Шість українських компаній заявили про будівництво нових тваринницьких комплексів

Мінагрополітики показало розподіл 5,9 млрд грн держпідтримки на 2019 р. 

Відповідні дані озвучив т.в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

У 2018 р., на підтримку агросектору виділили 6,3 млрд грн, але у грудні парламент зменшив цю суму на 2 млрд грн. Станом на 26 жовтня на руки за всіма держпрограмами аграрії отримали лише 15,6% від виділеної суми.

Нагадаємо, що на 2019 рік суму держпідтримки на АПК зменшили від раніше заявленої суми (6,9 млрд грн) на 1 млрд грн — до 5,9 млрд грн.

Максим Мартинюк уточнив, що 1 млрд грн виділено на Фонд регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій.

Розподіл за ключовими держпрограмами виглядає так:

3,5 млрд грн — тваринництво;

882 млн грн — фінансова підтримка сільгоспвиробників (компенсація придбання вартості української сільгосптехніки);

400 млн грн — на садівництво;

1 млрд грн — фінансова підтримка фермерських господарств і програма надання кредитів фермерським господарствам (так званий фермерський мільярд);

127 млн грн — здешевлення кредитів в АПК.

AgroPolit.com

На початку жовтня середньозважена ціна закупівлі свиней забійних кондицій практично не змінилася проти попереднього тижня, проте «повернулася» міжрегіональна розбіжність цін. Про те, які тенденції превалювали на вітчизняному ринку свинини діляться аналітики Асоціації «Свинарі України».

На початку жовтня цінові тенденції на ринку свиней забійних кондицій знову розділилися за регіональним принципом. Так, у Центрі більшість операторів «розписали» товарні партії на 1-2 грн/кг дорожче, ніж у кінці вересня — по 77-78 грн/кг. На Сході закупівельні ціни залишилися на попередньому рівні — 78-80 грн/кг. У західних областях котирування послабилися на 1-2 грн/кг, тож ціна кілограму свинини живою масою тяжіла до 75-76 грн.

Основною причиною «повернення» регіональної розбіжності цін є неоднорідність попиту та пропозиції свинини різних частинах країни. Зокрема, обмеженість пропозиції свинини на Сході країни та обумовлена нею потреба тамтешніх переробників закуповувати живець у центральних регіонах слугує підтримкою для закупівельних цін, тоді як західні області відчули посилення цінової конкуренції з боку імпортної продукції, завезення якої дещо пожвавилося упродовж останніх двох тижнів. Попри це та очікування переробників на послаблення цін заготівлі, в тому числі через традиційні сезонні чинники, низка операторів досі виходить на ринок з меншими за кількістю та/чи масою товарними партіями тварин, що частково послаблює тиск на закупівельні ціни.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

Продовольча продукція, що була у обороті, але більше не придатна для вживання людиною, може в майбутньому стати важливим джерелом ряду мікроелементів для комбікормової промисловості, однак питання її безпеки все ще стоїть досить гостро. Відповідна позиція була озвучена в рамках минулого нещодавно в Брюсселі зборів Європейської асоціації переробників колишньої продовольчої продукції (EFFPA).

На думку учасників зборів, в даний час існує серйозний потенціал щодо збільшення попиту на продукти переробки продовольства з боку комбікормової промисловості. В даний час воно включає в себе хліб, борошняну продукцію, шоколад, іншу кондитерські вироби, а також деякі інші продукти, які в силу різних причин більше не придатні для вживання в їжу людиною.

Питання якості сьогодні є надто важливим, оскільки зокрема при переробці в комбікорми не допускається м'ясна продукція. Якщо вона не може бути придатна для використання в їжу людиною, то найчастіше це означає, що вона прострочена або зіпсована. Так чи інакше, вона не може розглядатися як повністю безпечна і, незважаючи на заклики деяких учасників ринку виробити компроміс з даного питання, це обмеження все ще діє і серйозно обмежує можливість харчової індустрії стати великим постачальником білка для комбікормової промисловості Європи.

Джерело: All About Feed

Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, під час онлайн-форуму «Агробізнес в Україні», передає прес-служба відомства.

«Наразі ми маємо 51 міжнародну угоду в сфері ветеринарії, безпечності продукції та фітосанітарії, які забезпечують зовнішню торгівлю України агропродукцією. В пріоритеті — поглиблення співпраці з країнами-партнерами та відкриття нових ринків, зокрема, у країнах Азії», — розповідає Магалецька.

Слід додати, що вже протягом двох тижнів тривають консультації з представниками ЄС та США, з міжнародними організаціями, під час яких опрацьовуються ці питання. Завдання — надати новий імпульс міжнародній співпраці.

Крім того, під час форуму обговорювались питання експорту української продукції. Також був розглянутий широкий спектр тем, які також стосувались ринку землі, інвестиційної діяльності.

Окрема увага була приділена впливу пандемії COVID-19 на глобальні та національні тенденції в галузі сільського господарства.