Україна може стати на чолі біометанового буму в Європі, — Мінагрополітики

13-жовт-2022

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Більше новин
Глобальний ринок свинини: підсумки липня
12-серп-2021

У середині літа у флагмани глобального свинарства відчули послаблення цін на свинину. Хоча цінове піке на рину Китаю в липні зупинилося, це «не втримало» липневий індекс світових цін на свинину, тож показник понизився до 95,3% проти червневого. Детальніше про те, що відбувалося на ключових ринках свинини у середині літа, читайте в огляді аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Ринок свинини Китаю — єдиний, середня липнева ціна на якому втрималася на рівні червневої позначки (3,35 дол. США/кг з.м.). Так, у другій половині червня цінове піке тривалістю в п’ять місяців досягнуло дна, після чого відбулася незначна реабілітація котирувань. Тож перші три тижні липня ціни на свинину забійною масою залишалися на рівні 3,37 дол. США/кг з.м., проте у кінці місяця просіли до 3,3 дол. США/кг. Відновлення цін пов’язано із зменшенням обсягів внутрішнього виробництва: на початку третього кварталу реалізація свиней на забій скоротилася через зменшення кількості народжених поросят на початку 2021-го через нові спалахи АЧС на фермах та репродуктивні проблеми. На думку тамтешніх експертів ринку, вплив цього чинника відчуватиметься ще тривалий час. Крім цього, відновлення цін підтримали закупівлі свинини з внутрішнього ринку до держрезерву та послаблення імпортної активності.

Останнє досить відчутно вдарило по ринку свинини ЄС. Обсяги пропозиції свинини в межах країн співдружності не били рекордів, а в окремих країнах були по-літньому обмеженими. Проте «пригнічений» внутрішній попит та послаблення активності торгівлі з третіми країнами, зокрема з Піднебесною посилили тиск на ціни закупівлі. Низхідний рух цін на ринках експортоорієнтованих країн ланцюговою реакцією поширився на іншихучасників співдружності. Тож у липні середня ціна закупівлі «просіла» нижче 2 дол. США/кг, що на 7% менше ніж у червні у євровому еквіваленті та на 8% у доларовому.

Ціни на свинину в США після досягнення семирічного максимуму в другій декаді червня (2,95 дол. США/кг з.м.) «відкотилися» до 2,3 дол. США/кг у кінці липня. Тож середня ціна другого місяця літа була на 9% меншою ніж у червні — 2,46  проти 2,71 дол. США/кг  з.м., відповідно. Не дивлячись на негативну динаміку, котирування залишаються істотно вищими ніж у попередні кілька років. Підтримкою для них слугує менша внутрішня пропозиція свинини у липні через 10%-ве скорочення забою свиней та нижчу середню забійну масу тварин.

Липнева ціна у сусідній Канаді була на 4,5% нижчою за червневу. Так, після пониження у другій половині червня, на початку липня котирування на канадську свинину стабілізувалися, щоб всередині літа «надолужити» втрачені позиції, укріпившись на 7 центів/кг з початку місяця. Зокрема, останнє відбулося під впливом сезонного послаблення реалізації свиней на забій.

Мексиканська свинина протягом липня подешевшала на 15 центів/кг, а середня позначка місяця на 7% «відстала» від червневої, склавши 2,51 дол. США/кг з.м. Так, після досягнення пікового значення у першій декаді червня, ціни на свинину в країні дешевшають другий місяць поспіль. Місцеві експерти пояснюють таку зміну зниженням попиту на свинину під впливом нижчої туристичної активності через поширення нового штаму коронавірусу.

У Бразилії протягом липня спостерігалася незначна волатильність цін на свинину. Так, послаблення торгівельної активності на ринку свинини в першій половині місяця спричинило пониження закупівельних цін на свинину та, як наслідок, відставання середньої липневої позначки від показника попереднього місяця. Така цінова динаміка та послаблення курсу реала до американської валюти негативно вплинули на купівельну спроможність бразильських фермерів. Водночас, у липні конкурентні позиції свинини у порівняння з курятиною були найкращими за останні два роки.

Ціни на свинину в РФ також мали коливаючу динаміку в першій половині липня, проте під кінець місяця відчули істотний приріст — плюс 10% за тиждень— з 2,26 до 2,49 дол. США/кг з.м, відповідно. Так, оскільки цьогорічний сезонний підйом цін змістився ближче до серпня, середній показник за другий місяць літа послабився на 4%. Окрім сезонних чинників, підтримкою внутрішніх котирувань слугує активна зовнішня торгівля, зокрема з В’єтнамом.

Середня ціна на свинину в Південній Кореї у липні також послаблювалася. Так, після п’ятимісячного зростання, котирування досить різко «обвалилися» у середині літа: з 4,75 дол. США/кг з.м. на його початку до 3,83 дол. США/кг з.м. на рубежі місяців. Проте менша волатильність цін у першій половині липня обмежила темпи падіння середнього показника, тож індекс цін минулого місяця втратив 3,6% порівняно з червневим. Водночас, на початку серпня котирування зробили різкий ривок, відновившись до 4,66 дол. США у першій декаді. Такі різкі зміни на ринку могли спричинити наслідки нових спалахів АЧС на промислових фермах, які зафіксували вперше з травня.

Середній рівень цін на свинину забійною масою в окремих країнах світу та глобальний індекс цін на свинину в липні 2021 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, ec.europa.eu, oanda.com

Детальніше
Експорт українських молокопродуктів покращується
09-вер-2022

Згідно з даними експертно-аналітичної служби Спілки молочних підприємств України, наприкінці літа логістика експорту молочних продуктів в цілому налагодилася.

Обсяг експорту молока і вершків незгущених продовжив зростати (серпень до липня +33%), так само як і молока і вершків згущених (+32%), молочної сироватки (+32%), масла (+23%). На тому ж рівні залишився експорт кисломолочних продуктів. Обсяг експорту сирів за місяць додав зовсім незначно, і він зараз у 2,5 рази менший за обсяг сиру, який завозиться в Україну.

У той же час, за висновками експертів, динаміка експорту за всі місяці війни нестійка, зростання експорту стабільне тільки по маслу та сиру. У березні-серпні обсяги вивезення масла зросли більш ніж у 5 разів, до 2,1 тисяч тонн, а сиру у 10 разів. Зараз сиру і масла вивозиться вже більше, ніж у довоєнні місяці.

Детальніше
Визначено ТОП-3 світових споживачів української курятини
18-груд-2018

За 11 місяців поточного року Україна поставила за кордон понад 300 тис. тонн м'яса птиці (переважно курятини). Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

У грошовому вираженні експорт становив близько 472 млн дол.

Лідером із закупівлі стала Голландія. За 11 місяців поточного року Україна експортувала туди м'яса на 105,4 млн дол.

Друге місце займає Словаччина. У січні-листопаді словаки закупили українського продукту на 57,3 млн дол.

Замикає трійку лідерів Саудівська Аравія. За 11 місяців поточного року Україна поставила до Саудівської Аравії курятини на 48,6 млн дол.

У той же час Україна закупила на міжнародному ринку всього 121 тис. тонн м'яса птиці.

При чому, як пояснюють профільні експерти, воно надходить в Україну у вигляді субпродуктів, для м'ясопереробних заводів.

"Що стосується імпорту, то дійсно на прилавках магазинів ви не знайдете польської курки. Весь імпорт, а це ММО і субпродукти, використовується в переробній промисловості.

І його збільшення обумовлено низькою вартістю імпортованого м'яса, на яке немає попиту в країнах ЄС і яке реалізується за демпінговими цінами на світових ринках", - повідомив глава Союзу птахівників Сергій Карпенко.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини в світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС - входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

Детальніше
Роман Лещенко назвав ключові реформи в агросекторі
23-бер-2021

Україна на порозі ключових перетворень в агросекторі і земельних правовідносинах. За останні два роки в агросекторі було реалізовано більше базових змін, чим за останні 10 років в країні.

Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомляє Урядовий портал.

Мова про скасування мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення, законів щодо дерегуляції, сільськогосподарської кооперації, інвестиційних «нянь», запуск порталу геопросторових даних. Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Країна взяла на себе відповідальність провести структурні реформи, які пов’язані в першу чергу з правом власності на землю. Нарешті на 30-му році незалежності Україна прийняла рішення фіналізувати проект земельної реформи — основу, яка дасть поступальний розвиток для України», — підкреслив Роман Лещенко.

За словами Міністра, Україна впроваджує консервативний ринок землі, подібний до польського досвіду земельної реформи. Реалізація реформи відбуватиметься поетапно із конкурентними правилами на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій. З 2021 до 2024 року право на купівлю землі буде тільки у громадян України. Юридичним особам купувати землю сільськогосподарського призначення в цей період заборонено, вони зможуть купувати її лише з 2024 року.

Важливою і знаковою подією, зокрема і для міжнародних партнерів, є відновлення Мінагрополітики як інституційної основи формування політик в агросекторі, що сприятиме в тому числі виходу України на нові експортні ринки.

Також ключовою складовою ефективного розвитку вітчизняного агросектору є прийнята Стратегія-2030. «Основний акцент в ній робиться на малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальну цифровізацію процесів, залучення максимальної кількості agro-teh рішень, які дадуть можливість мінімізувати вплив чиновників на будь-які процеси в агросекторі», — зазначив Роман Лещенко.

Серед пріоритетів на 2021 рік — старт проекту зі зрошення та меліорації, що сприятиме відновленню продуктивності півдня України. Вже сформована дорожня карта та є повна підтримка виконавчої і законодавчої гілок влади. «Вже цього року Україна прийме відповідне законодавство щодо об'єднання водокористувачів, інфраструктуру, проведе аудит. Після земельної реформи моя відповідальність як Міністра — у векторі найближчих трьох років реалізувати національний проект зрошення на півдні, а далі масштабувати на всю країну», — розповів він.

Роман Лещенко підкреслив, що на фоні реалізації ключових реформ, в Україні сьогодні створені унікальні можливості для формування нових галузей, створення додаткової вартості, реалізації масштабних проектів, з якими можна стати лідерами не тільки в Європі, а й у всьому світі. «Безмежний потенціал України вже знаходить практичну площину. Ми сьогодні є країною нових можливостей. Тож я запрошую німецький бізнес інвестувати в Україну. Німеччина завжди була надійним бізнес-партнером України. І в свою чергу ми — не розчаруємо. Ми готові і налаштовані до серйозної спільної роботи», — наголосив Міністр.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок