Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів

22-черв-2022

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Більше новин
ВР ратифікувала збільшення квоти на безмитний експорт м'яса птиці до ЄС
06-груд-2019

Парламентарі ухвалили в цілому законопроект №0009 про ратифікацію Угоди у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м'яса птиці та переробленого м'яса птиці. Відповідне рішення підтримали 338 народних депутатів України, передає кореспондент УНН.

Проект закону №0009 про ратифікацію цієї угоди передбачає збільшення обсягів безмитного експорту м’яса птиці до держав-членів ЄС.

"Законопроект передбачає збільшення на 50 тис. тонн обсягу щорічної квоти на безмитне ввезення м’яса птиці з України до держав-членів ЄС. Це внесення змін дозволяє нам відкрити можливість для започаткування консультацій щодо перегляду на нашу користь Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносно інших товарів", - зазначила під час обговорення питання голова комітету з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело: УНН

Детальніше
Україна закликала ООН не допустити зриву росією зернової угоди
23-вер-2022

Чорноморська зернова ініціатива опинилась під загрозою. російські офіційні особи ставлять під сумнів ефективність зернового коридору і можуть готуватися до зриву ініціативи після закінчення узгоджених 120 днів у листопаді.

Про це на засіданні Ради Безпеки ООН заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говориться у повідомленні МЗС.

«Ми не маємо дозволити росії відновити її голодні ігри зі світом. Я закликаю всі країни, особливо ті, які залежать від українського продовольчого експорту, задіяти максимальний публічний і дипломатичний тиск на москву, вимагаючи зберегти функціонування чорноморського зернового коридору в листопаді та надалі. Ми маємо разом захистити життєво важливу зернову ініціативу», — зазначив він.

Кулеба підкреслив, що Україна залишається глобальним гарантом продовольчої безпеки попри власну скрутну ситуацію і надає гуманітарну продовольчу допомогу.

«путін збрехав, коли сказав, що більшість зерна відправилася до країн Європи. Насправді дві третини збіжжя ми відправили до споживачів у Африці, на Близькому Сході та в Азії», — уточнив Кулеба.

agroportal.ua

Детальніше
Європейські фермери отримують за високоякісне молоко на 17% більше, ніж українські
20-вер-2018

В Україні станом на 1 вересня 2018 року утримується 2 млн 26 тисяч корів. Це на 3,5% менше, ніж на аналогічний період 2017 року. Поголів'я зменшилося як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

За останні 8 місяців скоротилось утримання промислових корів на 1,5% та склало 474 тис. Присадибні господарства скорочують поголів'я більш помітно — на 4,1% за аналізований період. Загальна їх кількість склала 1 млн 552 тис. голів.

Найбільший приріст індустріальних корів спостерігався у Житомирській області — на 3,2%. А також — в Миколаївській та Івано-Франківській областях.

За аналізований період було вироблено на 2% менше молока, ніж у 2017 році. Загальний обсяг склав майже 7 млн т. В тому числі, обсяг промислового молока зріс на піввідсотка, до 1,9 млн т. Молока, виробленого у присадибному секторі, навпаки, надоєно на 3% менше — 5 млн т.

Найбільші обсяги індустріального молока були виготовлені у Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Середня продуктивність промислових корів за 8 місяців склала 4,2 тис. кг на голову, що на 1,7% більше відповідного періоду минулого року.

Зниження постачання молока на переробку через сезонність та посушливу погоду вплинуло на зростання закупівельних цін на молоко у серпні. Крім того, підвищення вимог до параметрів якості молока, яке надходить на переробку, впливає на збільшення розриву між ціною молока екстра ґатунку та інших.

Основний приріст ціни відбувся в другій половині серпня. Так, середня ціна на молоко екстра ґатунку у серпні склала 9,19 грн, що на 21 коп. вище ціни липня. Вищий ґатунок у серпні коштував 8,51 грн, що на 5 коп. вище ціни липня. Перший ґатунок купували по 7,98 грн — на 2 коп. дешевше, ніж у липні.

Покращення ситуації із сирними схемами та посилення сезонного скорочення виробництва молока впливає на зростання цін на молоко по всіх ґатунках і на початку вересня продовжилась тенденція до збільшення цін.

Екстра ґатунок подорожчав найбільше — на 19 коп., до 9,48 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Вищий ґатунок додав 16 коп. у ціні та склав 8,69 грн. Перший ґатунок подорожчав на 7 коп. Його в середньому закуповували по 8,06 грн.

При цьому ціна на молоко, вироблене українським фермером, нижча ніж у його європейського колеги у середньому на 17%. Наприкінці серпня 100 кг молока в Україні коштувало € 26,9. Мова йде на ціну молока екстра гатунку без урахування ПДВ з вмістом жиру 4%, білка — 3,4%.

Для порівняння, у Польщі за таке молоко фермерам платять € 29,8, у Німеччині - € 31,4, у Нідерландах — € 31,9, а у Франції - € 32,8.

Аналітичний відділ АВМ

Детальніше
МХП до кінця року планує вийти на 100% виробництва курятини
27-вер-2022

Агрохолдинг МХП у серпні поточного року виробив 58,18 тис. т курятини, що на 10% менше аналогічного місяця 2021 року.

Про це свідчать дані звіту про щомісячні операційні результати МХП.

Обсяги продажів відповідають торішньому рівню — 57,3 тис. т. Причому експорт зріс на 4% — до 32,6 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 5% — до 24,6 тис. .

«Незважаючи на те, що МХП продовжує стикатися зі складними проблемами та перебоями в роботі, продажах і логістиці, компанія планує відновити виробництво м’яса птиці на українських підприємствах до 100% потужності до кінця 2022 року», — говориться у повідомленні компанії.

У той же час МХП у 4 рази збільшив продажі соняшникової олії — до 25,1 тис. т, однак зменшив соєвої — до 2,5 тис. т (-27% до серпня 2021 року).

Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 44% — до 2,8 тис. т.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок