Ціни на фуражну пшеницю будуть формуватися під тиском зовнішніх чинників

30-вер-2021

Обмежена кількість пропозицій фуражної пшениці, а також досить помірний попит на неї сприяли корекції цін в бік підвищення.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

Відзначається, що ціни переробників з п'ятниці зміцнилися в середньому на 100 грн за т до 7300-8000 грн за т, з урахуванням вартості доставки на підприємство.

Зовнішні фактори, за прогнозами фахівців, продовжать впливати на ціни фуражної пшениці на базисах FOB і СРТ-порт.

«Ринок продовольчої пшениці, з минулої п'ятниці, характеризувався зростанням гривневих і валютних цін в портах. Ціни переробників, під впливом відповідних тенденцій в портах, а також з огляду на невисоку пропозицію, зміцнилися з минулої п'ятниці в середньому на 100 грн за т, до 7600-8400 грн за т - 2 клас, 7550-8350 грн за т - 3 клас, СРТ –підприємство», - підкреслили в GR Agro.

За прогнозами аналітиків, раніше сформовані цінові тенденції переважатимуть на ринку продовольчої пшениці.

latifundist

Більше новин
Поголів’я птиці в Україні зросло на 3%
19-лип-2019

Серед галузей тваринництва в Україні наразі найкраще розвивається птахівництво. Поголів’я інших видів тварин скорочується, повідомляє Kurkul.com з посиланням на Державну службу статистики України.

Станом на 1 липня в країні налічувалось близько 253,6 млн. голів птиці. Це на 2,9% більше, ніж станом на початок липня 2018 року.

Хоча скорочення поголів’я свиней в Україні не припинилось, воно суттєво уповільнилось. Так, зараз вітчизняні промислові господарства та населення вирощують 6,4 млн. свиней, що на 0,4% менше, ніж 1 липня минулого року. Утім, варто зазначити, що чисельність свиней на промислових підприємствах поступово зростає, а низхідний рух у загальній статистиці спостерігається через скорочення поголів’я в особистих селянських господарствах.

Кількість ВРХ, утримуваної в Україні також скоротилась – на 4,1% до 3,7 млн. голів. Що ж до малої рогатої худоби, то овець та кіз поменшало на 3,5%, порівняно з початком липня 2018 року. Зараз у вітчизняних промислових підприємствах та особистих селянських господарствах нараховується 1,6 млн. цих тварин.

Детальніше
Запобігання обігу фальсифікованої продукції: визначені подальші кроки
08-лют-2021

Представники влади під час  робочої зустрічі обговорили завдання щодо захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Питання запобігання обігу фальсифікованої продукції, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення обговорювались  5 лютого, під час наради, яка проходила за участю Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, її заступників, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка, Голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської та голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислави Миронової.

Під час зустрічі були позитивно відзначені проміжні результати проєкту «СТОП Фальсифікат» та підкреслена необхідність об'єднання зусиль з метою захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.

Так, були визначені першочергові завдання, серед яких:

розробка спільної стратегії пошуку недобросовісних виробників фальсифікованих харчових продуктів;

  • продовження роботи з удосконалення діючого законодавства з метою підвищення ефективності боротьби з фальсифікатом;
  • організація виявлення фальсифікаторів та порушників харчового законодавства через системи термінових повідомлень із залученням підрозділів Національної поліції;
  • створення спільної комісії та проведення додаткових досліджень якості та безпечності різних видів харчових продуктів, особливо молочних та м’ясних, де існує найбільший відсоток фальсифікації;
  • проведення рейдів спільно з відповідними підрозділами Національної поліції в місцях стихійної торгівлі з метою вилучення та послідуючого проведення розслідування походження товару, лабораторного аналізу його складу, походження поліграфії зовнішнього пакування тощо.

Учасники наради підкреслили, що всі заходи мають бути прозорими, а отримані результати — доведені до громадськості.

 

Детальніше
Україна має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу
11-жовт-2017

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info

Детальніше
Генетики навчилися виводити безрогих корів
21-жовт-2019

Стартап Recombinetics відзвітував про успішний експеримент зі створення комолих корів, який тривав з 2014 р.

Про це повідомляють в своїй статті для журналу Nature Biotechnology вчені Каліфорнійського університету в Дейвісі, пише Popmech.ru.

Як зазначається, гомозиготность клітини корови по аллелі PC Celtic POLLED дозволяє при штучному заплідненні отримувати повністю здорових телят з повною відсутністю рогів.

Керівник дослідників Елісон Ван Іненнаам уточнила, що з формальної точки зору такі тварини вважаються генномодифіковані, але при цьому всі їхні гени притаманні звичайним тваринам різних порід і можуть вважати плодом селекційного відбору. Очікується, що це повинно допомогти при схваленні нових корів Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США.

Виведення комолих корів за допомогою генної інженерії, на думку вчених, допоможе фермерам, у яких не буде необхідності самостійно позбавлятися від рогів у своїх тварин.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок