Ціна на електроенергію для промисловості в Україні з 1 липня зросла на 30%

Українські виробники отримали можливість постачати на ринок Туреччини додаткові обсяги аграрної продукції. Це стало можливим завдяки окремим рішенням Уряду Туреччини щодо збільшення квот і зменшення ввізного мита.

Зокрема, серед них рішення щодо імпорту в рамках тарифної квоти продукції тваринництва у відповідних обсягах із застосовуванням нульових ставок. Іншим Рішенням Кабінету Міністрів Турецької Республіки було застосовано знижені митні ставки на окремі імпортовані товари тваринницького та агропромислового комплексу.

Загалом, Урядом Турецької Республіки було зменшено мито на імпорт худоби до 26%, на імпорт туш великої рогатої худоби до 40%, а також встановлено зниження митних ставок для деяких видів імпорту пшениці та ячменю з країн ЄС та інших країн до 35−45%. Мито на імпорт кукурудзи зменшилось з 130 до 25%.

Зацікавлені українські установи і компанії щодо експорту відповідної продукції до Турецької Республіки в разі необхідності, можуть звертатись до Посольства України в Туреччині. Посольство готове надати підтримку та сприяти встановленню контактів і налагодженню взаємодії з місцевими профільними установами, у межах компетенції.

Прес-служба Мінагрополітики

Приєднання української молочної галузі до європейської сім‘ї виробників молока і молочних продуктів сприятиме укріпленню як молочного ринку ЄС, так і нашого ринку.

Таку думку висловив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур в інтерв’ю «Інфагро».

Він додав, що такий крок також дасть можливість знизити ціни на продукцію для європейських і українських споживачів, збільшить стійкість європейської молочної галузі та дасть можливість піднятися на новий рівень багатьом нашим підприємствам. І робити перші кроки до зближення потрібно вже зараз.

Експерт зауважив, що за даними Європейської молочної асоціації, в ЄС ціни на сире молоко наближаються до рекордних і при цьому не відбувається збільшення пропозиції. 

«Це нове явище, яке свідчить про те, що навіть нинішні високі ціни на сире молоко ледве перекривають виробничі витрати, які постійно зростають... Угоди між торговельними мережами і постачальниками молочної продукції передбачають набагато нижчі ціни, ніж того вимагають молочні заводи… Можу сказати, що в Україні переробники молока, крім суто внутрішніх, стикаються з тими ж проблемами — зростанням закупівельних цін на молоко, збільшенням виробничих витрат і складними неврегульованими відносинами заводів—постачальників з торговельними мережами», — пояснив Дідур. 

Він уточнив, що молочна галузь України, будуючи свої відносини з європейськими колегами, хотіла б знайти форми співпраці win-win. Перш за все, треба враховувати, що найважливішою проблемою української молочної галузі є недостатня кількість якісного молока-сировини, через що українські переробні заводи, як правило, працюють недовантаженими. 

«І тут, я вважаю, потрібно подумати про створення прийнятних для європейських фермерів можливостей працювати тут, в Україні, сприяючи поширенню сучасних технологій та розвитку виробництва товарного молока. Причому мова йде про великі ферми, які в ЄС мало хто може собі дозволити», — пояснив експерт.

У свою чергу, українська молокопереробна галузь, за словами Дідура, хотіла б отримати допомогу в технологічному переоснащенні деяких підприємств для того, щоб вся українська продукція відповідала прийнятим в ЄС нормам якості та безпечності. Адже виробники зацікавлені саме в експорті продукції з доданою вартістю. 

«Ми повинні відходити від практики експорту біржових товарів якості «для країн СНД». Потрібно орієнтуватися на виробництво продукції високої якості, в тому числі продуктів глибокої переробки, яка влаштовувала б найвибагливіших споживачів у різних країнах світу», — пояснив експерт. 

Білорусь тимчасово обмежила ввіз свинини з Львівської області через спалах африканської чуми свиней. Про це йдеться в указі Департаменту ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгосппроду від 22 серпня 2019-го року.

Заборона діє на ввезення живих свиней, зоопаркових та циркових тварин, які можуть бути переносниками хвороби, свинини, мисливських трофеїв, кормів та кормових добавок для тварин рослинного та тваринного походження. Документ не зазначає, скільки часу буде діяти заборона.

Водночас у відомстві вирішили посилити заходи для попередження захворювання на білоруських свинофермах.

Нагадаємо, 16 серпня у Львівській області зафіксували спалах АЧС на свинофермі зі 100-тисячним поголів’ям.

PigUA.info за матеріалами zaxid.net

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства сформувало бюджетну декларацію на 2021-2023, в якій запропонувало виділити на ці роки понад 90 млрд грн на підтримку пріоритетних напрямків: промисловість, сільське господарство, експорт.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Сільське господарство. Сума підтримки для збільшення обсягу сільськогосподарської продукції, розвитку підприємств агропромислового комплексу та забезпеченню продовольчої безпеки і стабільності ринків на три наступні роки загалом складає 45,52 млрд грн. і розподіляється по наступних напрямках:

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 40,9 млрд грн

Фонд часткового гарантування кредитів — 3,12 млрд грн

Кредити фермерським господарствам — 1,5 млрд грн

Експорт. Сума підтримки, що дозволить підвищити експортний потенціал країни, загалом 12,41 млрд. грн:

підтримка та просування експорту — 410 млн грн

Експортно-кредитне агентство — 6,0 млрд грн

Компенсація відсотків по кредитах експортерів — 6,0 млрд грн

Промисловість. За різними напрямками планується виділити загалом понад 32,65 млрд грн, зокрема:

Розвиток авіабудування — 16,9 млрд грн

Компенсація кредитів за придбання виробничого обладнання — 6,0 млрд грн

Співфінансування проектів смарт-спеціалізація регіонів — 6,75 млрд грн

Створення Фонду енергоефективності у промисловості - 3,0 млрд грн

Важливо наголосити, що за експортними програмами підтримка надається у тому числі підприємствам промисловості. Таким чином загальна сума підтримки для промисловості може бути збільшена.

По роках сума держпідтримки становить: 26 млрд на 2021, 31 млрд на 2022, 33 млрд на 2023, загалом понад 90 млрд грн.

На 2020 рік заплановано 4 млрд грн за програмою 1 201 150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Напрям «здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі землі сільськогосподарського призначення» буде додано до програми підтримки сільгоспвиробників після схвалення народними депутатами законопроєкту щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Виплати розпочнуться із квітня.

Крім того, на 2020 рік заплановано виділення 45 млн грн на програми підтримки та просування експорту.

Окрім фінансової підтримки, держава підтримує професійний розвиток людей для їх більш вдалого працевлаштування. Зокрема:

програма з навчання Державного служби зайнятості для безробітних з основ підприємництва, із загальним бюджетом программ 386 млн грн. на 2020 рік.

навчання з підприємництва у рамках програми Доступні кредити 5−7-9%

Крім того, діє екосистема підтримки МСБ: тематичний портал для підприємців за напрямками: навчання, просування експорту, інноваційна діяльність, адміністративний супровід, сертифікація, нові ринки збуту. Вже цього місяця розпочали проведення семінарів з якими плануємо 10+ турів містами України. Наступного місяця стартує навчальна програма підтримки новачків.