Сінгапур відкрив ринок для української обробленої свинини та курятини

15-квіт-2020

Відтепер українські виробники термічно оброблених продуктів з м’яса птиці, свинини та яєць зможуть отримувати дозволи для експорту продукції на ринок Республіки Сінгапур. Відповідне рішення ухвалило Державне агентство Сінгапуру з питань харчових продуктів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України.

«Будь-які кризи приносять також і нові можливості. Доступ українських товарів на ринок Сінгапуру допоможе нашим підприємцям нарощувати експорт попри коронавірусну кризу», — заявив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ.

За його словами, глобальні ринки та ланцюги постачання товарів нині трансформуються через пандемію, і Україна здатна використати зміни на власну користь. Насамперед, розкриваючи прихований потенціал експорту на ринки країн Азії. Детальні роз’яснення щодо умов експорту до Сінгапуру можна отримати у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Зазначимо, що українські експортери, які бажають використати нові можливості, мають заповнити анкету українського експортера від Посольства України в Республіці Сінгапур (стосується виключно експорту українських товарів на ринки країн АСЕАН: Брунею, В'єтнаму, Індонезії, Камбоджі, Лаосу, Малайзії, М'янми, Філіппін, Сінгапуру, Таїланду).

agropolit.com

Більше новин
Covid-19 продовжить впливати на молочні ринки в 2021 році
02-лист-2020

Президент і генеральний директор USDEC (Американська рада з експорту молочних продуктів) Том Вілсак, беручи участь в круглому столі, організованому американським журналом Dairy Foods, зазначив, що повсякденне життя всієї планети тільки почне повертатися до норми в 2021 році. І молочна галузь не стане винятком.

«COVID-19 буде ще довго впливати на світову економіку, включаючи молочні ринки. Мексика, наш експортний ринок молочних продуктів № 1, знаходиться в нашому списку спостереження. Економіка країни вже була нестабільною до COVID-19 через уповільнення виробництва, скорочення інвестицій і невизначене політичне становище. Об'єднайте ці чинники з обвалом цін на нафту, ослабленням песо і недостатнім державним стимулюванням, і ви отримаєте потенціал тривалої рецесії в країні, яка в минулому році придбала американських молочних продуктів на більш ніж 1,5 млрд. доларів. Щоб знизити ризик надмірної залежності від економіки однієї країни, багато з наших членів диверсифікують поставки, відкриваючи нові ринки, включаючи Близький Схід/Північну Африку, Південну Америку і Південно-Східну Азію. Це мудра стратегія. Наш експорт до Мексики скоротився в цьому році, але ми компенсували це бурхливими продажами інгредієнтів в Південно-Східну Азію», — розповідає Том Вілсак.

За словами експерта, США налаштовані на серйозне зростання поставок молочних інгредієнтів в Південно-Східну Азію. Експорт СЗМ виробництва США в Південно-Східну Азію виріс на 72% за перші сім місяців 2020 року (порівняно з січнем-липнем 2019 року), і цей регіон знаходиться на шляху до витіснення Мексики в якості ринку СЗМ № 1 в цьому році.

Продажі сироваткових білків в Південно-Східній Азії виросли на 38% за той же період. Активно в розвитку експорту участь американського Центру передового досвіду в молочній промисловості (CDE), який нещодавно відкрили в Сінгапурі. CDE був побудований з використанням найсучасніших технологій, щоб з'єднати постачальників з клієнтами з Південно-Східної Азії.

Том Вілсак нагадав, що Американська рада з експорту молочних продуктів була створена 25 років тому і сьогодні є провідним інструментом в розширенні ринків збуту для молочної продукції, здійснюючи боротьбу за справедливу торгову політику.

«У 1995 році експорт молочних продуктів США склав 982 мільйони доларів. У минулому році показник досяг $ 6 млрд. Фізичний обсяг експорту за ці роки виріс на 552%. Сьогодні молоко з одного з семи танкерів, які покидають американські ферми, потрапляє в молочні продукти та інгредієнти, що направляються за межі країни. У 2021 року ми бачимо серйозні можливості для подальшого зростання експорту», — уклав Том Вілсак.

DairyNews.ru

Детальніше
У 2021 році відзначається тенденція до збільшення обсягів закупівлі сільгосптехніки
23-лют-2022

Зростання цін на зернові і зернобобові у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок сільськогосподарської техніки.

Про це повідомив Ярослав Навроцький, к.е.н., старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Зростання цін на зернові і зернобобові: до 177,8 $/т (+18,8%) у 2020 році та до 231,5 $/т (+30,2%) у 2021 році; олійні: до 402,6 $/т (+25%) у 2020 році та до 630,8 $/т (+56,7%) у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок техніки», — розповідає науковець.

За його словами, цей ринок значною мірою залежить від цінових коливань на продукцію сільського господарства, зокрема, експортоорієнтовані культури. Зокрема, у 2017 році відбулося зростання цін порівняно з 2016 роком на зернові (+6,2%) та олійні культури (+1,4%). Це дало можливість вітчизняним аграріям придбати у 2017 році 3229 комбайнів, а у 2018 році — 2197 машин.

«Після незначного зниження цін на олійні (‑1,8%) у 2018 році наступного — 2019 року відбулося більш відчутне падіння цін на зернові та зернобобові — до 149,7 $/т (‑5,7%) та насіння олійних культур — до 332 $/т (‑6%). Кількість придбаних у цей період комбайнів зменшилася: 2147 — у 2019 році, 1936 — у 2020 році», — додає Навроцький.

Зауважимо, що зі зростанням цін на зазначені сільгоспкультури у 2020/21 роках у минулому році в Україну загалом імпортовано 3029 одиниць комбайнів із 17 країн світу та Європейського Союзу. Їх митна вартість склала $ 283,8 млн.

«Безумовним лідером серед топ‑5 країн — виробників комбайнів, що імпортуються до України, є Німеччина. На її території розміщені виробництва таких світових брендів як John Deere та Claas. У 2021 році українські аграрії закупили 1030 одиниць комбайнів зазначених компаній митною вартістю $ 150,5 мл», — коментує експерт.

Друге місце за вартістю закуплених комбайнів посідає Бельгія, де налагоджене виробництво потужних дорогих роторних комбайнів New Holland серії CR. Торік було імпортовано 206 таких комбайнів митною вартістю $ 45,8 млн. На третьому місці — і за кількістю (433 комбайни), і за митною вартістю ($ 41,2 млн) — Сполучені Штати Америки, де виробляються потужні роторні комбайни Case IH, John Deere та інших брендів.

«Комбайни Польського виробництва New Holland серій ТС, CX та CH посідають четверте місце за вартістю — $ 17,6 млн за 120 імпортованих комбайнів», — підкреслює Ярослав Навроцький.

Водночас, значне місце в імпорті займають комбайни, країна походження яких невідома. У 2021 році за кількістю ввезених комбайнів — 1024 — вони лише на кілька одиниць поступаються Німеччині, але їх митна вартість складає лише $ 11,5 млн. З огляду на те, що митна вартість:

  • 997 одиниць не перевищує $ 53,6 тис.;
  • 17 одиниць знаходиться в діапазоні $ 53,6−107,2 тис.;
  • 9 комбайнів — в межах $ 107,2−214,4 тис.;
  • лише 1 комбайн — $ 268 тис.

«Можна зробити висновок, що переважна більшість цієї техніки нижчої якості або вже була в експлуатації. В цілому імпорт зернозбиральних комбайнів протягом останніх п’яти років можна охарактеризувати стабільністю попиту серед українських аграріїв, надання ними переваги одним і тим же брендам, походженням з вищезгаданих країн. При цьому найбільш затребуваною є німецька високоякісна та дорога техніка, яка в час підйому — 2017 та 2021 роки — лідирує за обсягами імпорту і в грошовому, і в кількісному виразі. Але в період економічного спаду — 2018/20 роки — вітчизняні аграрії змушені надавати перевагу більш дешевій та вживаній техніці, у тому числі з країн, походження яких не визначено», — підсумував науковець.

Детальніше
Україна та Іран зацікавлені в активній співпраці в секторі АПК
20-бер-2019

В.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева зустрілася із новопризначеним Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Іран в Україні Манучехр Мораді.

На зустрічі сторони обговорили можливості співробітництва між аграрними відомствами двох країн.

Ольга Трофімцева наголосила, що наразі на розгляді іранської сторони знаходяться три проекти Меморандумів про співробітництво в галузі АПК. Зокрема, це Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільськогосподарського джихаду Ісламської Республіки Іран в галузі сільського господарства. Та два проекти документів про співпрацю за напрямами ветеринарії та фітосанітарії.

Зі свого боку, пан Посол висловив зацікавленість, щодо розвитку співробітництва між країнами, а особливо в поглиблені співпраці в сільському господарстві та запевнив у сприянні, зі свого боку.

Нагадаємо: За результатами 2018 року український експорт аграрних та харчових товарів до Ісламської Республіки Іран становив $ 421 млн., товарообіг між країнами склав $ 437,5 млн.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
«Агропродсервіс» почав будівництво елеватора на Тернопільщині
24-бер-2017

Компанія «Агропродсервіс» розпочала будівництво нового елеватора на Тернопільщині. Про це повідомляється на сторінці підприємства у Facebook.

Зокрема, 24 березня символічно було закладено перший камінь на будівництві. 

Компанія побудує елеватор у селі Яструбове, що знаходиться в Козівському районі Тернопільської області.

Нагадаємо, до кінця 2017 року «Агропродсервіс» планує вийти на потужність переробки сої у 90%.

Довідка:

Компанія «Агропродсервіс» заснована в 1999. Діяльність компанії представлена наступними напрямками: рослинництво (земельний банк ― 40 тис. га), свинарство, птахівництво, розведення великої рогатої худоби, насінництво, виробництво комбікормів і переробка соєвих бобів. «Агропродсервіс» входить в ТОП-5 найбільших свинарських підприємств в Україні.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок