Ціни закупівлі живця свиней подолали психологічний рубіж

У Східній Європі (зокрема, Україні та Росії) циркулює «африканка» генотипу ІІ. Це підтверджують дані міжнародних експертів — Клауса Депнера, Аго Пертеля, Вітторіо Губерті, оприлюднені у жовтні 2016-го (джерело: www.asf.vet.ua).

Чим він відрізняється від генотипу І? І, який вплив це може мати на алгоритм протидії АЧС — пояснив Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог.

«Встановлено, що із 22 секвенованих, на сьогодні, фрагментів гену p72 Арбовірусу АЧС — Генотип І циркулював в Європі, Південній Америці, Карибському басейні і Західній Африці. Генотип ІІ — в східній і південній частині Африки. Генотип VIII — обмежився чотирма країнами Східної Африки.

Висококонтагіозні (надзвичайно заразні) генотипи вірусу африканської чуми свиней характеризуються високим ступенем заразності та майже 100% смертністю свиней (в Україні реєстрували спалахи у 1982 року в Одеській та Миколаївській областях). Так, якщо збудник АЧС потрапляв у господарство вранці, то вже до вечора всі свині в приміщенні перезаражувалися, за кілька діб мали клінічний прояв і майже всі гинули», — повідомив експерт.

Генотип ІІ — менш контагіозний і проявляється дещо інакше. Низька заразність збудника, за словами пана Поліщука, є підставою для зміни у підходах протидії АЧС в Україні:

«Сьогодні в Україні при боротьбі з АЧС застосовують метод „стемпінг-аут“. Тобто, всіх сприйнятливих тварин (навіть якщо вони здорові) в зоні захисту (радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км) за інструкцією забивають і спалюють.

При низькій чи середній ступені контагіозності збудника рекомендовані інші підходи — знищуються лише хворі тварини, а умовно-здорові підлягають щоденному нагляду упродовж інкубаційного періоду. Якщо, за цей час, збудник себе не проявив, це означає, що тварини здорові і потреба їх знищення відпадає».

Детальніше про особливості протидії інфекціям з різним ступенем контагіозності, підстави для зменшення тиску на бізнес і послаблення соціальної напруги пов’язаної з АЧС в Україні Володимир Поліщук розповість в рамках свого виступу під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017-го у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.

У березні поточного року виробництво яєць в Україні порівняно з аналогічним періодом минулого року зросло на 0,9% — до 3,4 млрд штук.

Про це повідомляє Держстатистики.

За даними відомства, найбільше виробництво зазначеного продукту зросло на Черкащині — на 26,5%. Разом з тим, в Херсонській області виробництво яєць скоротилось на 30,6%.

Водночас, виробництво м'яса протягом аналізованого періоду склало 793,9 тис. тонн, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Разом з тим, в Закарпатській та Чернігівській областях виробництво зросло на 10,3%, а на Запоріжжі скоротилось на 10,1%.

Разом з тим, у березні 2017 виробництво молока в Україні склало 1,97 млн тонн, що на 0,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, найбільше обсяги виробництва зазначеного продукту скоротились в Луганській області ― на 76,5%, в той час як у Вінницькій цей показник навпаки зріс на 71,2%.

Довідка:

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО.

poultryukraine.com

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Новий спалах африканської чуми свиней (АЧС) зафіксували у ДП ДГ імені «Декабристів» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН» с.Декабристів Миргородського району Полтавської області. Про це повідомила прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

ДНК вірусу виявили за результатами дослідження патологічного матеріалу № 3 674 п.м./19 від 17.10.2019 Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській обл.

Рішенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії територію господарства оголосили неблагополучним пунктом, встановили карантин та затвердили план заходів щодо локалізації, ліквідації та недопущення поширення АЧС. Ситуація знаходиться під контролем Держпродспоживслужби області та району.

Нагадаємо, до цього випадку Україна «протрималася» майже місяць без жодного нового зареєстрованого випадку. Востаннє спалах реєстрували 24 вересня у ТОВ «Лідер» у Новомиколаївському районі Запорізької області.