Росія: ще один спалах АЧС на свинокомплексі у Краснодарському краї

Більшість потужностей з виробництва мінеральних добрив в Україні зупинено через небезпеку бойових дій та нестачу сировини. Такі припущення зробив GMK Center.

Зазначається, що війна становить велику небезпеку для виробників добрив, оскільки такі заводи працюють із вибухонебезпечними та отруйними матеріалами.

Зокрема, обстріл зазнав завод «Сумихімпром», що призвело до витоку аміаку. Своєю чергою, Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (15,3% потужностей з виробництва азотних добрив в Україні) знаходиться на лінії вогню поблизу непідконтрольних територій і не працює. Одеський припортовий завод (14,4% потужностей азотних добрив) було зупинено на початку війни. «Рівнеазот» знаходиться в потенційно небезпечній зоні, де можливі ракетні обстріли.

Потужності українських виробників дозволяють повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку азотних добрив. Але зараз GMK Center передбачає, що більшість потужностей з виробництва добрив вже зупинено як через небезпеку військових дій, так і через проблеми з постачанням сировини.

Відновлення виробництва залежатиме від термінів закінчення бойових дій та характеру отриманих ушкоджень.

«Водночас в Україні недостатньо розвинене виробництво комплексних добрив. 2021 року в Україну імпортовано 1,9 млн т комплексних добрив. Найбільшим джерелом імпорту комплексних добрив була Білорусь (617 тис. т). Це 32,1% загального обсягу імпорту комплексних добрив. Таким чином, Україні необхідно знайти альтернативні джерела імпорту для заміщення імпорту з білорусі», — ідеться у матеріалі.

milkua.info

Швидке поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Китаї, де утримується половина світового поголів’я свиней, матиме помітний вплив на світовий ринок як м’яса, так і тварин.

Незважаючи на те, що точно визначити наслідки поширення вірусу ще неможливо, хвороба може призвести до майже 20% зниження виробництва у Китаї. Глобальний вплив таких тенденцій, ймовірно, буде досить суттєвим. З одного боку, очікується, що імпорт свиней зросте на 26%. Також очікується зростання обсягів імпорту інших видів м’яса, включаючи м’ясо великої рогатої худоби та птиці.

З іншого боку, зменшення поголів’я свиней у Китаї має призвести до зниження попиту на зернові та насіння олійних культур, зокрема сої. Китай імпортує близько двох третин усіх соєвих бобів, які продаються на міжнародному ринку, і близько половини з них призначені для свиногосподарств. Імпорт такої продукції вже сповільнився через напруженість у торгівлі з США. Також знижується імпортний попит на ячмінь та сорго.

У той же час, споживання м’яса в Китаї навряд чи зростатиме такими ж швидкими темпами, як в минулому, оскільки річний рівень споживання м’яса, риби та яєць вже досяг 95 кілограмів на душу населення.

Хоча багато чого залежить від зусиль щодо обмеження поширення АЧС, вже зараз тенденції вказують на ймовірність підвищення цін на свинину та зниження цін на корми. Ця комбінація подій вигідно сприятиме фермерському сектору Європи, який отримає вигоду від зниження цін на корми та підвищення попиту на свинину. Також ситуація є вигідною для виробників свинини в США, де експортні потужності дозволяють швидко збільшити пропозицію.

Водночас, криза спричинена АЧС є вигідною для сектору птахівництва, особливо для великих країн-експортерів, таких як Бразилія. Важливо відзначити, що виробництво птиці в Китаї, як очікується, зросте на 7% цього року, що дещо компенсує негативний вплив від АЧС.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Уряд в черговий раз вдосконалив програму «Доступних кредитів 5−7-9%», збільшивши максимальну допустиму державну допомогу з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Таке рішення було прийнято 24 лютого на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.

«Ми постійно в діалозі з бізнесом, чуємо їх запити і намагаємось оперативно реагувати. Знаємо, що деякі підприємства не могли скористатися програмою „5−7-9“, адже до цього за іншими програмами вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Наше чергове вдосконалення, а саме збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро, суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Ми прагнемо, щоб бізнес мав ще більший доступ до довгострокових ресурсів, мав можливість інвестувати у свій розвиток і розвиток нашої держави», — прокоментував зміни Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, сьогоднішнє рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім «5−7-9», є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. Також нове вдосконалення буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

Також варто зазначити, що збільшення ліміту до 400 тис. євро не суперечить нашим зобов'язанням з ЄС.

Нагадаємо, що від старту програми банки-учасники видали 8 916 кредитів на загальну суму 21,4 млрд грн.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням. 

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by