Як на сьогодні виконуються нові вимоги харчового законодавства у молочній галузі

09-лип-2019

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info

Більше новин
Кабмін змінив порядок надання дотацій і доплат по ЄСВ для фермерів
04-черв-2020

Кабінет Міністрів України від 3 червня вніс зміни в дві важливі для фермерів постанови уряду.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан на своїй сторінці в Facebook.

«Сьогодні уряд прийняв два рішення:1. Про внесення змін до Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/глави сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування … 2. Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств», — написав Мокан.

Він зазначив, що постанова про внесення змін до порядку надання доплати ЄСВ дозволить усунути ряд правових колізій і створить правові підстави для виділення бюджетних коштів з бюджету фермерським господарствам в розмірі 4 млрд грн.

Що стосується другої постанови — про внесення змін до порядку використання коштів фінпідтримки, то в ньому передбачені:

спеціальна бюджетна дотація в розмірі 5 тис. грн за утримання корів фермерським господарством, у власності якого знаходиться не менше 5 корів (але не більше 250 тис. грн на одне господарство);

часткова компенсація витрат, пов'язаних з сертифікацією органічного виробництва, максимальний розмір якої повинен становити не більше 100 тис. грн на рік;

бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 га) для нових фермерських господарств, яка буде надаватися їм для здійснення сільськогосподарської діяльності (не більше 60 тис. грн на одне новостворене господарство);

часткова компенсація витрат, пов'язаних з наданням консультаційних послуг, шляхом компенсації 90% вартості, але не більше 10 тис. грн за надання фермерам і сільгоспкооперативам консультаційних послуг;

відшкодування сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам 70% вартості (без ПДВ) придбаної техніки та обладнання, в т. ч. профінансованих за рахунок банківського кредиту, але не більше 3 тис. грн на один кооператив.

milkua.info

Детальніше
АЧС: експерти прогнозують дефіцит свинини на рівні 12 млн тонн
05-квіт-2019

Вірус африканської чуми свиней (АЧС) вразив багато країн. Наслідком захворювання може стати дефіцит свинини обсягом 12,3 млн тонн. Такі прогнози зробили економісти американської компанії INTL FCStone, передає УНН з посиланням на AgWeb.

"Спалах африканської чуми свиней може призвести до глобального дефіциту м'яса. Він може становити приблизно 12,3 млн тонн", - вважають експерти.

Повідомляється, що сьогодні захворювання вкрай активно поширюється у Китаї. Але точних даних про кількість загиблих у результаті АЧС свиней немає. Офіційна статистика кардинально відрізняється від реального стану справ, пише видання.

"Фактичне скорочення поголів'я свиней у Китаї може бути набагато істотнішим офіційної статистики", - йдеться у повідомленні.

Джерело: УНН

Детальніше
Очікується поліпшення операційної рентабельності виробництва молока
23-черв-2021

Стабілізація погоди нарешті дала приріст в обсягах пропозиції молока, ціни на зернові відкотилися, а зміцнення гривні знизило експортні апетити.

Всі перераховані фактори сприяли збереженню цінового балансу на ринку сировини в першій половині червня, тому і основні контракти як для сільгосппідприємств, так і для населення залишилися в колишніх діапазонах, повідомляє «Інфагро».

«Рівні цін молока сировини сільгосппідприємств в середині червня складають 10,00-11,90 грн/кг зі ставкою 14% ПДВ (9,00-10,40 без урахування ПДВ). Вартість молока, виробленого в господарствах населення залежно від регіону знаходиться в діапазоні 5,90-7,15 грн/кг без ПДВ, а середня ціна цієї категорії оцінюється в 6,50 грн/кг», - констатують в агентстві.

Молоко на споті в залежності від якості оцінюється без доставки від 11,5 до 12,5 грн/кг з ПДВ 20% (в середньому, близько 10,0 грн/кг без ПДВ), тобто прагне до цінового рівня молока сільськогосподарських підприємств вищої та екстра сортів.

«Ціни на зернові в Україні знижуються, тому в червні варто чекати поліпшення операційної рентабельності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. До кінця місяця очікуємо збереження стабільності на українському ринку молока сировини», - прогнозують експерти.

agroportal.ua

Детальніше
Аграрний комітет пропонує збільшити держпідтримку аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн
23-вер-2021

Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики нардепи прийняли рішення про необхідність збільшення програм держпідтримки аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн. 

Розглянувши та обговоривши питання щодо бюджетного фінансування агропромислової галузі у 2022 році, підкомітетом з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі прийнято рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

  1. Звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету стосовно врахування поправок та пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000 від 15.09.2021).
  2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України і Міністерству фінансів України при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» до другого читання передбачити додаткові видатки згідно відомчої і програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету Міністерству аграрної політики та продовольства України за наступними напрямами.

на державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 2 710 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 140 000,0 тис. грн.

на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 1 000 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — 1 500 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства — 2 650 000,0 тис. грн.

на надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — 25 000,0 тис. грн.

на державну підтримку страхування сільськогосподарської продукції — 2 031 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі — 500 000,0 тис. грн.

на державну підтримку виробників картоплі — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку органічного виробництва — 50 000,0 тис. грн.

Детальніше читайте за посиланням.

AgroPolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок