року в індивідуальних господарствах склало 1 362,9 млн. штук проти 1 367,7 млн. штук у січні-березні 2017 року.

Як повідомляла «Агро Перспектива», виробництво яєць в 2017 році склало 15 577,7 млн ​​штук проти 15 100,4 млн штук на січні-грудні 2016 року.

У 2015 виробництво яєць - 16,78 млрд. штук.

poultryukraine.com

Детальніше
Влада та бізнес напрацьовують комплекс заходів для забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного стану
10-бер-2022

Аграрний комітет Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами, урядом та профільними асоціаціями напрацьовує комплекс заходів для забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Про це 10 березня написав на своїй сторінці в мережі Facebook народний депутат України Олег Кулініч.

«Посівна кампанія має відбутися навіть в умовах воєнного стану – це критично важливо як для української економіки, так і для людей. Очікується, що врожай 2022 р. буде нижчим на 50% порівняно з минулим роком. Але все ж це дозволить закрити ключові потреби нашої країни», - зазначив він.

Найбільш критичним зараз, за словами нардепа, є недостатній рівень забезпеченості паливно-мастильними матеріалами, зокрема дизельним паливом. Потреба у ПММ під посівну складає 240 тис. тонн, а дефіцит – 200 тис. тонн. Тож держава має забезпечити і наявність цього ресурсу, і фіксовані ціни на паливо.

Окрім того, як додав О.Кулініч, вкрай актуальною є розробка механізмів забезпечення аграріїв засобами захисту рослин та логістики їхньої доставки. Зокрема, ведеться робота над спрощенням вимог до транспортування пестицидів і агрохімікатів автомобільним транспортом.

«Для повноцінного завершення посівної кампанії аграрії потребують додаткових 70 млрд грн, адже агровиробники не могли бути готові до нової економічної реальності в умовах війни. Тож працюємо над впровадженням конкретних пропозицій для додаткової підтримки наших аграріїв: запровадження механізму державних портфельних гарантій для запуску кредитування до 72 млрд грн; впровадженням державних гарантій зі збереження предмета застави на випадок воєнних дій; механізмами здешевлення дизельного палива для аграріїв; новими можливостями для підтримки кредитування суб’єктів підприємництва – на поповнення обігових коштів під час воєнного стану в Україні, встановлення для них компенсаційної ставки на рівні 0%; зняття ліміту на граничний обсяг кредитування та низкою інших заходів; постійним моніторингом ситуації та реагуванням на потреби критичного імпорту, а також іншими пропозиціями», - написав О.Кулініч.

АПК-Інформ

 

Детальніше
Реформа ринку землі проти виробників молока
27-бер-2017

У пошуку української моделі запуску ринку землі Міністерство аграрної політики та продовольства «загубило» інтереси виробників молока. Питання реформи ринку землі та його вплив на молочну галузь України сьогодні, 27 березня, обговорювали під час прес-конференції «Молочні ріки витікають з України, або Чому в Україні більше не буде сезону великого молока», яку організували Асоціація виробників молока та Всеукраїнська аграрна рада.

Виробники молока стурбовані можливими негативними наслідками відкриття ринку землі, зокрема спекуляцією.

«Продаж землі — це ще одна загроза тваринництву. Зрозуміло, де ділки скуповуватимуть землю. Там, де є тваринництво. Завтра прийдуть до нас і скажуть: плати стільки, або залишишся без землі. А що ми робитимемо з тваринництвом? Тому сьогодні постає питання не вкладати кошти в розвиток, а скажімо, акумулювати кошти, зменшувати поголів’я для того, щоб придбати шматок землі, щоб працювати. Для нас це тривога і ми звертаємось до АВМ та  ВАР, щоб все-таки вибудувати діалог із владою, щоб наші інтереси були враховані. Повірте, якщо це пустити на самотік, галузі тваринництва в Україні не буде, а молоко завозитимуть не зрозуміло звідки», — висловив своє бачення проблеми учасник прес-конференції директор ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.

На думку заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, складається враження, що галузь тваринництва цілеспрямовано знищується:

«Що ми читаємо в презентаціях Мінагро? Виявляється, коли ринок землі відкриють, її зможуть купувати лише фізичні особи, причому тільки 200 га в одні руки. Розмір рентабельної ферми — 1000 корів. Відповідно на кожну голову потрібен один гектар землі. В США економічно ефективними вважають ферми на 5 тис. голів. Відповідно це 5 тис. гектар. Яким чином можна зберегти господарство, якщо фермер не може купити для нього землю? А земля потрібна, тому що потрібно вирощувати грубі корми, причому за правильною технологією.

Фактично виробнику просто забороняють купити землю, якою він вже користується, бо він юридична особа. Зверніть увагу: та українська юридична особа, яка дає роботу тощо. Сьогодні на практиці тваринництвом займаються господарства, які обробляють від 3 до 5–10 тис. гектарів.

Реформа планується так, щоб фермери не змогли придбати землю. Їм це буде заборонено. Я не кажу про інші речі, як приміром такі, коли банки просто не даватимуть кошти під купівлю землі. Зрозуміло, що землю придбають ті, у кого гроші під матрацом. У підприємств грошей під матрацом немає. Вони в чиновників, міліціонерів, прокурорів, суддів тощо. Таке відчуття, що реформа робиться для них».

Джерело: MilkUA.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок