Ринок живця: ціни послабилися

Цього тижня очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька взяла участь в сесії «Економічна дипломатія: просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій», що відбулася в рамках Конференції керівників закордонних дипломатичних установ України. Під час події пані Магалецька розповіла про роботу щодо розширення сільськогосподарського експорту як за кількістю напрямів, так і за кількістю найменувань продукції, що постачається до інших країн.

«Розглядаються запити щодо експорту 37 видів продукції тваринного походження та 21 виду продукції рослинного походження. Кожен з них потрібно узгодити на міждержавному рівні і провести значну роботу по алгоритму із шести послідовних дій: запит, оцінка ризику, аудит системи на місці, узгодження двосторонніх документів, інспектування або схвалення підприємств, проведення навчання офіційних ветеринарів та державних інспекторів. Крім того, Держпродспоживслужба ініціювала процес відкриття ринків 24 країн світу в Африці та Азії», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Владислава Магалецька висловила сподівання, що пандемія коронавірусу не завадить розвитку українського експорту в 2021 році.

Meat-Inform

Обсяги продажу молока на переробні підприємства скоротилися майже на 10%. 

В асоціації «Укрмолпром» наголосили — потужності заводів дозволяють переробляти більше сировини, ніж поступає. Проте гальмує процес виготовлення молочної продукції не лише брак сирого молока, а  і його якість, що не завжди є преміальною. Немало підприємств не витримують такої ситуації і зупиняються. Ще кілька років тому діяло 260 заводів, зараз — 200.

Причому, З5% таких підприємств є збитковими.

В «Укрмолпромі» навели такі дані: із загальних обсягів закупленого торік сирого молока: 67,7% припадає на сільгосппідприємства, 32,3% — на господарства населення.

За якістю надходить: 10% — екстра ґатунку, 25% — вищого ґатунку, 31% — першого, 32% — другого, і навіть 2% — негатункового, яке у харчовій промисловості не використовується.

Нагадаємо, торік кількість корів молочного напрямку зменшилася на 2,7% — до 2,1 млн голів. Наслідком цього стало зменшення виробництва сирого молока на 2,1% (до 10,4 млн т).

Підготовленно milkua.info за матеріалами «Голос України»

 Виробництво яєць в січні-березні 2018 року склало 3 510,7 млн. штук проти 3 432,5 млн. штук у січні-березні 2017 року. Виробництво яєць збільшилось на 2,3%.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Виробництво яєць в сільськогосподарських підприємствах склало 2 147,8 млн. штук проти 2 064,8 млн. штук у січні-березні 2017 року.

Виробництво яєць в січні-березні 2018 року в індивідуальних господарствах склало 1 362,9 млн. штук проти 1 367,7 млн. штук у січні-березні 2017 року.

Як повідомляла «Агро Перспектива», виробництво яєць в 2017 році склало 15 577,7 млн ​​штук проти 15 100,4 млн штук на січні-грудні 2016 року.

У 2015 виробництво яєць - 16,78 млрд. штук.

poultryukraine.com

Аграрний комітет після голосування Радою законопроєкту за землю підготує оновлену програму держпідтримки тваринництва: компенсація 80% вартості придбання нетелів у племінній справі.

Про це  повідомив секретар аграрного комітету, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський, пише AgroPolit.com.

За словами Чайківського, підтримка має бути, але коли в держави будуть гроші. Наразі в бюджеті закладено 4 млрд гривень, з них 1 млрд — на тваринництво (для покриття боргу забрали 112 млн грн, 100 млн грн — на бджільництво, 400 млн — на племінну справу і 388 мільйонів на компенсацію будівництва). Наразі існує домовленість, що комітет підготує новий закон про отримання держпідтримки за програмою компенсації 80% вартості придбання нетелів у племінній справі. Це дуже важливо. Адже затрати на сучасне виробництво досить значні, не всі можуть собі на початкових етапах дозволити купувати якісний генетичний матеріал.

«Якщо взяти ВРХ, то одне корово-місце коштувало в попередніх роках приблизно 5 тис. євро (з доїльним залом), та на придбання нетеля (з ПДВ) — 2,5 тис. євро, тобто разом — 7,5 тис. євро. Коли фермер збудує за свої кошти приміщення, він витратить 5 тис. євро. Якщо запускається програма компенсації придбання нетелів для племінної справи, то держава з 2,5 тис. євро поверне йому за такою програмою, як ми пропонуємо, 80%. Фермер купить дійсно високопродуктивного нетеля, і він це буде цінувати. Водночас покращяться показники розвитку галузі автоматично. Адже нетель забезпечить до 11 тис. літрів молока на рік замість 5−6 тис. літрів. Тому виграють обоє - держава і фермер. Виграш: реанімація тваринництва, покращення виробничих показників, додаткові робочі місця на селі, збільшення сплати податків до бюджетів місцевих рівнів та покращення соціальної інфраструктури на селі. Крім того, фермер через 3 роки зможе продавати племінний матеріал із придбаного раніше високопродуктивного нетеля. Додайте до плюсів збільшення експортної виручки», — каже Чайківський.