Північна Африка – перспективний ринок для експорту ВРХ

Аграрний комітет Верховної Ради України підтримує одноголосно позицію про необхідність перерозподілу в держбюджеті на агросектор у 2021 році в розмірі 1% випуску продукції у сільському господарстві.

Про це заявив Микола Кучер, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, передає mbiz.censor.net.

«Ця ідея не є новою і в попередні роки вже впроваджувалась. Ще 2016 року групою народних депутатів попереднього скликання, у тому числі й мною, була підтримана стратегічна норма, яка закріплювала протягом 2017/21 років у Бюджетному кодексі щорічний обсяг коштів державного бюджету України на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників на рівні не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві», — розповідає Кучер.

Однак, проіснувала ця норма лише декілька років — до 2019 року й на хвилі популізму й кулуарних домовленостей була скасована.

«Те, що члени аграрного комітету нового скликання знову намагаються відстоювати цю норму дуже добре, щоб потім кожного року систематично не потрібно було „продавлювати“ виділення цих коштів під час прийняття бюджету», — наголошує нардеп. Микола Кучер переконаний, що такий законодавчий фундамент надасть можливість більш ґрунтовно, ефективно та на довгостроковій основі впроваджувати дієві та вдосконалювати наявні програми підтримки аграріїв.

«Відповідно до представленого нещодавно урядового аудиту української економіки, в найближчі роки значна доля державної підтримки має бути передбачена на стимулювання зростання доданої вартості в продукції АПК, збільшення продуктивності виробництва. Насамперед це стосується підтримки галузі тваринництва, зберігання та переробки с/г продукції», — підкреслює Кучер.

Джерела в уряді запевняють, що за міністерським переліком на пільговий газ, компанії будуть відбиратися в ручному режимі, а цим займається спеціально створений комітет.

Про це повідомляє epravda.com.ua.

Зауважимо, що про необхідність покращення окремих процесів та організаційні збої під час підготовки та проведення торгів розповідають і учасники ринку.

«До списку виробників потрапили підприємства, що не мають відношення до цієї проблематики. Потім список почистили. Вийшли на торги. Хтось із виробників купив 100% потреб, хтось 10%. Були й ті, хто закупив 300% від потреб», — розповідає Сергій Чекальський, співзасновник групи компаній «Хлібодар».

За його словами, бізнес просить уряд включити кілька осіб із профільних асоціацій до комітету, який займається розподілом пільгового газу, тоді спільними зусиллями будуть організовані торги належним чином.

«Майже всі великі видобувачі мають власні підприємства, які теж споживають газ. Я б не сказав, що в них багато зайвого ресурсу», — підкреслює представник газової галузі.

Уряд вніс зміни до програми «Доступні кредити «5-7-9» для підтримки мікро та малого бізнесу.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

«Отримати державну фінансову підтримку відтепер можуть суб"єкти будь-якої діяльності з річним доходом до 100 млн грн. Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн», — сказав він.

Також голова уряду зазначив, що розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою.

«Зокрема на діяльність, пов'язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва)», — пояснив Шмигаль.

Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.

Також прем'єр уточнив, що для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців.

«Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку», — підсумував він.

«Зміни, внесені в програму, стосуються практичної допомоги тим мікро- і малих підприємств, які зараз зіткнулися з питанням обслуговування кредитного навантаження. Суть відновлення програми в тому, що мікро- і малий бізнес зможе відносно своїх існуючих кредитів звернутися в банк і держава компенсує процентну ставку, тобто підприємство буде платити 0%», — прокоментував зміни міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

Також програма розширена і на можливості кредитування для рефінансування існуючих заборгованостей. Умовами для отримання саме такої позики є:

збереження не менше 60% фонду оплати праці і 80% чисельності персоналу порівняно зі станом на 1 березня 2020 року;

розмір річного доходу від господарської діяльності, не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро;

відсутність станом на 1 березня 2020 недіючих кредитів.

agroportal.ua

За вимогами ЄС українські виробники зобов’язані друкувати на упаковках одиниці вимірювань латиницею. На думку бізнес-спільноти, наказ Міністерства економіки, що згодом дозволив використовувати також кирилицю,  призводить до плутанини та погіршення умов бізнесу. 

Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов’язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак, таке рішення вдовольняє не всі індустрії.

Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проект змін до Наказу № 914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.

На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів, тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією Наказу № 914, та наносять маркування виключно латиницею.

Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку, тощо.

Адже, на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку.

А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну.

agropolit.com