Рекордний обсяг курятини експортувала Україна в 2020 році

Часто звучить думка, що вітчизняним свинарям потрібно ще вчитися і бажано у закордонних колег. Втім, чи не цікавіше отримати урок від сусіда-українця, який своїми здобутками не поступається іноземним?

Відповідь може дати бенчмаркінгове дослідження, яке Асоціація «Свинарі України» проводить з 2016-го.

«Порівнюючи дані з нашого бенчмаркінгу із відповідними показниками досліджень у ЄС, США, Бразилії, бачимо, деякі українські виробники не тільки ідуть „в ногу“ з колегами з інших країн, а й демонструють кращі показники», — коментує голова аналітичного відділу АСУ Олександра Бондарська. — «Мова не йде не тільки про флагманів галузі, навіть невеликим за розмірами господарствам є чим похизуватися. До дослідження долучаються виробники різного масштабу —від 1 тис. голів до понад 20 тис. голів».

За словами Олександри Бондарської, бенчмаркінг дає змогу не лише порівняти виробничі та економічні показників діяльності з іншими операторами галузі, а й сприяє виявленню «слабких місць» виробничого процесу та формуванню «мапи дій» для подальшого розвитку. Так, минулого року такою можливістю скористалися 25 гравців галузі, які сукупно представляють 20% промислової пропозиції свинини.

«Наразі АСУ завершує збір даних для дослідження за підсумками 2018-го, але ще є шанс приєднатися до кола респондентів», — додала експерт.

Підсумки дослідження будуть оприлюднені під час виступу «Свинарство в Україні та світі: стан і прогнози. Показники ефективності вітчизняного свинарства» в ході Бізнес-секції Конгресу „Прибуткове свинарство“. Подія відбудеться 4 червня у ВЦ «АККО-Інтернешнл», Київ. Організатори — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада, компанія DYKUN.

Виробничі показники виробників свинини з України, США, Бразилії та в середньому по країнах ЄС

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними бенчмаркінгу в Україні та результатами міжнародного бенчмаркінгового дослідження серед свиногосподарств Interpig, 2017 р.

pigua.info

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795, 9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура експорту аграрної продукції була такою:

країн Азії — 41,4% (6 529 млн дол. США);

країн ЄС — 33,9% (5 344,2 млн дол. США);

африканських країн — 15,2% (2 400,5 млн дол. США);

країн СНД — 6,6% (1 045,2 млн дол. США);

США — 0,4% (66,4 млн дол. США);

інших країн — 2,5% (390,2 млн дол. США).

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції — Китай (8,6%), Єгипет (7,5%), Нідерланди (7,1%), Індія (7,1%), Туреччина (6,7%).

Так, найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури — 43,3%, олії — 20,8% та насіння олійних культур — 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту продукції рослинництва — на 22,9% (кукурудзи — на 61,3%, пшениці — на 26%, насіння ріпаку — на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії — на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії — в 2,2 рази, ячменю — на 24,5%, сої — на 14%, олії соєвої — на 56,3%, олії соняшникової — на 1,9%, тютюну та виробів з нього — на 13,6%, а також продукції тваринництва — на 5,7% (м'яса та субпродуктів домашньої птиці — на 15,3%, молока згущеного — на 36,5%, меду — на 26,4%, яєць птиці — на 13,9%, живої ВРХ — на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції — 6,9%.

minagro.gov.ua

Кілька груп дослідників із США експериментують з можливістю використання промислових конопель в кормах для худоби. Вчені, зокрема, мають з’ясувати, як корм з вмістом коноплі впливає на поведінку і імунну функцію тварин.

Згідно зі змінами сільськогосподарського законодавства, ухваленими в США в 2018 році, легалізовано виробництво промислових конопель. Після цього виріс інтерес до промислової коноплі як до сільськогосподарського товару. Зокрема, розглядається можливості її використання в якості корму для тварин.

Однак, перш ніж коноплю можна буде використовувати як корм для худоби, потрібно отримати схвалення Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США, пояснюють експерти.

Застосування продукції з конопель в кормах для худоби як і раніше заборонено, оскільки не вивчена можливість накопичення залишків канабіноїдів в м’ясі і молоці. Це, зокрема, буде досліджено в рамках проєкту американських вчених

«Промислова конопля зазвичай вирощується для виробництва масла, насіння і ліків. Можна спробувати годувати тварин відходами такого виробництва, тому що це переважно целюлозовмістні рослинні матеріали, ідеальні для використання в кормах для жуйних тварин, особливо для великої рогатої худоби», – вважає Майкл Кляйнхенц доцент з Канзаського університету.

Разом з тим вчений зазначив, що є побоювання з приводу інтоксикації тварин тетрагідроканнабінол, який міститься в суцвіттях і листі конопель.

Уточнюється, що на подібні дослідження здійснюють не лише канзаські, а й каліфорнійські вчені. Нещодавно вони отримали грант на 200 тисяч доларів США від Національного інституту продовольства і сільського господарства в рамках програми «Ініціативи з досліджень в галузі сільського господарства і харчових продуктів». Дослідники займатимуться визначенням допустимого рівня концентрації канабіноїдів у організмі худоби після відгодівлі кормами, що містять промислову коноплю.

Meat-Inform

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info