Ринок живця: 15-й тиждень

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua

Класифікатор порід кіз в цьому році поповнився трьома українськими породами: білою, строкатою і коротковухою.

Цього року до класифікатору порід кіз додали три українські породи: білу, строкату і коротковуху.

Селекціонери отримали можливість їх удосконалювати або схрещувати з іншими породами.

«Добиваюся 12 років, щоб українських кіз оцінили по достоїнству. Нарешті це сталося, і їх вписали в класифікатор. Тепер кожен козівник може офіційно реєструвати цю порідну групу. Вони вже не безпородні. Американці схрестили їх з англо-нубійськими козами і отримали породу Ламанча. У нас до цього не додумалися. І коротковухих кіз вважали дворовими», — розповідає власниця домашньої козячої ферми з Донецької області Лариса Гурова.

Вона підкреслила, що її господарство першим отримало паспорта на десять українських коротковухих кіз. Видали їх в Агентстві реєстрації та ідентифікації тварин.

Уточнюється, що у кіз коротковухих порід або зовсім немає хряща у вушній раковині, або тільки 5-сантиметрова складка. Шерсть у них густа і міцна. Трохи довша, ніж у інших порід. Кози за 310 днів дають 1,2 тис. л молока жирністю 4%. У запуску коза повинна бути 2 місяці. Виростають тварини до 60 кг. Вперше кіз цих порід покривають з однорічного віку, коли важать 35−40 кг.

«Це ідеальні кози для України. Вони пристосовані до нашої природи і погоди. Легкі в утриманні, оскільки мають сильний імунітет. Коли дивишся на них вперше, то здається, що вуха обгризені. На них не росте шерсть», — вважає Гурова.

facebook

Суб'єкти господарювання, яким потрібно отримати висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи для провадження господарської діяльності, мають звертатися до Держпродспоживслужби з відповідними заявами.

Заяви на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи повинні містити назву об'єкта експертизи, назву заявника (власника) та код за ЄДРПОУ, реквізити заявника (місцезнаходження, телефон, е-mail), дату заяви та іншу необхідну інформацію. Інколи суб'єкти господарювання не дотримуються встановлених вимог, що призводить до відхилення заяв та відмови у видачі висновків.

Заява на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи може бути відхилена у разі не відповідності заяви вимогам додатку 1 до пункту 7.5. Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України № 247 від 09.10.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 р. за № 4/5195, або якщо у заяві не зазначена наступна інформація:

• дата заяви;
• назва об'єкта експертизи;
• сфера застосування та реалізації об'єкта експертизи;
• код за ДКПП, код за УКТЗЕД, артикул;
• країна походження об'єкта експертизи;
• виробник, розробник документів (його представник в Україні);
• реквізити виробника, розробника (місцезнаходження, телефон, телефакс, е-mail, сайт);
• дані про контракт на постачання об'єкта в Україну;
• заявник (власник);
• країна реєстрації заявника;
• реквізити заявника (місцезнаходження, телефон, телефакс, е-mail, сайт);
• код за ЄДРПОУ або національний номер заявника експертизи;
• документ про повноваження заявника представляти виробника (власника) (договір, контракт, доручення);
• підтвердження, що заявлений об'єкт експертизи (продукція, виробництво, технологія, нормативний документ тощо) відповідає показникам якості та безпеки, представленим у супровідній документації;
• підпис заявника;
• печатка заявника.

Нагадаємо, що з усіх питань щодо видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи можна звертатись до Департаменту державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення Держпродспоживслужби за телефоном: +38 (044) 279-75-58.

Уряд ухвалив постанову № 1344 від 28 грудня 2020 року — вона передбачає, що відновлення МінАПК має завершитися до 1 лютого 2021 року. Постанова вступила в дію з 6 січня 2021 року. Про це повідомляється на Урядовому порталі.

Зокрема, уряд постановив відмінити рішення про реорганізацію МінАПК шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Також вказаним відомствам доручили у місячний строк підготувати і внести на розгляд уряду проєкти положень про відповідні центральні органи виконавчої влади, а також пропозиції щодо внесення змін до актів, що випливають із цієї постанови.

За словами голови Мінагрополітики Романа Лещенка, постанова уряду № 1344 вступила дію з 6 січня 2021 року.

«Найближчим часом Міністерство аграрної політики та продовольства буде повністю відновлене і вже розпочне роботу», — написав Лещенко у Facebook.

«Попереду багато завдань та викликів, над якими потрібно працювати: це і формування дієвої стратегії розвитку галузі на найближчі 10 років, і поступальний рух земельної та аграрної реформи, запуск прозорого державного реєстру одержувачів бюджетної підтримки, впровадження повноцінного агрострахування, комплексне вирішення проблеми зрошення та залучення інвестицій для таких проектів, врегулювання складних викликів в біобезпеці і якості продовольства.

Принципи моєї роботи будуть незмінними: будемо впроваджувати всі проекти швидко та ефективно, якими б амбітними вони не здавались. Тепер аграрії мають свій голос в уряді. Я вірю, що нам все вдасться», — додав він.

epravda.com.u