Шмигаль розповів про інвестиційний потенціал агросектору України

У період з 2 по 9 червня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 107 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про спалах віспи овець і кіз в Республіці Калмикії.

На території раніше благополучних країн виявили:

лихоманка долини Ріфт в Кенії (1);

лихоманка Західного Нілу в Бразилії (1).

Африканську чуму свиней зареєстрували в Угорщині (6), Латвії (4), Польщі (82) і Румунії (1). Спалах ящура виявили в Малаві (1). Ветеринарні служби Китаю (1), Непалу (1), Тайваню (2), Швеції (1), Саудівської Аравії (3) і ПАР (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

За минулий період в МЕБ також повідомлено про випадок захворювання собаки на сказ в Малайзії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

У поточному році фінансування протиепізоотичних заходів було суттєво збільшене. На ці потреби у Державному бюджеті на 2018 рік передбачено 687 млн грн, - наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час колегії щодо підсумків роботи Держпродспоживслужби за 2017 рік та завдань на 2018 рік.

«Це вперше за всю історію незалежної України, коли запит Держпродспоживслужби щодо фінансування протиепізоотичних заходів був повністю задоволений. Але для нас це – подвійна відповідальність. Уряд зробив все для того, аби створити належні умови для роботи Служби. Тепер наше завдання - виправдати сподівання», - наголосив Володимир Лапа.

Він зазначив, що грамотне використання коштів – на відповідальності керівників центрального апарату та всіх територіальних органів.

Крім того, Голова Держпродспоживслужби особливу увагу звернув на боротьбу з корупцією в системі Держпродспоживслужби. За його словами, ситуація на місцях свідчить про те, що цю роботу потрібно суттєво підсилити.

«Ми повинні посилити роботу у співпраці з центральним апаратом Держпродспоживслужби, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування. Це імідж служби та держави і це вимоги законодавства», - заявив Володимир Лапа.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Молочне козівництво буде розвиватися в усьому світі.

Таку думку висловив головний ветеринарний лікар групи компаній «Хунланд», керуючий директор консалтингової компанії «ФармСолюшн» Герт ван дер Хайден.

«У світі зростає населення і з ним зростання споживання продуктів харчування. Козяче молоко вважається більш корисним», — зазначив експерт, називаючи одним з факторів розвитку козівництва важливість продовольчої безпеки.

Найбільші виробники козячого молока в світі — Індія (26,4%), Бангладеш (12,5%), Судан (7,8%), Пакистан (4,2%), Франція (2,9%).

«В Європі ферми стають професійними, індустріальними», — зазначив Герт ван дер Хайден.

За його словами, в Європі на початку 2000-х козяче молоко займало 3,5% від загального обсягу молочного ринку, в 2016 році цифра досягла 12,9%.

«За останні 17 років у світі спостерігається 4-кратне зростання виробництва козячого молока. Середньорічний приріст — 27%. Цією стійкий і надійний тренд», — заявив експерт.

The DairyNews

Удосконалення державної програми «5-7-9», які відбулися наприкінці минулого року, дозволять користуватися нею середньому бізнесу.

Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, йдеться у повідомленні міністерства.

За його словами, зміни передбачають підвищення максимального рівня річного доходу до еквіваленту € 20 млн.

«Ми практично пішли ще й у середній бізнес. Ми ввели градальну систему: для більших підприємств — менший відсоток, для менших підприємств — трохи більший відсоток, який може компенсуватися», — прокоментував міністр.

Крім того, було:

лібералізовано умови кредитів;

послаблено вимоги щодо збереження робочих місць і заробітної плати;

встановлено пільгові умови для представників бізнесу з медичного виробництва, торгівлі та оборотного капіталу до 3%;

врегульовано питання можливості поєднання різних видів державної підтримки.

Також міністр акцентував увагу на новому інструменті, який був впроваджений у кінці минулого року, а саме — на портфельних гарантіях.

«Із 5 млрд грн портфельних гарантій минулого року 3,8 млрд грн вже передано банкам. І банки в першому і другому кварталі зможуть розширити програму кредитування», — додав Ігор Петрашко.