Тарас Дзьоба розповів про стан агросектору в Україні

17-бер-2022

Посівна цього року буде однією із найскладніших за всю історію української незалежності. Однак українська влада робить усе можливе, аби не допустити дефіциту продовольчих товарів та підтримки продовольчої безпеки.

Про посівну кампанію-2022 та поточну ситуацію з продовольством в Україні розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Дзьоба.

Він додав, що керівництво Укрзалізниці та ОДА західних регіонів закликали приватні компанії будувати нові залізні термінали для підвищення пропускної здатності наявного урожаю.

Щодо світової продовольчої безпеки Тарас Дзьоба зазначив, що основні країни з ринку нашого збуту (Близький Схід, Південно-Східна Азія й Північна Африка) наразі втратили надійного постачальника і вимушені будуть шукати заміщення нашої продукції. Це призводить до інфляційних процесів і ризику на всьому континенті. Україна щодня веде перемовини з партнерами про підвищення санкційного тиску на росію за вчинення агресії.

Також представник Мінагрополітики наголосив, що Уряд Австрії надасть допомогу українським аграріям у вигляді посівного матеріалу.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

 

Більше новин
Україна може зайняти нішу Бразилії на ринку м'яса ЄС
19-квіт-2018

Один з найбільших бразильських виробників м'яса покидає ринок ЄС — на його місце можуть увійти українські виробники, якщо вчасно відреагують на ситуацію. Про вікно можливостей для вітчизняних виробників розповів представник голландської компанії «Jan Zandbergen» Йохам Верслут.

«Українські виробники мають унікальну можливість для налагодження експорту до ЄС та, зокрема Нідерландів. З України м’ясо везуть 3 дні, з Австралії — 6 тижнів, з Південої Америки — 4 тижні», — заявив він.

Довідка: Найбільший виробник м’яса у Бразилії — компанія BRP, була вимушена покинути ринок ЄС через недотримання норм безпеки харчових продуктів.

kurkul

Детальніше
Як жилося українському свинарству у 2021-му?
28-груд-2021

Майже половину 2021-го закупівельні ціни на свиней забійних кондицій поступалися минулорічним. Лише у кінці року середня цьогорічна позначка «наздогнала» торішню — 44,5 грн/кг з ПДВ. Це сталося завдяки вищим цінам у другій половині року — середня ціна за кілограм свинини у липні-грудні склала 46,3 грн/кг, що на 8,6% вище ніж у першому півріччі та на 4,4% вище ніж у відповідний період 2020-го.

Витрати на виробництво свинини, навпаки, не лишилися на рівні минулого року. До істотного здороження кормових культур, яке завдало чималого удару по виробниках свинини у першій половині 2021-го, у другій половині року додалося зростання тарифів на енергоносії, зокрема природний газ та електроенергію. Новий урожай приніс нетривале полегшення, адже у жовтні-листопаді основні сільгоспкультури були на 6–24% дорожчими, ніж рік тому, без урахування ПДВ. Тож промислове вирощування свиней у першому-третьому кварталах 2021-го обійшлося на 16–25% чи 5-7 грн/кг в середньому дорожче порівняно з відповідними витратами минулого року.

«Стриманість» цін на вітчизняному ринку свинини обумовила більша пропозиція як з боку внутрішнього виробництва, так і з боку надходження імпортної м’ясної сировини. Так, вже за 11 місяців 2021-го cільськогосподарські підприємства реалізували на забій майже стільки ж, скільки забили за весь 2020-й — 4,74 млн гол. чи 524,2 тис. т живою масою, що +13,8% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

Імпортні поставки охолодженого та мороженого м’яса свиней цьогоріч також встановили низку рекордів ще до кінця року. Так, вичерпання квот у кінці літа лише незначно стримало потік дешевшої імпортної свинини з ЄС, а в жовті поставки сягнули нової рекордної позначки (6,06 тис. т), яка перевищує річні надходження свинини з-за кордону у 2015-2017 рр. Попередній підсумок імпорту свинини за 11 місяців 2021-го складав 36,6 тис. т, що на 9,7 тис т перевищує річні поставки свинини до України у 2020-му та на 14,6 тис. т показник 2019-го. Трійку основних країн-постачальниць між собою розділили Данія, Польща та Нідерланди, звідки надійшло понад 85% завезеного м’яса свиней.

Водночас, такі зміни спричинили збільшення ємності внутрішнього ринку свинини. Так, за попередніми підсумками цьогоріч споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у розрахунку на пересічного українця зросло на 0,7 чи 3,7% порівняно з минулим роком та склало 19,5 кг. Враховуючи чутливість споживання свинини до зміни, його збільшенню сприяло незначне підвищення цін роздрібної торгівлі на охолоджені напівфабрикати цього виду м’яса порівняно з істотним здороженням інших його видів. Зокрема, у першій половині 2021-го ціни на свинину в національних мережах супермаркетів були на 1% нижчими ніж за відповідний період 2020-го, а в другій половині року були на 2,7% вищими, відповідно. Водночас, різниця цін інших видів м’яса за відповідні періоди коливалася в межах 8-11% у першому півріччі, а в другому відхилення становило вже 17-31%. Тож за сприятливих економічних обставин, внутрішнє споживання свинини має значні резерви для підвищення.

Довший ніж попередній кризовий період помітно пригальмував відновлення промислового свинарства, яке спостерігали ще на початку року. Скорочення кількості промислового поголів’я та перевищення обсягів забою над приростом живої маси свиней у сільськогосподарських підприємствах у кінці 2021-го року сигналізує про те, що внутрішнє виробництво свинини наступного року не зросте. При цьому, дефіцитність ринку слугуватиме передумовою для сприятливішої цінової та економічній ситуації для його операторів.

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Мартинюк підвів підсумки аграрного року
02-січ-2019

У 2018 році українські аграрії зібрали рекордний урожай - 70,1 млн т. Про це у своєму блозі написав виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, передає УНН.

"Максимум за історію спостережень і на 5 млн т більше попереднього рекорду, зафіксованого в 2016-м", - зазначив він.

Урожай поточного року становить 12% від ВВП, продовжив Мартинюк. Або ж - понад 80% золотовалютних резервів. У грошовому вираженні 70,1 млн т - це майже 15 млрд дол.

"І, нарешті, це близько 40% в експортній виручці, і це стабільність курсу національної валюти", - підкреслив він.

Серед іншого, 2018 рік знаменний мільярдної держпідтримкою сфери АПК. Річні інвестиції з боку держави склали 4 млрд дол., розповів в.о. міністра.

Але парадокс в тому, що не всі гроші були затребувані сільгоспвиробниками, каже Мартинюк.

Зокрема, не сповна спрацювала програма компенсації вартості сільгосптехніки. Також, не спрацювали банківські кредити. І це попри те, що одна з програм передбачала гідний відсоток компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, уточнює він.

"Такі рішення не приймаються з вечора на ранок, а сам підготовчий етап, пов'язаний з оформленням всіх дозволів на такий проект, досить тривалий.

Тому ряд бізнесменів, які планують такі інвестиції, просто не встигли скористатися програмою, так як або прораховували доцільність такого проекту і його складових, або застрягли на етапі паперового оформлення ", - пояснив Мартинюк, спрогнозувавши, що програма запрацює за умови її стабільності.

У той же час, спрацювали "на ура" дотації на утримання молодняка великої рогатої худоби, каже заступник міністра. Умовляти оформляти дотації не довелося нікого, пише Мартинюк.

"В результаті близько 145 млн грн було спрямовано майже 104 тис. громадян за утримання 176 тис. 765 телят. Більше півмільярда гривень направлено на здешевлення утримання корів для 105 тис. Суб'єктів господарювання, в тому числі кільком сотням фермерських господарств", - підкреслив він. 

Мартинюк нагадав, що на початку року мало хто був задоволений системою розподілу державної підтримки.

"... зате за підсумками року ми фіксуємо тенденцію детінізації в галузі, зростання продуктивності в молочному господарстві, закладку нових садів і виноградників і поява нових фермерських господарств. That was worth it", - резюмував він.

Раніше УНН повідомляв, які комплекси для тварин відбудували "годувальники країни" в цьому році.

Джерело: УНН

Детальніше
Двостулкові молюски можуть стати джерелом великої кількості кормової сировини
22-лист-2021

У світі сьогодні є потенціал значного збільшення обсягів виробництва двостулкових молюсків, які у свою чергу можуть виявитися серйозною підмогою для розвитку галузі мікрокапсульованих кормів, наголошується у доповіді вчених із Кембриджського університету.

За словами дослідників, двостулкові молюски, такі як устриці, мідії та гребінці, не тільки багаті білком, омега-3 жирними кислотами та рядом важливих мінеральних речовин, але і є найбільш стійким джерелом тваринного білка на планеті. Сьогодні у світі їх можна вирощувати з низькими витратами на території більш ніж 1,5 млн. квадратних кілометрів, що забезпечить галузь величезними обсягами сировини, зазначають вчені.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок