Зібрано перші 2,5 тисячі тонн зернових нового врожаю

28 жовтня 2020 року у рамках роботи швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» відбулося засідання членів Наглядової ради програми. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

У заході взяли участь заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, менеджер програм, Федеральний департамент з економічних питань, освіти та досліджень, Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) Барбара Єггін, а також заступник директора Швейцарського бюро співробітництва, Посольство Швейцарії в Україні Віктор Шуткевич.

На початку зустрічі місцевий Керівник Програми Ігор Кравченко наголосив про те, що стратегічним завданням Програми є розвиток потенціалу органічного та молочного секторів, як зміцнення сталого розвитку. Зокрема він зазначив про подальшу готовність обмінюватися досвідом та активно співпрацювати з українською стороною для забезпечення довготривалого впливу та можливості ефективного розвитку українських секторів після закінчення дії Програми.

У свою чергу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко відзначила, що підтримка з боку швейцарсько-української Програми є дуже важливою для всіх зацікавлених сторін (бізнес, державні інспектори та асоціації). Вона наголосила, що завдяки активному впровадженню компонентів Програми відбувається постійний розвиток органічного та молочного секторів в України та удосконалення національних процедур і процесів.

У ході зустрічі членам Наглядової ради були представлені презентації щодо результатів діяльності компонентів Програми. Окрім того, учасники засідання обговорили та затвердили результати роботи Програми за перший рік (серпень 2019 - липень 2020), також для учасників заходу була представлена презентація плану діяльності Програми на період 01.01.2021 - 30.06.21.

За даними Єврокомісії, порівняно з минулим роком, за перші три місяці 2017-го експорт продуктів зі свинини (включаючи субпродукти) з ЄС до країн за межами об’єднання виріс на 5%.

Зростання попиту на свинину з боку Гонконгу (+12), Японії (+9), та Південної Кореї (+38) у річному розрахунку «переважило» зменшення об’ємів відвантажень до найбільшого контрагенту ЄС — Китаю (-3%).

Збільшення поставок свіжого/замороженого м’яса свиней стало основною «рушійною силою» покращення загальних показників експорту усієї продукції зі свинини. Об’єми відвантажень були на 9% вищими ніж у першому кварталі 2016-го. При цьому обсяги поставок до Гонконгу і в Південної Кореї, цьогоріч збільшилися майже на третину. Також зріс експорт до США (13%) і Японії (4%). А от поставки до Піднебесної, порівняно з 2016-м знизилися на 2%.

Окрім того, на експорт субпродуктів вплинуло зниження «апетитів» Китаю (-4%) та Філіппінів (-14%). Тим не менш, в першому кварталі року, сукупне зменшення загального об’єму незначне. Порівняно з першою чвертю 2016-го обсяги експорту до Японії зросли більш ніж удвічі, тоді як поставки до Південної Кореї, порівняно з першим кварталом 2016-го збільшилися на 67%.

У першому кварталі в ЄС очікується зниження виробництва, відтак, позитивні зрушення в торгівлі свідчать про те, що експорт займає все важливішу роль. Хоча попит на експортну продукцію з ЄС буде доволі жвавим, що підтримає внутрішні ціни, все ж ринок не застрахований від глобальних трендів.

Хоча, очікується, що попит з боку Китаю та інших азійських ринків залишиться доволі активним. Проте, в майбутньому, зростаюча конкуренція з боку Північної і Південної Америки ставить під сумнів позицію ЄС.

PigUA.info за матеріалами AHDB Pork

Витрати на виробництво комбікормів для великої рогатої худоби (ВРХ) в багатьох регіонах світу досягли рівнів, які в останній раз спостерігалися в 2011 і 2013 роках, відзначається в доповіді Rabobank. На цьому тлі ціни на яловичину також ростуть, що може вплинути на обсяги споживання цього виду м'яса.

В середині травня уряд Аргентини ввів 30-денний мораторій на експорт яловичини, який буде покликаний стримати зростання цін на національному ринку. Аргентина поставляє 22% імпортної яловичини в Китай, і це рішення, ймовірно, ще більше розігріє світові ціни. У той же час, на думку аналітиків, яловичина зростає в ціні в силу об'єктивних причин, і найближчим часом немає передумов для розвороту цього тренда через дорожнечу комбікормів.

За матеріалами Feed Navigator

Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише AgroPolit.com.

«Час „Ч“ для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт.

Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.

Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. 

«Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський.