Rabobank повідомляє про зростання продажів птиці на світовому ринку

22-24 квітня Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський здійснив робочий візит до Латвійської Республіки.

В рамках візиту Микола Сольський зустрівся з Міністром сільського господарства Латвії Каспарсом Герхардсом, а також відвідав Ризький, Вентспілський вільні порти і спеціальну економічну зону міста Лієпая.

Міністр ознайомився з портовою та логістичною інфраструктурою Латвії та обговорив можливості експорту продукції українських аграріїв за допомогою латвійських портів. В ході візиту Микола Сольський також зустрівся з представниками органів місцевого самоврядування Латвії, представниками адміністрацій латвійських портів, операторами зернових терміналів, а також компаніями-зернотрейдерами Латвії.

Нагадаємо, раніше Президент Латвії Егілс Левітс зазначив, що Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти. Він також заявив про повну підтримку президентами країн Балтії та Польщі надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС і ухвалення цього рішення за прискореною процедурою.

minagro.gov.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України оновило експортне портфоліо українського аграрного сектору та презентує видання поточного року — #GROW UKRAINE export for U.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Третє видання експортного портфоліо надає чіткі орієнтири в питаннях експорту аграрної продукції. Документ містить актуалізовану статистику щодо аграрної торгівлі, динаміку розвитку українського експорту, перелік товарної номенклатури та важливі контакти галузевих об'єднань», — розповіла в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Зазначається, що експортне портфоліо викладене англійською мовою та містить наступні розділи:

Ukrainian agriculture (українське сільське господарство);

livestock products (продукції тваринництва);

milk and dairy products (молоко і молочні продукти);

grains (зерно);

vegetables (овочі);

fruits and fruit products (фрукти та продукти з них);

tree nuts (горіхи);

alcoholic and non-alcoholic beverages (алкогольні та безалкогольні напої);

oil seeds (насіння олійних культур);

sugar, honey, sugar confectionery (цукор, мед, цукрові кондитерські вироби);

confectionery (кондитерські вироби);

vegetable oils and their cleavage products (рослинні олії та продукти з них);

products of the milling industry (борошномельна продукція);

residues and waste from the food industries (залишки та відходи харчової промисловості);

seeds (насіння);

fish industries (рибна галузь);

Ukrainian organic products (українська органічна продукція).

З повною версією третього видання експортного портфоліо українського аграрного сектору можна ознайомитися за посиланням.

У Європейській бізнес асоціації заявили, що в українському законодавстві утворилась так звана «виделка» — бізнес не може одночасно виконувати дві різні вимоги щодо маркування засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів і лікарських засобів.

Про це йдеться у заяві ЄБА.

«З 1 січня 2021 року вступає в дію обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг.

Однак, для деяких галузей економіки, зокрема, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, лікарських засобів тощо, де питання внесення змін до маркування продукції суворо регулюється державою, введення в дію даної системи має бути поступовим.

Так, наприклад, процес внесення змін до етикетки для засобів захисту рослин на практиці займає до 6 місяців, що з урахуванням сезонності агрохімічного бізнесу може призвести до фактичної втрати ринку. Адже компанії абсолютно не встигнуть перелаштувати процеси — залишилось майже три місяці", — наголошують представники бізнесу.

«Після введення в дію Наказу Мінекономрозвитку № 914 в законодавстві утворилася так звана „виделка“: наказом Міндовкілля № 490 від 2006 року встановлено, що одиниці вимірювання мають зазначатися на етикетці виключно українською мовою, тоді як наказ Мінекономрозвитку вимагає дублювання латинським алфавітом. Відповідно, бізнес не може виконати обидві вимоги одночасно», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що станом на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів міститься більше 3 тисяч найменувань продуктів, а ресурси новоствореного Міндовкілля суттєво обмежені.

«І якщо весь агрохімічний ринок одночасно звернеться до нього з заявами на внесення змін до етикетки, як це вимагається зараз, наступні 6−12 місяців процес державної реєстрації ЗЗР та добрив буде заблоковано. Така неузгодженість у роботі урядових установ може стати причиною дефіциту продукції з 1 січня 2021 року», — заявив керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації.Віктор Погорілий.

У ЄБА закликали прем'єра втрутитись у «вирішення цієї ситуації, аби інноваційні ЗЗР, ветеринарні препарати та лікарські засоби не зникли із ринку України».

«Так, в даному контексті варто врегулювати визначення, як-то „введення в обіг“ та дозволити вище зазначеним категоріям бізнесу в плановому порядку подавати нові етикетки (а не з обмеженням до 1 січня 2021 року), аби мінімізувати ризик припинення постачання та обігу продукції, а головне — убезпечити від припинення лікування пацієнтів. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто», — йдеться у заяві.

milkua.info

Експорт м’яса та м’ясопродуктів  за 7 місяців поточного року склав 215 тис. тонн («плюс» 37% до 7 місяців 2016 року), імпорт – 108 тис. тонн («плюс» 13%). Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 79% (170 тис. тонн, або на 29% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у ц. р. користувалася у Єгипті, Нідерландах, Іраку.

За 7 місяців поточного року відбулося також дворазове зростання експорту яловичини та свинини. Найбільші обсяги цих видів м’яса експортуються до країн колишнього СРСР – Білорусі, Азербайджану, Казахстану, Грузії, Молдови.

У січні-липні ц. р. експортовано 34 тис. тонн яловичини, що становить 22% від її вітчизняного виробництва.

М’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою та м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 7 місяців ц. р. зріс на 37%, а свинини − зменшився на 5%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−липні 2017 року склала 9%.

У січні−липні 2017 року українськими господарствами вироблено 1 290 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,4% більше порівняно із відповідним періодом минулого року. При цьому, зросло виробництво яловичини (+2,5%) та птиці (+0,6%), а виробництво свинини зменшилося на 0,5%.

Довідково: за інформацією органів статистики, станом на 01.08.2017 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я ВРХ скоротилося на 0,7%, свиней – на 8,6%, а поголів’я птиці зросло на 1,0%.

За балансовими розрахунками, за 7 місяців ц. р. порівняно з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами на 3% менша, ніж роком раніше (яловичина – «мінус» 11%, свинина – «мінус» 3%, м'ясо птиці – «мінус» 2%). Відповідно середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів відстає від торішнього на 0,9 кг і склало за 7 місяців 28,6 кг у розрахунку на особу.

www.poultryukraine.com