Собівартість яєць зростає, виробництво скорочується

08-жовт-2020

Через подорожчання кормів в Україні подорожчають яйця і м'ясо птиці, розповів виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» (СПУ) Сергій Карпенко.

«У цьому році очікується зменшення виробництва яєць. Причина в тому, що минулий рік для виробників був збитковим, багато фабрики взагалі зупинили виробництво, деякі значно скоротили поголів'я», - зазначив пан Сергій.

Він пояснив, що зараз на внутрішньому ринку спостерігається зростання відпускних цін на яйця, які на сьогодні складають близько 18-20 грн за десяток.

«Зростання відпускних цін викликаний як сезонними факторами, так і значним подорожчанням кормів. Протягом останніх двох-трьох тижнів виросла ціна на фуражну пшеницю, шрот приблизно на 1,5-2 тис. грн/т. Комбікорми, які становлять 65-70% собівартості продукції птахівництва, відповідно теж подорожчав, що негативно позначилося на собівартості продукції. Якщо в минулому році собівартість яйця була близько 15,30 грн./10 шт., то вже сьогодні це не менше 18 грн. З огляду на те, що відпускні ціни виробників пів року становили менше їх собівартості, то відповідно для отримання хоча б мінімального прибутку за підсумками року вона повинна становити не менш 23-25 ​​грн/10 шт. яєць», - зазначив Сергій Карпенко.

За його словами, комбікормові заводи вже переглянули ціни на готові корми в бік збільшення.

ptichki.net

Більше новин
Додаток для знайомства корів створили в Великобританії
12-лют-2019

Мобільний додаток для знайомств, нагадує Tinder, створили для корів в Великобританії. Програма покликана знайти оптимальну пару для розмноження сільськогосподарських тварин.

У додатку для смартфона фермери зможуть оцінити зовнішні дані претендентів і їх генетичні показники, а потім або поставити лайк, або «змахнути вліво». При цьому господарі корів зможуть заощадити свій час, так як їм не знадобиться відвідувати господарства та оглядати тварин для спарювання на місці.

Додаток буде офіційно запущено 14 лютого, в День святого Валентина.

dailypost

Детальніше
Виробники комбікормів в Польщі скорочують виробництво через коронавірусу
26-серп-2020

Польща в цьому році скоротить виробництво комбікормів на 6,6% в порівнянні з рівнем минулого року при найбільш оптимістичному сценарії, переконані представники Польської зернової і комбікормової палати. Виробництво м'яса бройлерів скоротилося на 20% в найбільш гострий період пандемії, що не могло не позначитися на виробництві комбікормів для цього сектора. Крім того, поточна ситуація позначилася на рентабельності галузі.

На цьому тлі виробники комбікормів закликають уряд переглянути своє рішення про повну заборону ГМО в комбікормах з 1 січня 2021 р. Це може вдарити по галузі, яка і так переживає не найкращі часи.

За матеріалами AllAboutFeed

Детальніше
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-черв-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД

 

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Детальніше
Перший Європейський День Ферми: відкриття фідцетру, виставка аграрної техніки та відвідини нетельного комплексу
13-вер-2017

12 вересня, на базі агропромислового холдингу АСТАРТА, Агрофірма "ім. Довженка",  відбувся Перший Європейський День Ферми. Ключовим моментом заходу стало відкриття першого в Україні фідцентру, потужності якого розраховані на забезпечення 10 000 корів на добу.
Організаторами події виступили Асоціація виробників молока України (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), консалтингова компанія «Дикун» та агропромхолдинг «Астарта-Київ».
Перший Європейський День Ферми зібрав понад 400 молоковиробників і відвідувачів заходу. Учасників привітав Ельман Оруджов, заступник операційного директора по тваринництву компанії  «Астарта».
«Я радий вас вітати. Нещодавно на міжнародній конференції я презентував ті структурні проекти, які ми плануємо здійснити та які вже були розпочаті в «Астарті». Всю нашу роботу ви зможете оцінити під час відвідин кормоцентру та нетельного комплексу ферми», - зазначив він.
Продовжив слово голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Андрій Дикун: «Україна – це одне із стратегічних місць у світі, де можна виробляти багато дешевого і якісного молока. Раніше ніхто не міг подумати, що ми будемо доїти більше 7 тонн. Не пройшло і 10 років, а ми маємо кращі результаті, ніж очікували». 
Далі всі учасники заходу мали нагоду спостерігати урочисте відкриття фідцентру. 
«Я працюю в компанії «Астарта-Київ». Наш шлях до сьогоднішніх результатів у тваринництві починався з надою в 1300 л молока на корову. Крок за кроком ми рухалися вперед: робота над генетикою, покращення кормовиробництва, будівництво сучасного молочно-товарного комплексу. І сьогодні агрофірма «ім. Довженка» вже має надої майже 9000 л», - розповів Віктор Скочко, генеральний директор АФ «ім. Довженка».
Про важливість даного фідцентру поінформував Желько Ерцег, операційний директор агропромхолдингу «Астарта»: «Для нас це не просто чергова інвестиція в елеватор чи цукровий завод - це інвестиція в унікальний об’єкт, перший подібного роду в Україні. До сьогодні стримуючим фактором для збільшення надоїв була якість кормовиробництва.  Тому фідцентр змінює саму філософію розвитку тваринництва». 
«Хочу сказати, що сьогодні дійсно не простий час для нашої країни, дякую вам, що всі ці роки ви дійсно вірите в молочну галузь, що ви розвиваєте, інвестуєте. Також, хочу подякувати аграрному холдингу, адже це перший приклад інвестицій агрохолдингу в молочне скотарство за 25 років незалежності. Чим більше Україна буде мати якісного молока, тим кращу ціну ми зможемо мати», - підкреслив Андрій Дикун, голова ВАР.
Під час теоретичної частини були висвітлені такі теми:

  • вплив якості корму на ефективність надоїв – Олег Горін, директор компанії «Агроінмаш»;  
  • 20 кг сирої речовини корму - це 24 чи 35 літрів молока? – Володимир Мірненко, експерт з технологічної підтримки компанії "Пьотінгер Україна";
  • високоякісний силос та його властивості - Євген Кришталь, представник компанії Limagrain;
  • кормозмішувачі компанії TRIOLIET - Bart Koekkoek, продакт менеджер TRIOLIET;
  • сучасні інструменти автоматизації управління процесами агропромислового  холдингу на прикладі групи компаній «АВІС УкрАгро» - Аркадій Шин, керівник департаменту проектних робіт компанії «Бізнес Програми»;
  • особливості вирощування силосних гібридів кукурудзи селекції KWS - Дмитро Ковальчук, продукт-спеціаліст компанії «KWS»;
  • вищий пілотаж на трамбуванні зеленої маси - Семен Костін, представник заводу JCB;
  • особливості мікроелементного живлення в корів - Юрій Куриленко, доповіді кандидат с/г наук і фахівець Biochem.

Прес-служба АВМ

 

 

 

 фото milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок