Здешевлення кредитів захистить тваринників від скорочення виробництва — Касьянов

Міністерство аграрної політики та продовольства заявляє про достатність запасів агропродукції та не бачить причин для обмеження експорту.

Про це розповів Тарас Висоцький, заступник міністра агрополітики, передає ukranews.com.

«В Україні величезний запас кормових культур, таких як кукурудза (її вистачить на понад 2 роки), тому регулювати її експорт нема потреби. Те саме стосується і олії, запасу якої є на 6 років», — коментує Висоцький.

Додамо, стосовно продовольчої безпеки, то щодо пшениці, м'яса птиці, яєць, гречки, сорго, вівса працює механізм експортного ліцензування.

«Там, де запаси багаторічні і вони не мають стратегічної мети — вони експортуються без обмежень. Якщо ми побачимо, що запаси знизилися, то можемо не видавати ліцензії. Але зараз такої потреби немає, у нас за всіма позиціями є річні обсяги запасів. Не варто хвилюватися, ми стежимо за цифрами щодня», — наголосив заступник міністра агрополітики.

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики

У Польщі АЧС призвела до жорсткіших вимого щодо обороту свинини, повідомляє GreenFront.

Так, фермери зобов’язані проводити додаткові дослідження на вірус і своєчасно інформувати ветеринарну інспекцію про поточну ситуацію з поголів’ям. Однак, дотримання бюрократичних процедур не завжди рятує свинарів від покарання — люди скаржаться на несправедливі штрафи. З іншого боку, та ж бюрократія гальмує з виплатою компенсацій.

З точки зору польської влади, для протидії поширенню епідемії необхідність реєстрації та ідентифікації свиней очевидна. У зв’язку з цим Агентство реструктуризації та модернізації сільського господарства країни розробило єдину інформаційну систему, куди повинні надходити відомості від свинарів. Однак, нещодавно з’явилися заяви фермерів, які вказували, що їх незаслужено карають за затримки в повідомленнях про зміну статусу тварин, незважаючи на дії відповідно до правил Агентства.

Штрафуючи фермерів за порушення з одного боку, з іншого боку польська влада не поспішає виплачувати компенсації, обіцяні свинарям з карантинних зон. Нагадаємо, виробники з цих зон можуть продавати свиней тільки на певні м’ясокомбінати і за ціною нижче ринкової. Різницю мало оперативно компенсувати Агентство сільськогосподарського ринку, але багато фермерів продали свиней тижні і навіть місяці тому, але не отримали на рахунки ні гроша.

«До сьогоднішнього дня ми не отримали ніяких доплат. Коли і скільки ми отримаємо, невідомо, — каже свинар з Люблінського воєводства. — Продаж за ціною нижче ринку означає для нас менший заробіток, а вирівняти різницю повинні компенсації. Я зараз втрачаю близько 120 тис. злотих. Ми стаємо ненадійними для клієнтів і банків».

Самі польські банки також безперервно моніторять ситуацію з впливом АЧС на ринок. На думку Маріуша Дзівульского, експерта з аналізу агропродовольчого ринку банку PKO Bank Polski, однією із загроз національного сектора виробництва свинини є ризик поширення АЧС територією країни. Хоча з серпня минулого року не було нових випадків АЧС в фермерських господарствах, динаміка появи нових випадків АЧС у кабанів значна.

PigUA.info

Велику частину тижня ціни на зернові демонстрували зростання. Інвестори закривали короткі позиції після тривалого зниження пшениці і кукурудзи, що підтримувало покупки.

Про це повідомляється в огляді FOREX CLUB.

Динаміка цін відображала спекулятивні настрої в очікуванні прогнозів щодо нового врожаю і запасам зерна від Міністерства сільського господарства США.

На Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ грудневі контракти на пшеницю подорожчали на 0,8% до $ 437,75 за 100 буш, на кукурудзу знизилися на 0,2% до $ 356,75 за 100 буш, на сою підвищилися на 1,8% до $ 962 за 100 буш.

«Ринок може бути волатильним, але близькість цін до багатомісячних мінімумів буде утримувати від подальшого падіння. При цьому будь-яка інформація про зниження пропозиції або підвищенні споживання націлить на зростання», - прогнозує старший аналітик FOREX CLUB Андрій Шевчишин.

Грудневі ф'ючерси можуть скласти:

на пшеницю - $ 430-445 за 100 буш;

на кукурудзу - $ 335-370 за 100 буш;

на сою - $ 920-985 за 100 буш.

Нагадаємо, що світове виробництво зернових в 2017/18 МР складе 2,049 млрд т, що на 11 млн т більше липневого прогнозу.

www.poultryukraine.com