Створення кооперативів наблизить українську молочну продукцію до світових ринків

Наступного десятиріччя ситуація на світовому ринку молока зміниться, і розвинені країни поступляться лідерством країнам, що розвиваються. Наразі вони займають приблизно рівні частки у виробництві молока.

Очікується, що у 2026 році розвинені країни вироблятимуть 44% всього молока, в той час як країни, що розвиваються, наростять частку до 56%. Останні наростять виробництво екстенсивним шляхом: збільшуватимуть поголів'я і продуктивність стада, тим самим через 10 років забезпечать приріст виробництва молока на 34% порівняно з 2014−2016 роками.

Розвинені ж країни вироблятимуть додатково 10% молока. При цьому молочне поголів'я зменшуватиметься, а надої зростатимуть.

Активне нарощення виробництва молока здебільшого спостерігатиметься в Азії, значна частка припадатиме на Індію та Пакистан.

ФAO та OECD прогнозують, що Індія покаже найбільше зростання і стане найбільшим виробником молока у світі. Частка цієї країни за 10 років зросте до 23%, проте переважна більшість продукції споживатиметься всередині країни у непереробленому вигляді.

ЄС і США матимуть повільніший річний темп зростання, порівняно з минулим десятиріччям. Їх частки на світовому ринку знизяться з 20% до 18% та з 12% до 11% відповідно. Проте вони залишаться основними гравцями на експортних ринках вершкового масла, сиру, сухого знежиреного молока і сухого незбираного молока.

«Протягом наступного десятиріччя у країнах, що розвиваються, збільшиться споживання оброблених молочних продуктів: сухого молока та масла, що пов’язано зі зростанням доходів населення у країнах Азії та Близького Сходу, — зазначає експерт аграрних ринків Дар’я Гриценко. — Разом із тим споживання молочних продуктів у свіжому вигляді залишатиметься на високому рівні. Адже країни, що розвиваються, споживатимуть близько ¾ світового виробництва свіжих молочних продуктів».

Довідка

Найбільшим світовим виробником у 2016 році був ЄС (біля 20%). До ТОП-5 виробників також входять Індія (19%), США (12%), а також Китай і Пакистан (по 5%).

agrotimes

За даними митної статистики, упродовж червня до України завезли 9,03 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) сукупною вартістю майже 20 млн дол. США. Це майже вчетверо більше ніж у червні 2021-го та рекордний показник місячних поставок з 2014-го. Серед ключових постачальників свинини — Польща, Данія, Нідерланди, Бельгія та Іспанія.

«Таку активність зовнішніх поставок спричинили очікування повернення ПДВ та мита для імпортерів-спрощенців. Коли стало відомо, що ця норма набуде чинності з 1-го липня, серед трейдерів почалося негласне змагання. Зокрема, за свідченнями операторів ринку, в другій половині місяця поставки свинини з-за кордону вже не підкріплювалися замовленнями з боку кінцевого покупця такої продукції, а поповнювали складські запаси», — коментують в Асоціації «Свинарі України». «За попередніми оцінками, загальне надходження імпортної свинини у першому півріччі 2022-го склало, понад 30 тис. т. Враховуючи те, що квота поставок свинини з ЄС вичерпана, з першого липня 2022-го надходження кожного кілограма свинини обкладатиметься 20%-вим ПДВ та 10-12% імпортного мита. Таке очікуване здороження імпортної продукції спричинило ажіотаж у червні», — пояснюють в АСУ.

Водночас, в галузевому об’єднанні відзначають, що безпрецедентна імпортна активність не мала надмірного тиску на внутрішній ринок промислової свинини: «Упродовж усього червня на ринку живця спостерігалася позитивна цінова динаміка, підкріплена меншою внутрішньою пропозицією. Так, з одного боку, в цей період на ринок вийшли партії, початок відгодівлі яких припав на перші тижні війни, а з іншого — промислова пропозиція скоротилася через вимушене вибуття з ринку та/чи скорочення виробництва низки операторів на Сході країни».

Асоціація «Свинарі України» 

У 2023 році 500 тис. українських господарств отримає допомогу по відновленню сільськогосподарської діяльності від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Такий анонс зробив голова офісу ФАО в Україні П'єр Вотьє під час прес-конференції.

«У 2022 році ми допомогли 40 тис. домогосподарствам відновити сільськогосподарську діяльність. У новому році разом з Мінагрополітики ми плануємо збільшити кількість домогосподарств, яким ми допоможемо відновити сільськогосподарську діяльність, до 500 тис.», — сказав він. За його словами, допомоги для відновлення сільськогосподарської діяльності потребують 1,5 млн людей в Україні.

За словами речниці ФАО Вікторії Михальчук, допомога надається домогосподарствам на прифронтових територіях. Попередньо у 2023 році на допомогу українському АПК направить $ 205 млн. Із них, за її словами, $ 100 млн надійде на підтримку сільськогосподарських домогосподарств.

agropolit.com

Продажі кормових антибіотиків, в тому числі і тих, які вважаються важливими для медичних цілей, зростають у США, незважаючи на численні заяви про боротьбу тваринництва з резистентністю в країні, а також впровадження в практику нових речовин, які служать альтернативою протимікробних препаратів.

Цей факт викликає стурбованість Комісії з контролю за ліками і живильними речовинами (FDA). Він також ставить під сумніви систему збору даних в галузі, впевнений регулятор, оскільки попередні розрахунки показували, що обсяг використання кормових антибіотиків, навпаки, знижувався.

Згідно з даними офіційної статистики в 2018 році використання кормових антибіотиків в США підскочило на 9%, при цьому по антибіотикам тетрациклінового ряду збільшення склало 12% відносно аналогічного рівня минулого року. У свинарстві було використано на 18% більше антибіотиків, ніж роком раніше.

За матеріалами FeedNavigator