АЧС: хто виграє і хто втратить від поширення вірусу

Aтaше з питaнь тoргівлі Пoсoльствa Спoлучених Штaтів Aмерики в Укрaїні Мішель Сміт тa спеціaліст з рoзвитку тoргівлі Aмерикaнськoї кoмерційнoї служби Пoсoльствa Спoлучених Штaтів Aмерики Іринa Трубнікoвa зустрілися з керівництвoм Херсонської OДA й oбгoвoрити мoжливoсті нaлaгoдження зoвнішньoекoнoмічнoї тa міжрегіoнaльнoї співпрaці, пoшук aмерикaнських пoстaчaльників oблaднaння тa прoдукції, щo цікaвить імпoртерів і рoзширення нaпрямків співрoбітництвa між oблaстю тa aмерикaнським бізнесoм. Про це повідомляє прес-служба Херсонської ОДА.

Мішель Сміт oдрaзу oкреслилa перелік перспективних нaпрямків рoзвитку двoстoрoнньoгo екoнoмічнoгo співрoбітництвa між Херсoнськoю oблaстю тa регіoнaми СШA.

Тaк, Пoсoльствo Спoлучених Штaтів Aмерики цікaвлять впрoвaдження іннoвaцій у сфері енергoзбереження тa aльтернaтивних джерел енергії, нaукoвa тa технічнa діяльність, мaшинoбудувaння, сільськoгoспoдaрськa й хaрчoвa прoмислoвість, енергетикa тa целюлoзнo-пaперoвa прoмислoвість, туристичне співрoбітництвo.

Стoрoни oбгoвoрили мoжливoсті рoзвитку aгрoпрoмислoвих зв’язків зaвдяки зaлученню існуючoгo aерoпoрту «Херсoн» і Херсoнськoгo тoргoвельнoгo пoрту для трaнспoртувaння oргaнічних зернoвих і плoдoвo-ягідних культур, співпрaці у гaлузі енергoефективнoсті, a сaме «зеленoї» енергетики, нaлaгoдження спільнoї нaукoвoї діяльнoсті в нaпрямку сільськoгo гoспoдaрствa.

Зa слoвaми пaні Мішель Сміт, Пoсoльствo й aмерикaнські бізнесмени вбaчaють в Укрaїні й у Херсoнщині пoтужний пoтенціaл для рoзвитку фермерствa, aдже цьoму сприяють всі прирoдні ресурси oблaсті тa клімaтичні умoви.

Співрoбітники Aмерикaнськoї кoмерційнoї служби Пoсoльствa Спoлучених Штaтів Aмерики зaпевнили, щo oбoв’язкoвo oбгoвoрять мoжливoсті співпрaці aмерикaнських підприємців з Херсoнськoю oблaстю і впевнені, щo в їх крaїні є бізнесмени, гoтoві прaцювaти в екoлoгічнo чистій oблaсті, якa мaє великий aгрoпрoмислoвий пoтенціaл.

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час онлайн-дискусії «Біоенергетика: виклики та можливості для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні», яка відбулася 14 липня.

Він акцентував, що невипадково Мінагрополітики сьогодні долучається до цієї дискусії, адже з весни поточного року розвиток і участь у розвитку тих чи інших видів біопалива є топ-пріоритетом для міністерства.

«Сільське господарство є джерелом сировини для виробництва різних видів біопалива — від біометану до твердих видів біопалива. По-друге, ми разом із Міністерством фінансів та іншими відомствами підтримували розвиток виробництва біоетанолу. Прийнято законопроект № 7401, який не тільки дозволяє активніше виробляти технічні та харчові спирти, а й біоетанол. Сировиною можуть бути як і культури, які безпосередньо вирощується на полях, так і відходи тваринництва та рослинництва. Фактично те, що вважалося раніше елементами відходів і не оприбутковувалось зараз може трансформуватись у зовсім іншу додану вартість», — зазначив перший заступник Міністра.

За його словами, також додатковим стимулом для інвестування аграрних компаній у вертикальну інтеграцію і виробництво тих чи інших видів біопалива є ціни на енергоресурси, які суттєво зросли, а також обмежені із початком війни можливості експорту базової с/г продукції — зернової олії.

«Тому фермери вже міняють способи використання земель для того, щоб ці фактори нівелювати. З точки зору привабливості для аграріїв інвестувати у сферу виробництва біопалива всі умови сприятливі», — підкреслив він.

«Наше завдання, як профільного міністерства спільно з колегами з Міненерго та Держенергоефективності зробити нормативно-правові рамки так, щоб ці сприятливі умови можна було практично реалізувати. Сьогодні наша ціль — не просто підтримувати, а поставити в один із топ-пріоритетних напрямків розвиток виробництва біопалива. Прийшов час перейти від розмов про можливості до практичної імплементації», — підсумував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

До Верховної Ради України надійшло одразу три законопроекти про зниження ставки ПДВ для агровиробників , зареєстрованих під номерами № 7420, № 7420-1 та № 7420-2.

Про це свідчать дані сайту парламенту.

Автори законопроекту № 7420, члени аграрного комітету ВР Андрій Люшняк, Федір Негой та Кіт Андрій пропонують знизити ставку ПДВ до 7% для всіх агровиробників. Автори законопроекту № 7420-1, члени аграрного комітету ВР Леонід Козаченко, Олександр Бакуменко та Микола Кучер, пропонують знизити до 10% ПДВ для птахівників, тваринників та виробників цукру. Текст законопроекту № 7420-2 авторства нардепів аграрного комітетут ВР Івана Мірошніченка та Валерія Давиденка поки що відсутній на сайті парламенту. Останні два законопроекти нардепи розробляли у співавторстві з експертами Всеукраїнської аграрної ради, додають у прес-службі ВАР.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Міністерство аграрної політики та продовольства закликає народних депутатів України підтримати у другому читанні та в цілому законопроект №7451, який розблоковує процес приватизації і дозволяє підприємцям створити нові виробництва та гарантувати продовольчу безпеку держави в найближчій перспективі.

Українським аграріям терміново потрібен доступ до інфраструктури зберігання та переробки зернових, яку можуть забезпечити об’єкти державних підприємств – комбінати хлібопродуктів (КХП) та спиртзаводи (активи ДП “Укрспирт” та концерну “Укрспирт”). Бізнес готовий інвестувати в запуск виробництва, переобладнання підприємств та випуск продукції з високою часткою доданої вартості. Для цього потенційні інвестори повинні отримати активи у приватну власність.

Через блокаду ворогом Чорноморських портів в Україні накопичилося понад 20 млн тонн зернових та олійних культур врожаю 2021 року, які не змогли експортувати. Очікується, що цьогорічний врожай складе близько 50 млн тонн зернових, що зробить питання зберігання зерна критичним. До жовтня поточного року українські аграрії матимуть нестачу складських потужностей у розмірі 10-15 млн тонн.

Зменшення наявної аграрної інфраструктури демотивує сільгоспвиробників проводити роботи в наступному аграрному сезоні. В результаті виникнуть високі ризики системної кризи аграрної галузі, що позначиться як на експортних можливостях України, так і на національній продовольчій безпеці.

Уже сьогодні слід шукати нові можливості для переробки та зберігання зернових, а також створення продукції з доданою вартістю. Додаткові потужності можна обладнати на базі об’єктів, які перебувають у державній власності та не використовуються ефективно.

Державні спиртові активи  мають підведені інженерні комунікації та потужності для швидкого запуску виробництв з переробки зернових на спирт для технічних та хімічних потреб.  

 аgravery.com