Сінгапур зацікавився українською курятиною

Єврокомісія на прохання українського Уряду протягом серпня-жовтня виділить допомогу для малих с/г виробників. Цей процес перебуває на завершальній стадії і вже найближчим часом Мінагрополітики презентує нові програми підтримки для малих фермерів.

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час пресконференції в «Укрінформі». Він також розповів про інші кроки, які наразі здійснюються для підтримки аграріїв в Україні.

Так, було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни, яка підготувала Проект Плану з відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика», що був презентований під час Конференції з питань реформ в Україні (URC 2022) у Лугано. Документ окреслює трирівневу модель і містить план дій в аграрному секторі на період воєнного часу, післявоєнного відновлення та наступного етапу — розвитку. Його було ухвалено та взято за основу для втілення. Детальніше з Проектом можна ознайомитися за посиланням.

Крім того, за словами Тараса Висоцького, з 1 липня запущена грантова підтримка від держави на переробне підприємство, для розвитку садівництва, а також на створення теплиць — у рамках двох останніх грантів буде виділено від 7 до 10 млн грн на кожного заявника.

«Для середнього бізнесу це вже непоганий старт, адже держава дає 70% інвестицій», — підкреслив він.

Перший заступник Міністра також прокоментував сфери, які є найбільш актуальними для аграріїв: збут продукції, її викуп державою або міжнародними партнерами, оподаткування, кредитування, забезпечення пальним.

«Два найскладніших напрями — це збут та викуп продукції. Усе, що ми заклали в нову аграрну політику, дасть позитивний ефект переробці, але це потребує декілька років, оскільки запуск спиртових, біогазових та інших заводів — це тривалий процес. Тому продукцію потрібно експортувати. Ми чекаємо офіційних результатів щодо підписаного Меморандуму за портами і паралельно працюємо над розвитком перевалок через західний кордон. Зрозуміло, на нові експортні можливості одразу ж відреагує ціна. Сподіваємось, що цього тижня для українських аграріїв будуть позитивні новини», — наголосив Тарас Висоцький.

Стосовно оподаткування, то, за його словами, це складний компроміс, бо аграрії сплачують 90% саме місцевих податків. Тож, з одного боку, важливо підтримувати аграріїв, а з другого — мінімізація оподаткування буде значним ударом по бюджетах місцевих громад.

minagro.gov.ua

Упродовж поточного тижня на ринку свиней забійних кондицій ЄС не спостерігали значних змін. Як і раніше, котирування залишалися на досягнутому рівні. 

Наразі серед гравців ринку країн-членів ЄС панують досить суперечливі настрої. Хоча, наприклад, ситуація попиту/пропозиції в Німеччині остаточно збалансувалася, а торгівля свинями на забій знову стала більш жвавою, австрійці скаржаться на величезний обсяг відвантажень на ринок і перевищення середньої щотижневої кількості живих свиней.

Очевидно, що занепокоєння можливим спалахом африканської чуми свиней переважають у діяльності французького ринку, про що повідомляють учасники ринку. Подейкують, що французькі забійні компанії все частіше намагаються продавати свіже м'ясо. Водночас, пропозиція живих свиней на ринку достатня. В цілому, про незначне зниження котирувань повідомляють тільки в Австрії та Франції. 

Незмінними котирування залишаються у Німеччині, Іспанії, Нідерландах, Данії та Бельгії. Через валютні коливання ціни на живця зросли у Великобританії. 

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами schweine.net

Українські аграрії, попри складність доступу на європейський ринок та його специфіку, поступово нарощують поставки своєї продукції до торговельного простору ЄС. Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк.

За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис. тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн», — сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.

Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $1,6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.

Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $14,7 млрд. Імпорт склав $3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.

Прес-служба Мінагрополітики

Одним з пріоритетів України є розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри до стандартів безпеки продовольчих продуктів.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський у відеовиступі на Саміті ООН з продовольчих систем у Нью-Йорку (США), повідомляється на сайті глави держави.

«Україна є одним із глобальних лідерів на ринку продовольства. Ми усвідомлюємо свою відповідальність у гарантуванні продовольчої безпеки. Україна — надійний партнер і навіть у найбільш панічні періоди поширення COVID-19 не створювала жодних обмежень для постачання продуктів харчування», — зазначив Президент.

За його словами, наша країна усвідомлює, який внесок може зробити в забезпечення більш сталого та справедливого споживання, і активно працює над цими завданнями.

«Нашим пріоритетом залишатиметься розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри щодо застосування напрацьованих стандартів безпеки продовольчих продуктів. Важливим є подальший сталий розвиток національних продовольчих систем. Маємо значний потенціал для збільшення своєї ролі у формуванні сталого постачання харчової продукції», — наголосив Президент.   

Володимир Зеленський нагадав, що Україна вже здійснила низку важливих і успішних кроків на шляху реалізації цього амбітного плану. Зокрема, наша країна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки та очолила Міжнародну раду по зерну. Крім того, з 1 липня в Україні запрацював повноцінний ринок землі.

Також, за його словами, серед пріоритетів напрацьованого в Україні проекту національної дорожньої карти трансформації продовольчих систем — ініціатива «Здорове харчування для всіх».

Серед інших важливих завдань Зеленський назвав рух у бік кліматичної нейтральності виробництва. На думку глави держави, цієї мети реально досягти у горизонті 2050 року. 

«Однак її досягнення не повинне перетворитися на надмірні субсидії для заможних аграріїв із розвинутих країн. Допомогу мають отримувати ті, хто справді цього потребує: фермери з країн, що розвиваються. Кліматична політика не повинна призводити до подальшої економічної нерівності», — наголосив Володимир Зеленський.

Крім того, переконаний Президент, необхідно зміцнювати внутрішній ринок і стимулювати експорт.

«Наша мета на цьому шляху — забезпечення продовольчої безпеки, перехід до стійких моделей виробництва та збуту, а також розвиток необхідних фінансових інструментів», — зазначив глава держави.