З початку року Україна заробила на експорті курятини понад 220 млн доларів

З початку 2017-2018 маркетингового року Україна експортувала 3,947 млн тонн зернових культур, зокрема майже 1,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,739 млн тонн та фуражної 0,844 млн тонн), ячменю – 1,374 млн тонн, кукурудзи – 0,949 млн тонн. Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби станом на 10 серпня 2017 року.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 4,167 млн зернових, зокрема майже 1,955 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,947 млн тонн та фуражної пшениці понад 1 млн тонн), ячменю понад 1,74 млн тонн, кукурудзи – 0,378 млн. тонн).

Також станом на 10 серпня у рамках поточного маркетингового року було експортовано майже 0,412 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку - 0,346 млн тонн, сої – понад 0,066 млн. тонн. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 0,283 млн тонн (в тому числі ріпак – 0,142 млн тонн, соя – понад 0,141 млн тонн).

Зазначимо, що за 2016-2017 маркетинговий рік було експортовано соняшнику 0,164 млн тонн станом на 10 серпня 2017 року. За аналогічний період 2016 року ця цифра становила 0,054 млн тонн.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) дало зелене світло виробництву та продажу нової кормової добавки від компанії DSM під торговою маркою Bovaer, яка знижує викиди молочної худоби кишкового метану. За результатами досліджень, нова добавка була визнана безпечною для тварин та споживачів.

Новому продукту пророкують серйозне майбутнє у боротьбі з викидами метану як у Європі, так і за її межами. Добавка тестувалася у 45 випробуваннях у 13 країнах на 4 континентах, і на сьогоднішній день вважається одним із найперспективніших засобів контролю метану у сільськогосподарських тварин.

За матеріалами FeedNavigator

Мінагрополітики відповідно до вимог ЄС впровадило уніфікований підхід до реєстрів кормів та каталогу кормових матеріалів.

Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей.

Державний каталог кормових матеріалів містить: Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей. Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.

Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.

Ведення державного реєстру Мінагрополітики здійснюватиме відповідно до статей 25 та 28 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та Порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 884.

Нагадаємо, що в 2021 році учасники ринку кормів отримали повний комплект потрібного регулювання з боку держави – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини забезпечено прийняття 20 необхідних нормативно-правових актів відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів».

minagro.gov.ua

Третя декада серпня відзначилася підвищенням цін на свинину в закупівлі. Відповідну динаміку на ринку живця зауважують аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу цін.

Упродовж передостаннього тижня літа ціна на свиней забійних кондицій коливалася в межах 47,5-50 грн/кг. Середньоринкова позначка початку другої декади піднялася до 48,8 грн/кг, що на 3,6% вище ніж тижнем раніше. Тож очікування виробників свинини стосовно пожвавлення цін перед тривалими святковими вихідними реалізувалися: за результатами торгів у кінці попереднього тижня свинарі «розписали» товарні партії на 1-2,5 грн/кг дорожче. Окрім сезонно обмеженої пропозиції свиней забійних кондицій, вагомий вплив мав і вимушений вихід одного з великих підприємств на Заході країни. У наслідок цього, змінилася географія заготівлі операторів західних областей, які шукають нових контрагентів і в центральній частині країни.

Це дещо посилює конкуренцію між заготівельниками живця, тож, на думку переробників, протягом кількох тижнів слугуватиме чинником підтримки цін.

Більшість м’ясопереробників налаштовані на зміщення цін до вищої межі цьоготижневого діапазону наступного тижня. Так, результати опитування учасників Асоціації «М’ясної галузі» вказують на намір більшості закупівельників утримати ціни наступного тижня в межах 48-50 грн/кг. З іншого боку, м’ясопереробники вважають, що на цьому рівні ціни закупівлі не зможуть перебувати більше пари-трійки тижнів: за високих цін на вітчизняну сировину та послаблення продажів, яке очікується з наступного тижня, нестачу свинини компенсує імпорт.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ