Україна посилює співпрацю з ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів

Наразі Держпродспоживслужба спільно із європейськими колегами розробляє законопроект про ветеринарну медицину.

Про це повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, передає прес-служба відомства.

У ході семінару з питань удосконалення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії представники центрального апарату та головних управлінь Держпродспоживслужби обговорили правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюються з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та благополуччя тварин.

Читайте також: Аграрії обговорили співпрацю з виробниками мінеральних добрив

Учасники семінару проаналізували нормативно-правове забезпечення Держпродспоживслужби у сферах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, європейський досвід роботи у даній сфері тощо.

Пан Кобаль наголосив, що у 2017 році необхідно провести роботу з імплементації та введення в дію у 2018 та 2019 роках норм 33 директив та регламентів ЄС.

Він зазначив, що за останні півроку фахівці Держпродспоживслужби брали активну участь у розробці п’яти законопроектів: «Про безпечність та гігієну кормів» (законопроект № 2845), проект закону України про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (реєстр № 4611), «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстр. № 4126-1), «Про внесення змін до деяких законів щодо відстеження маркування ГМО та обліку відстеження маркування харчових продуктів, кормів та кормових добавок, вироблених та отриманих з ГМО» (наразі знаходиться на розгляді Уряду), «Про внесення змін до закону України „Про ідентифікацію і реєстрацію тварин“».

Тексти всіх законопроектів, у розробці яких брали участь фахівці Держпродспоживслужби, оприлюднені на сайті служби.

pigua.info

Уряд спростив процедуру відшкодування збитків фермерам, чиї господарства постраждали від африканської чуми свиней (АЧС). Про це УНН повідомили в Держпродспоживслужбі.

Так, до 2019 року відшкодування збитків у зв’язку з АЧС здійснювалося згідно Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб. Відповідний порядок був затверджений постановою Кабміну від 31 жовтня 2012 року № 1003. Відшкодування збитків здійснювалося за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету, залежно від рівня надзвичайної ситуації.

Втім, 12 грудня 2018 року, з метою спрощення процедури виплат, Урядом було прийнято постанову "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413 і від 31 жовтня 2012 р. № 1003".

"Відповідно до вказаних змін, кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро", можливо спрямовувати на відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней (АЧС), спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою", - йдеться у повідомленні.

У Держпродспоживслужбі уточнили, що відшкодування збитків фізичним особам за вилучених свиней з епізоотичного вогнища та зони захисту внаслідок запровадження карантину у зв’язку з АЧС з 2019 року буде проводитися за рахунок коштів державного бюджету за програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" після погодження та затвердження відповідного бюджетного паспорта.

Джерело: УНН

Україна постійно на зв’язку з партнерами за «зерновою угодою» – ООН і Туреччиною, і розраховує на продовження роботи зернового коридору.  Про це в ефірі національного марафону UAразом розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, за два місяці вже експортовано понад 5,5 млн тонн с/г продукції. Географія експорту – африканські країни (1/3 товарів), Близький Схід, Південно-Східна Азія та інші напрямки. Перш за все великий попит є на пшеницю, а також на кукурудзу та соняшникову олію.

Крім того, як підкреслив Тарас Висоцький, зростає відсоток експорту продукції з доданою вартістю. Йдеться, зокрема, про тваринництво. 

«Якщо в нас експорт м’ясної продукції та яєць до війни і так був непоганий, то суттєво набрав експорт молочної продукції: ми виходимо на рекордні показники за останні два роки, у вересні буде ще більше. Також у зв’язку з відкриттям ринку ЄС і зняттям квот та обмежень збільшується експорт садівничої продукції, ягід (як продуктів переробки, так і морожених та охолоджених), фруктів і соків. Зростають також обсяги класичного експорту – меду та горіхів», – прокоментував він.

«Процес трансформації зменшення експорту сировини та збільшення експорту продукції з доданою вартістю розпочато. Впевнені, що його вже не зупинити – він буде продовжуватися й посилюватися», – підкреслив він.

аgravery.com

Через мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (постанова НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану») аграрії не можуть придбати імпортну сільгосптехніку.

«Обмежень на ввіз сільгосптехніки немає, тим більше якщо вона оплачена наперед. Але наразі можна розраховуватись із постачальником зерном, а виробник техніки може його продати у своїй країні», — рекомендує перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю для AgroPortal.ua.

Насіння, ЗЗР, запасні частини вже додані до переліку товарів критичного імпорту. Вирішення питання щодо додання сівалок очікується до кінця тижня. 

«Щодо іншої техніки потрібно домовлятися з постачальником шляхом іншого розрахунку. Тому вертаємось до бартерних операцій: на період воєнного стану тільки такий шлях», — зауважує Тарас Висоцький.

agroportal.ua