Сума фінансування сільського господарства на 2021 рік буде збільшена — Данило Гетманцев

02-груд-2020

27 листопада в головному офісі Асоціації виробників молока (АВМ) відбувся візит Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів та митної політики, та Артема Нагаєвського, голови підкомітету з питань земельних відносин комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. 

Під час зустрічі з віцепрезиденткою АВМ Ганною Лавренюк політики розглянули поточну ситуацію в молочному секторі та причини, чому Україна закріпилася в статусі нетто-імпортера молочної продукції. Зокрема, фахівці обговорили рівень державної підтримки сільського господарства, найперше — молочної галузі. Як наголошували в Асоціації виробників молока раніше, 4,5 млрд грн — недостатньо для підтримки аграного сектору (Молочні асоціації розкритикували держбюджет-2021 за результатами пресконференції 11 листопада).

Данило Гетманцев зазначив, що до другого читання у законопроекті про бюджет сума фінансування галузі сільського господарства на 2021 рік, однозначно буде збільшена, хоча можливості державного бюджету суттєво обмежені.

Більше новин
Україна недоотримала на експорті продовольства $1,5 млрд
30-бер-2022

Раніше з України експортували до 5 млн т сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Через війну зараз фактично експорт заблоковано. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 т зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виданню Forbes.

За словами Тараса Висоцького, є три способи для експорту — це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.

Так, на дунайські порти припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.

«Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів Тарас Висоцький.

На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції.

«Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевезень продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», — резюмував Тарас Висоцький.

agroportal.ua

Детальніше
Кількість спалахів АЧС за I півріччя залишилося на рівні 2017 року — 78 випадків
24-лип-2018

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Госпродпотребслужба) за січень-червень 2018 року зафіксувала 78 випадків африканської чуми свиней (АЧС) проти 77 за аналогічний період минулого року.

Із загальної кількості зареєстрованих випадків АЧС у 2018 році 42 зафіксували серед домашніх свиней, 29 — у дикій фауні, 7 — інфіковані об'єкти, уточнили у відомстві. 

У І півріччі 2017 року 70 випадків АЧС виявили серед домашніх свиней, 7 — у дикій фауні.

PigUA.info за матеріалами interfax.com.ua

Детальніше
ФАО впроваджує новий проект що допоможе розвитку фермерства в Україні
13-черв-2019

ФАО допоможе Україні створити модель дорадчих служб, йдеться у матеріалі AgroPortal

Україна взяла на себе зобов'язання до 2030 року розробити стійку модель дорадчих служб для розвитку фермерства, впровадження міжнародних практик, що сприятиме економічному розвитку та попередженню наслідків зміни клімату. 

Про це йшлося під час круглого столу щодо моделі дорадчих послуг, йдеться у повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначив заступник директора департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій, начальник відділу підтримки фермерства Міністерства аграрної політики та продовольства України Сергій Шупік під час круглого столу, - «Наразі немає такої системи, яка б відповідала потребам малого і середнього агробізнесу. Важливо підтримувати малих та середніх агровиробників на місцевому, обласному та національному рівні, надаючи їм послуги з дорадництва. Крім цього, потрібно працювати і з самими дорадниками, підвищуючи їхню кваліфікацію».

У свою чергу координатор програм ФАО в Україні Хушнід Саттаров заявив, що існування моделі інформаційно-консультаційних послуг важливе для реформування сільського господарства і розвитку сільських територій.

«Аграрії не завжди знають про останні досягнення в сфері тваринництва чи рослинництва, принципи ресурсозберігаючих технологій, через що виробляють менше продуктів з більшою собівартістю. Це можна було б змінити, якби у них був доступ до інформації та можливість підвищити кваліфікацію», — додав він.

Саме тому ФАО впровадила новий проект для підтримки зусиль держави в створенні системного та злагодженого підходу надання сільськогосподарських дорадчих послуг в Україні. У зв'язку з цим було запрошено представників ФАО з Італії, разом з якими учасники заходу обговорили всі переваги попередніх та існуючих моделей надання сільськогосподарських дорадчих послуг. Це допоможе сформувати бачення, методологію та стратегію відновлення стійкої моделі дорадчих послуг в Україні.

Детальніше
Український агроекспорт втрачає темпи
19-лип-2022

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок