Ціни на молоко: сезон висхідного тренду стартував без запізнень

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

Україна в січні-квітні 2017 експортувала молока і вершків НЕ згущених на 1,6 млн дол. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, в Республіку Молдову було експортовано молока на 761 тис. дол., до Грузії - на 478 тис. дол., в Саудівську Аравію - на 233 тис. дол.

При цьому Імпорт України молока за чотири місяці поточного року склав 343 тис. дол.

За словами експерта О.Дорошенко, українські виробники постачають в ЄС більш якісну продукцію, ніж на внутрішній ринок.

Він також зазначив, що така тенденція спостерігається через низьку платоспроможність українських споживачів, і тому на внутрішній ринок виробники здешевлюють свою продукцію.

Джерело: unn.com.ua

Після спалахів африканської чуми свиней в Східній Європі Департамент із захисту прав споживачів в Берліні закликає не привозити м’ясопродукти з постраждалих країн. Це стосується продуктів з України, Білорусі, Литви, Польщі, Чехії, Латвії та Естонії, говориться в заяві. Причина побоювань чиновників полягає в упевненості в тому, що в постраждалих регіонах основним джерелом інфекції виявилися ковбасні вироби. Проте, експерти побоюються, що патоген рано чи пізно все одно проникне в Німеччину.

Читайте також: Україна заборонила імпорт свиней з 4-х воєводств Польщі

Після перших випадків у Грузії в 2007 році вірус поширився в 2014 році в ЄС, спочатку в країнах Балтії і в Східній Польщі. У минулому році було «три великих стрибка»: в Калінінградську область, в Чехію, і в район Варшави. На думку президента Федерального ветеринарного інституту Фрідріха Леффлера Томаса Меттенлейтера, за передачу АЧС на великі відстані відповідальний людський фактор, і саме він несе з собою найбільший ризик потрапляння вірусу в Німеччину.

Федеральний міністр сільського господарства Крістіан Шмідт вважає, що профілактика повинна включати «розумне скорочення популяції диких кабанів». Слід скасувати сезони полювання і посилити інші протиепізоотичні заходи. Регіони вже починають застосовувати методи зниження популяції кабанів, які неоднозначно сприймаються навіть самими мисливцями. На думку регіонального міністра сільського господарства Пітера Хаук, «це не особливо приємна тема, але вона необхідна для боротьби з хворобами».

Раніше німецькі фермери вимагали знищити до 70% кабанів. Коментуючи цю вимогу, Меттенлейтер повідомив, що ця цифра виходить з модельного розрахунку для спалаху захворювання в постраждалому районі, і не є орієнтиром для профілактики по всій країні в цілому.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Новий Регламент Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу про органічне виробництво й маркування органічних продуктів (№ 2018/848) введено в дію з 1 січня 2022 р.

Документ посилює відповідальність операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції, перехід від еквівалентності до відповідності та встановлення вимог до групової сертифікації, повідомляє OrganicInfo.ua.

Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії:

— живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;

— перероблені сільськогосподарські продукти для використання в якості харчових продуктів;

— корми.

В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством.

До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації.

Сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.

Норма про перехід від еквівалентності до відповідності безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України.

«Існуватимуть паралельно дві системи, згідно яких можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша — це торговельні угоди з третіми країнами», — пояснюють експерти.

Друга система — це повна відповідність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС.

Протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні.

Крім того, ЄС посилює контроль за обігом органічної продукції та встановлює чіткі кроки для операторів та їх органів сертифікації в разі виникнення підозри щодо забруднення недозволеними продуктами і речовинами. При цьому значна відповідальність покладається на самого оператора — від ідентифікації такої продукції до всебічної співпраці з органом сертифікації. Останній, в свою чергу, повинен повідомити компетентний орган про початок розслідування та проінформувати про його результати.

Орган сертифікації у випадку підтвердження підозри може заборонити введення такої продукції в обіг як органічної або ж навіть знову розпочати відлік перехідного періоду.

milkua.info