Світовий банк допоможе зі страхуванням воєнних ризиків в Україні

15-вер-2022

Спеціальний інструмент страхування воєнних ризиків для України планують створити у Світовому банку.

Про це говориться у повідомленні Центру економічної стратегії.

Як розповів заступник виконавчого директора у Світовому банку Роман Качур, цей інструмент розроблятиме Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку.

За його словами, кошти на реалізацію ідеї залучатимуть із трастових фондів, про створення яких оголосять під час щорічних зборів Світового банку в жовтні.

«Ми провели переговори, зараз ведеться активна робота. На рівні старшого менеджменту MIGA є розуміння, що потреба у страхуванні є. Тому незабаром будуть офіційні повідомлення», — коментує представник України у Світовому банку.

agroportal.ua

Більше новин
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
Бразилія відкриває два нових ринку для експорту яєць
16-квіт-2021

За даними Бразильської асоціації тваринників (ABPA), бразильські виробники яєць тепер можуть експортувати яйця на два південноамериканських ринку: в Аргентину і Чилі.

Минулого тижня були випущені обидва міжнародні сертифікати здоров'я (CSI), що дозволяють Бразилії поставляти свіжі яйця на ці ринки.

CSI були опубліковані Міністерством сільського господарства, тваринництва та постачання Бразилії і дійсні для всіх штатів, в разі Аргентини; і для всіх підприємств, розташованих в Ріу-Гранді-ду-Сул, Мату-Гросу-ду-Сул, Мінас-Жерайс, Парана, Санта-Катаріна і Сан-Паулу, в разі Чилі.

Бразильський експорт яєць з Бразилії показав хороші результати в 2021 році. Згідно з попередніми даними, розрахованим ABPA, за перші два місяці в секторі спостерігалося зростання більш ніж на 150%, і цей показник повинен зберегтися і за підсумками березня. З відкриттям Аргентини і Чилі - ринків, які географічно ближче, ніж поточний основне експортний напрям в секторі, Об'єднані Арабські Емірати - є хороші очікування ще більшого збільшення продажів в цьому секторі.

meatinfo

Детальніше
USDA прогнозує рекордний урожай кукурудзи в Україні
13-груд-2021

Експерти Міністерства сільського господарства США (USDA) підвищили прогноз урожаю кукурудзи в 2021/22 МР в Україні до 40 млн т, що на 2 млн т більше прогнозу за листопад (38 млн т).

За даними звіту, прогноз експорту кукурудзи з України в 2021/22 МР підвищили до 32,5 млн т, що на мільйон тонн більше прогнозованого обсягу у листопаді. Крім того, прогноз світового врожаю кукурудзи в 2021/22 МР підвищений до 1,2 млрд т.

Зокрема, за рахунок більшого врожаю в Україні та ЄС (Франція, Румунія, Польща), який більш ніж компенсує скорочення врожаю в Китаї.

Слід додати, що експерти також прогнозують збільшення світових кінцевих запасів кукурудзи — 305,5 млн т, порівняно із очікуваними 304,4 млн т у минулому місяці.

Agravery.com

Детальніше
Свинина по-німецьки: ціни ростуть, виробництво падає
06-вер-2017

Свинина — найпопулярніший вид м’яса у Німеччині. Нині німці споживають 600 тис. тонн на рік, що становить 60% загального обсягу ринкового попиту на сире м’ясо.

При цьому і ціни на цей продукт зараз пішли вгору. У серпні 2017-го вони зросли на 7%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Сьогодні середня ціна одного кілограма відбивних котлет складає 5,58 євро, а кілограма вирізки — 10,28 євро.

Протягом же останніх кількох тижнів закупівельні ціни на свинину сягнули 1,70 євро. При цьому ціновий пік припав на самий початок літа, особливо напередодні Трійці, до 1,81 євро/кг. Впродовж літніх канікул вони знизилися до 1,60 євро.

За даними Федерального статистичного управління, в Німеччині станом на початок травня 2017 року налічувалося 27,1 млн свиней. Порівняно з листопадом 2016- го, загальна їх кількість знизилася на 1%. Кількість свиней на відгодівлі зменшилася відразу на 3,5% — до 11,8 млн.

Число господарств, що займаються свинарством, скорочується навіть швидше, ніж поголів’я тварин — до 23,8 тис., або на 2,7%. При цьому особливо постраждали дрібні підприємці, кількість яких за цей період скоротилася на 4,3% — до 8400 у травні цього року.

PigUA.info за матеріалами mittelbayerische.de

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок