Мінагрополітики презентувало оновлене видання експортного портфоліо аграрного сектору України

Уряд і Міністерство аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе для спрощення процедур, та полегшення роботи наших агро- товаровиробників.

За період воєнного стану Мінагрополітки та Уряд України спростив процедури щодо наступних дій:

• Скасовано додаткові процедури із сертифікації насіння;
• Спрощено маркування імпортованих харчових продуктів і кормів в умовах воєнного стану;
• Знято бюрократичні перепони щодо експорту та ліцензування дозволених груп товарів;
• Ухвалено низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до, зокрема, пального, пестицидів та агрохімікатів в умовах воєнного стану;
• Скасовано ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії;
• Мінагрополітики та Уряд для забезпечення продовольчої безпеки держави працює над спрощенням умов ведення бізнесу, а саме щодо спрощення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану;
• Спрощено реєстрацію сільськогосподарських машин та механізмів у період воєнного стану;
• Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві.

Нагадаємо, станом на 13 квітня банки видали кредитів 2080 с/г товаровиробникам на 5 млрд 434 млн грн, основна сума із яких була залучена за програмою портфельних гарантій 80% — 4 млрд 413 млн грн.

minagro.gov.ua

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.

В Україні очікують  збільшення врожаю кукурудзи на 1,5 млн т до 39 млн т. Це позитивна новина для глобального ринку, адже може частково компенсувати скорочення виробництво у США (-10,53 млн т) та ЄС (-1,2 млн т), за даними USDA. 

При цьому спекулятивне зростання цін на пшеницю в портах України до рівня 250 $/т та вище продовжує підтримувати форвардні ціни на кукурудзу. Так, 
форвардні ціни на кукурудзу за останній тиждень виросли на 10 $/т до 245−250 $/т для поставок в порт у жовтні — листопаді, а ціни на пшеницю стрибнули аж на 20−30 $/т.
Експерти пояснюють, що прогнози зменшення врожаю кукурудзи та експорту в Бразилії відчутно підтримують ціни на кукурудзу в Україні.

agravery.com

Для подальшої експансії українських виробників на закордонні ринки, зокрема, на ринок Євросоюзу, законодавство країни потребує деяких трансформацій. Так, уже розглядається законопроект, який передбачає зміну чинного Закону «Про ветеринарну медицину». Крім цього, днями на розгляд Верховної Ради було подано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні».

Проект авторства народних деутатів О. В. Ревеги, Є. В. Балицького та І. В. Мірошніченка передбачає кілька важлих трансформацій. Зокрема, у пояснювальнній записці йдеться про:

встановлення Мінагрополітики мінімальних вимог до діяльності із утримання сільськогосподарських тварин;

здійснення оцінки впливу на довкілля для більш широкого кола потужностей для вирощування хутрових тварин;

застосування положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» до більш широкого кола відносин, яке включає у себе утримання сільськогосподарських тварин;

запровадження режиму ліцензування у сфері розведення, вирощування та утримання диких тварин;

посилення існуючої адміністративної відповідальності та запровадження кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та охорони навколишнього природного середовища.

Якщо Верховна Рада підтримає цей законопроект, він набуде чинності з 1 січня 2022 року.

meat-inform.com